http://ukr.pik.org.ua/_site/_pic/logo.gifhttp://ukr.pik.org.uahttp://ukr.pik.org.ua/Политика Информация Культураhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/5/219221.htmСПОРТFri, 05 Sep 2008 15:40:00 +03006-го вересня для збірної України з футболу почнеться пригода під назвою «Відбірний турнір до чемпіонату світу 2010-го року». Перше випробування – львівський матч проти Білорусі.  Погляд в історіюТурнір Стартовий матч                         ПідсумокЧЕ-1996 Україна-Литва 0:2                    4-е місцеЧМ-1998 Північна Ірландія – Україна 0:1 2-е місце, виліт в плей-оффЧЕ-2000 Україна – Росія 3:2                  2-е місце, виліт в плей-оффЧМ-2002 Україна-Польща 1:3                 2-е місце, виліт в плей-оффЧЕ-2004 Вірменія – Україна 2:2              3-е місцеЧМ-2006 Данія-Україна 1:1                    1-е місцеЧЕ-2008 Україна-Грузія 3:2                    4-е місцеУ результатах стартових матчів збірної України важко проглянути якусь тенденцію. Універсального рецепту проходження турнірної дистанції немає. Стартувати можна і так і отак, і немає ніякої загадки в тому, що краще звичайно вигравати. В принципі, наведену статистику не можна вважати вдалою для нашої збірної. Ніколи українці в перших матчах відбору не вигравали з різницею більш ніж в один м'яч. Та і перемог не так вже багато – всього лише три. При двох поразках і двох нічиїх. Можна чекати багато голів. В середньому в стартових матчах України у відбірних турнірах забивалося по 3.3 м'яча.Хоча є і безгольові асоціації. Річ у тому, що Україна вже зустрічалася в кваліфікаційних турнірах з сусідами з Білорусі. Було це в 2002-му році у відборі до Чемпіонату Європи. І, увага, удома на НСК «Олімпійському» команди зіграли в суху нічию 0:0 (сподіватимемося, що стадіон «Україна» у Львові буде більш фартовим для «жовто-синіх»). Найцікавіше, що саме білоруси під керівництвом легендарного Едуарда Малофєєва стали тоді нашим головним суперником в боротьбі за друге місце в групі (передувала з непоганим заділом Польща). Все вирішилося в мінському матчі, де Україна завдяки дублю Андрія Шевченка перемогла з рахунком 2:0.Що ж, навіть швидкоплинний погляд в історію вистачає, щоб зрозуміти - нашу команду в суботу чекає непростий поєдинок. І Білорусь, яка декларує своєю метою вихід у фінальну частину Мундіаля, не збирається здаватися на милість переможцеві.СуперникВ рядах збірної Білорусі, безумовно, є беззаперечний лідер. І це не гучні слова. Його ім’я Олександр Глєб. Виступає за «Барселону». Саме присутність у складі гравця такого калібру дозволяє «червоно-зеленим» ставити перед собою високі цілі.З іншого боку, якщо зуміти закрити А. Глєба, атаки білорусів відразу втратять свою гостроту. Інше питання, що нейтралізувати півзахисника «Барселони» не так вже просто. І, напевно, цю задачу не варто вирішувати за допомогою персональної опіки. Втім, є у складі наших суперників гідні гравці і окрім Олександра Глєба. Це і недавній знайомий київських динамівців, центральний захисник московського «Спартака», Єгор Філіппенко. І улюбленець В’ячеслава Грізного, нині виступаючий під його керівництвом в «Тереку», Сергій Омелянчук. Микола Кашевській з маріупольського «Ільїчівця», плеймейкер «Чорноморця», і в той же час крайній захисник збірної, Володимир Коритько. І звичайно, італійський мандрівник, що нині представляє в Серії До «Парму», форвард Віталій Кутузов. З гравців чемпіонату Білорусі, перш за все, потрібно виділити В’ячеслава Глєба, молодшого брата зірки з «Барселони». Він представляє «МТЗ-РІПО», команду, яка бореться за чемпіонське з «БАТЕ», сенсацією нинішньої Ліги Чемпіонів. Природно не обійшлося в команді і без гравців клубу з Борисова. Їх четверо, по одному в кожній лінії: Веремко, Молош, Стасевіч і Родіонов.Про силу збірної Білорусі говорять їхні результати в останніх товариських матчах. Підопічні німецького тренера Бернда Штанге звели внічию ігри з дуже авторитетним суперниками: Німеччиною (2:2), Фінляндією (1:1) і Аргентиною (0:0).Наша командаЯкщо в збірну Білорусі запросили всіх найсильніших, то українська команда не уникла кадрових проблем. У найближчих поєдинках не зможе допомогти збірній її ключовий гравець, центрбек Дмитро Чигринський. Не зіграє з білорусами (хоча, можливо, відновиться до матчу з Казахстаном) і Денис Голайдо. Нагадаємо, цей гравець сімферопольської «Таврії» був надзвичайно затребуваний Олексієм Михайличенком. І судячи з усього, на Голайдо робилася серйозна ставка.Турбує і воротарська позиція. Олександр Шовковський не має ігрової практики. Вже чотири гри поспіль в «Динамо» він є лише дублером Станіслава Богуша. Кіпери донецького «Шахтаря» останнім часом грають нестабільно і поки не дуже радують тренерський штаб донецького «Шахтаря», що неабияк забуксував в чемпіонаті.Втім, є і позитивні моменти. Нарешті знайшли гармонію в своїй клубній кар'єрі багаторічні лідери збірної України, два Андрія – Шевченко і Воронін. Запрошений в команду і один з найяскравіших гравців нинішнього «Динамо» (Київ), Олександр Алієв. Думається, ідеальне взаєморозуміння парочки Алієв - Мілевський згодиться і збірній. До речі, Артем повинен мати на матч з Білоруссю особливий настрій. Саме ця країна – його перша батьківщина. І коментарі тут зайві.Що ж, враховуючи все вищенаведене, спробуємо визначити стартовий склад нашої команди на матч з Білоруссю. Врахуйте, це ми не ставимо собі за мету передбачити його. Це всього лише спроба скласти, на наш погляд, якнайкращий варіант з багатьох можливих:                                          Пятов             Ярмаш           Міхалик       Русол        Шевчук                                        Тимощук                    Кравченко         Алієв        Калініченко                           Мілевський              ВоронінЯк нам здається, ключове слово для перемоги над Білоруссю – «мобільність». Саме мобільний і гостроатакувальний півзахист може стати запорукою успіху. Не забуваємо, що Андрій Шевченко поки що не готовий грати цілий матч (він, мабуть, поки не набрав належної фізичної форми), і тримаємо в думці гостьову гру з Казахстаном, яка відбудеться вже в середу. І, звичайно ж, побажаємо нашим футболістам успіху. Він їм стане у нагоді!Олександр Золотогорський, спеціально для «ПіК України»Олександр Золотогорськийhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/5/219224.htmСВІТFri, 05 Sep 2008 14:06:00 +0300Американський віце-президент Дік Чейні й український Президент Віктор Ющенко поручкувалися навпроти президентського секретаріату. Політики виглядали напрочуд бадьорими й оптимістично налаштованими перед серйозними перемовинами щодо грузино-російського конфлікту та приєднання до ПДЧ в НАТО.фото: Стас Єремєєвhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/5/219201.htmЕкологіяFri, 05 Sep 2008 12:33:00 +0300150-річну тополю хотіли спиляти, щоб її гілка не впала Віктору Ющенку на голову під час купання у Дніпрі на Водохреща. Але вікові дерева заважають не тільки президентам, а й будівельникам, що часто вирішує долю пам'яток природи.Вікові заповідні дерева в незручних для забудовників місцях знищуються за тією самою схемою, що й «незручні» старовинні будинки – підпалюються ночами. Всього в Києві заповідано 242 вікові дерева, і лише 4 з них захищені, тільки біля 10 стоять інформаційні знаки.«Охорона вікових дерев не входить в нашу культурну традицію, – говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. – Вважається, що це щось непривабливе, аварійне, що слід зрубати. Дві третини вікових дерев, які нібито заповідані, дихають на ладан». Україна – одна з небагатьох країн у Європі з таким ставленням до дуже старих дерев. Німці, наприклад, навіть публікують некрологи в газетах, коли одне з вікових дерев вмирає.400-річний дуб Шевченка, що досі не заповіданий і потребує лікування.Рятувати дерева доводиться громадським організаціям. «Ми вилікували 700-річний дуб Крістера і 500-річну липу Петра Могили на Андріївському узвозі», – розповідає Борейко. З величезного дупла липи вигребли 5 мішків різного наркоманских начиння. Під перевибори столичного голови, розповідає еколог, вдалося отримати від мерії гроші на лікування липи і високу чавунну огорожу. На лікування 200-річної шовковиці (за насінням якої ченці Видубицького монастиря їздили до Середньої Азії і яка вважається матір’ю всіх шовковиць у наший країні і у Росії) виділив гроші київський адвокат Андрій Козлов. До речі, всі охочі допомогти віковим деревам можуть брати це за взірець.І огорожі, яких поки так мало, могли б ставити мешканці довколишніх будинків. Заповідні дерева, до речі, іноді стають у нагоді в перманентній боротьбі киян із забудовниками. Так, одна з найстаріших у Києві акацій стала останнім бастіоном для жителів Нивок. Спиляти акацію не можна, і, відповідно, не можна побудувати на цій ділянці великий будинок з паркінгом, як задумав власник землі. Утім, скаржаться екологи, зазвичай забудовники знаходять спосіб позбавитися від дерева, що заважає, – в хід йдуть підпали. На жаль, палять старі дерева і прості громадяни – щоб подивитися, як красиво горить.Цьому дубу близько 400 років, висота 12 м, стовбур 4,15 м. Дерево фактично нікому не належить. Хтось підпалив його дупло, тому дуб потребує термінового лікування.«Є три основні загрози для вікових дерев, – говорить Володимир Борейко. – Це маргінальні місцеві жителі, які підпалюють дерева, і комунальні трести Зеленбуду, які діють за принципом «нема дерева – нема проблеми». А також землекористувачі, які не дають згоди на заповідання вікового дерева». Через останніх багато дерев, які мали бути заповідані і охоронятися, фактично ніяк не захищені і можуть будь-якої миті бути спиляні і зрубані. Гроші на лікування таких дерев отримати у мерії практично неможливо. Саме тому довелося шукати спонсорів для лікування 200-річної шовковиці – керівництво Ботанічного саду (!), на території якого стоїть дерево, на заповідання наполегливо не погоджується, а саме цим дивом природи займатися не хоче.Що стосується Зеленбуду, то показовою є історія з купанням Віктора Ющенка. Місце для купання було вибране заздалегідь, і керівництво Киевзеленбуду вирішило перестрахуватися, прибравши 150-річну тополю. «Сказали, що Президентові на голову може впасти гілка, – розповідає Борейко. – Та виявилося, що тополя заповідна. І нам вдалося її відстояти». Сам Віктор Ющенко, звісно, навряд чи знав про те, як вони з тополею загрожують одне одному, тому що не погодився б спиляти вікове дерево – такі речі, як відомо, займають важливе місце в системі координат глави нашої держави.Дуб Шевченка.Дуб Шевченка.Дуб Шевченка.700-річний дуб, названий на честь відомого київського квітникаря В. Крістера. Потребує повторного лікування.Висота дуба Крістера - 25 м, стовбур - 6,20 мВіковий і не заповіданий дуб на вулиці Бесстужева потребує лікування. Фото: ecoethics.ruДубу близько 500 років, в поганому стані, потребує заповідання і термінового лікування. Розташований на території пансіонату "Жовтень", де є ще вісім вікових не заповіданих дубів. Фото: ecoethics.ruНайбільший та найстаріший в Києві каштан - каштан імені Петра Могили, розташований біля Троїцької церкви. Йому біля 300 років, висота 15 м,  стовбур 4,15 м. Потребує невеликого лікування і встановлення огорожі. Фото: ecoethics.ruТа сама липа Петра Могил на Андріївському узвозі. Фото: ecoethics.ru130-річний платан - єдине вціліле дерево з акліматизаційного ботанічного саду, на місці якого побудували Вищу партійну школу. Фото: ecoethics.ru200-річна шовковиця в Ботанічному саду. Фото: ecoethics.ruфото: Макс ПерепелицяВікторія Герасимчукhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/5/219174.htmТБFri, 05 Sep 2008 10:41:00 +0300Сьогодні на каналі «Україна» вийде нове шоу Савіка Шустера. «Шустер live» відкриє підсумкова політична програма, формат якої, за словами Шустера, ведучого й керівника продакшн-студії Савік Шустер Студіос, нагадуватиме минулі проекти за його участі («Свободу Савіка Шустера» на «Інтері» й «Свободу слова» на ІСТV).У студії глядачі знову побачать багато політиків, проте в програмі буде й чимало новинок. Останню частину програми (ближче до ночі) присвятять зовсім іншій темі, яка не обов`язково торкатиметься поточних політичних подій. «Ми закінчуємо передачу о пів на другу ночі й розуміємо, що так довго слухати політику не можна», - заявив Савік Шустер. Програма у п`ятницю виходитиме о 21.30, а з понеділка по четвер шоу починатиметься о 19.30 й триватиме 1 годину. Щоденні випуски «Шустер live» носитимуть розважально-інформаційний характер: «Формат чимось нагадує формат Le Grand Journal - французький формат, який іде на каналі «Plus». Це буде такий спокійний погляд на інформацйний день», - сказав Савік Шустер.Шустер вибрав телеканал Ахметова. Фото УНІАНфото: mediabusiness.com.uaЗйомки шоденних програм і підсумкової проходитимуть в одній студії, проте різкі зміни світла й фокусів зйомки створюватимуть ефект зміни обстановки. «Декорацію на світлі можна поміняти за 1 секунду. У нас будуть дві абсолютно різні студії в одній програмі. Загалом це буде світла, кольорова, дружня студія, - описує Савік – Студія, яка не провокуватиме до конфлікту, як попередні студії в наших проектах».фото: mediabusiness.com.uaфото: mediabusiness.com.uaАудиторія зі ста чоловік буде присутня в студії цілий тиждень – з понеділка по п`ятницю, а відбиратимуть її за чотирма критеріями: 1) вік; 2) стать; 3) регіональна приналежність; 4) місце проживання – село/місто. У системі відбору запрошених людей не буде суб`єктивних, на думку Савіка, критеріїв – освіти й статків, які застосовували у минулому ток-шоу за його участі. Аудиторія голосуватиме через стаціонарні комп`ютери. Щотижня до відкритого аудиту запрошуватимуть престижний соціологічний інститут. «Ми побачимо як українець протягом тижня, перебуваючи в епіцентрі подій, в яких він не бере участі, змінює, або не змінює свій світогляд» - каже Савік Шустер.У програмах братимуть участь хронікери – експерти, репортери, спеціалісти в різних царинах. У студії буде задіяно 8 камер, 4 – у резерві. Технічній службі під силу 5 прямих паралельних включень.«Скільки влади залишилося в президента Віктора Ющенка й чи залишилася в нього влада взагалі» - така тема першої передачі «Шустер live». Серед гостей - В`ячеслав Кириленко, Григорій Немиря, Володимир Литвин, Петро Симоненко та ін. В ефірі планують торкнутися й грузинсько-російського конфлікту, буде пряме включення із Дмітрієм Рогозіним із Брюселю. Контракт із телеканалом «Україна» Савік Шустер підписав на два роки з правом подовження на третій. Савік зауважив, що цей телеканал єдиний, який погодився на невтручання в редакційну політику:«Я несу відповідальність за те, що ми робимо і я не хочу, щоби в мою роботу втручалися. ТРК Україна – єдиний телеканал, який пристав на цю умову», - заявив ведучий «Шустер live».Останні приготування - монтаж бібосніжних декорацій. фото: segodnya.uaфото: mediabusiness.com.uaЄлизавета Олійникhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/5/219171.htmПОЛІТИКАFri, 05 Sep 2008 09:40:00 +0300У депутатській групі «Народна Самооборона», яка входить до фракції НУНС, вважають, що коаліція БЮТ і Партії регіонів неможлива в принципі. У інтерв’ю «ПіК України» народний депутат Геннадій Москаль заявив, що ще не час ставити хрест на «помаранчевій» коаліції.– Пане Москаль, на Вашу думку, коаліційні мости між НУНС і БЮТ вже остаточно спалено?– Ні. Особисто я не бачу трагедії. Справа в тому, що в гарячці можна наговорити багато всього. Ви ж бачите, що дві найбільші парламентські сили вже внесли до парламенту законопроект про збільшення прохідного бар’єру, тобто дали попередження. Від чого виграє Президент ? Від того, що ні з чим залишиться у парламенті? Буде так, як під час виборів Київського міського голови. Тоді і фракція НУНС мала 15 представників, і суд тоді став на сторону бютівців (дозволив ЦВК здійснити перереєстрацію. – «ПіК України»). Ні, захотілося нових виборів. Тепер вони (НУНС) не мають нічого. Всі прекрасно розуміють, що 10% бар’єр НУНС не подолає. – А який прохідний бар’єр сьогодні здатна подолати «Народна самооборона»?– Ми з кимсь блокуватимемося. 5% і 10% самі не зможемо подолати. Якщо буде 3%, ми підемо на вибори самі. – НУНС має 10 днів для того, щоб відкликати свою заяву про вихід з коаліції.– Так. А потім почнеться відлік 30 днів (за які має бути утворена нова коаліція. – «ПіК України»). Іншої коаліції ніж та, що є, не існує. Руйнував її Секретаріат Президента. Потрібно повернути назад Ігоря Рибакова та Юрія Бута, і не займатися дурницями. Ви ж бачите, що сьогодні Верховна Рада запрацювала. – Тобто, на Вашу думку, коаліція БЮТ і Партії регіонів неможлива?– Ні, неможлива. Це все вигадки. Це Секретаріат Президента запускає різні сценарії. – Як же неможлива, якщо БЮТ голосував разом з Партією регіонів за зміни до закону про Кабмін, який урізав повноваження Президенту?– Так були ж у глави держави повноваження! Подивіться, до чого вони призвели! Як ними користувався Секретаріат Президента?! Сьогодні паралізовані всі міністерства. Постанови Кабміну блокуються зверненнями до Конституційного Суду. Мабуть же не для того давалися повноваження Президенту, щоб все підряд скасовувати. Ці повноваження потрібні у виняткових випадках, де є грубе порушення Конституції. А так, то кома не так, то не з великої букви написано. Це було зловживанням з його боку. До слова, «Народна Самооборона» також голосувала за це рішення (за зміни до закону про Кабмін. – «ПіК України»). – Після рішень Верховної Ради контроль над призначенням керівництва Служби безпеки України фактично перейшов до уряду, який здійснює його через більшість у парламенті. Хіба це не монополія?– У СБУ не має бути ані представника БЮТ, ані представника Партії регіонів. Має бути найманий професійний менеджер-СБУшник, який керуватиме. Досить бути таємною поліцією Секретаріату Президента. Ви зрозумійте, що рішення, які були проголосовані у вівторок є наслідком того, що все вже перейшло межі здорового глузду. Безумовно, у нас з 17 людей (представників групи «Народна Самооборона» у фракції НУНС. – «ПіК України») майже всі під ковпаком СБУ, в тому числі і я. Навіть таємна поліція царя Миколи II дозволяла Леніну бути і в Фінляндії, і в Польщі. А тут не знаєш, що робити. Хоч тікай з країни. Хіба це правильно? В мене також є деякі питання щодо конституційності ухвалених у парламенті рішень. – Президент Віктор Ющенко серед умов примирення між НУНС і фракцією Блоку Юлії Тимошенко назвав відкликання бютівцями своїх підписів під ухваленими законопроектами. Натомість іншими голосуваннями в парламенті вони лише підтверджують незмінність власної позиції. – Я не скажу за БЮТ. «Народна самооборона» нічого відкликати не збирається. Ухвалено ті законопроекти, які дають підстави нормально розвиватися уряду і працювати в державі без усіляких протистоянь. Принаймні, я голосував за всі 11 законопроектів, і жодного власного підпису відкликати не збираюся. – А як же ваші партнери по фракції з «Нашої України», що їх може підштовхнути?– 10-відсотковий бар’єр може швидко протверезити усім голови, оскільки вони можуть лишитися абсолютно ні з чим. Як це було після виборів до Київради. – Виходить, БЮТ шантажує вашу фракцію 10-відсотковим бар’єром. Хіба це нормально?– Вони не шантажують, а просто приводять до тями деякі гарячі голови. Треба подумати, що й кому це дасть. Президенту ж сьогодні нема з ким іти на нові вибори. Потрібно протверезити тих, хто його штовхає на такий шлях. Михайло Глуховськийhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219159.htmзаПІКанкаThu, 04 Sep 2008 19:50:00 +0300У них була дуже довга прелюдія. І нарешті наче щось вийшло. Хоч і не до кінця. Це як секс з нелюбимим: техніка присутня, а почуттів нема. Просто Юлія Володимирівна як справжня жінка вирішила помститися чоловіку, який їй зрадив. Напевно не треба довго пояснювати, хто цей чоловік. А тут Віктор Федорович зі своєю фракцією і нестримним бажанням повернутись у владу підвернувся. Чому ж не скористатися?.. Та зайнятися сексом – не значить покохати. Тому розмови про нову коаліцію швидше так і залишаться розмовами. Адже ані БЮТ, ані Партії регіонів, власне, не вигідний навіть шлюб за розрахунком. Це так, попустувати, партнерів колишніх подражнити – будь ласка. А оформляти стосунки офіційно – не з руки, простий народ не зрозуміє, не схвалить такий шлюб. Адже кожній політичній силі треба свою електоральну честь берегти. Це в політичному житті, мабуть, важливіше за подружню вірність буде. Тож треба нам з вами, друзі, готуватися до чергових дострокових парламентських виборів. Президент пообіцяв – Балога зробить. Малюнок Олександра АвраменкаАнджеліна Потороча, шеф-кухар «ПіК»http://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219149.htmСПОРТThu, 04 Sep 2008 19:45:00 +0300ЄВРО-2012 в України ніхто не відбере. У цьому упевнений міністр у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко. Упевненості йому додають крани, машини і сотні людей, які майже цілодобово трудяться на НСК «Олімпійському». Майже місяць тому на головному стадіоні країни і фінальній арені майбутнього ЄВРО ведуться демонтажні роботи. Дві українські компанії «Київміськбуд» і «Мостобуд» майже цілодобово позбавляють чашу стадіону від «непотрібних речей». Олександр ГалецькийТакими в першу чергу стали: два електронні табло (кожне важить 57 тонн), освітлювальні опори (висота кожної 100 метрів, вага – 300 тонн), глядацькі сидіння, металеві конструкції першого ярусу. Також розпочато повний демонтаж інформаційно-репортажного комплексу. Зараз в демонтажних роботах задіяні більше 200 чоловік, 32 одиниці техніки, у тому числі і 12 кранів. «Сьогодні на об'єкті працює більше двохсот чоловік. Ми постійно залучаємо до робіт наші підрядні організації. Під час основних робіт по реконструкції стадіону, тут працюватимуть більше п'яти тисяч чоловік», - сказав головний інженер «Київміськбуду» Олександр Галецкий. Сергій ДрачЗа проектом німецьких фахівців з архітектурної компанії GMP, буде повністю змінений нижній ярус, другий же знаходитися у нормальному стані і демонтувати його не потрібно. Вся «демонтажна робота» розбита на два етапи. Перший – це робота усередині стадіону, яка буде закінчена до кінця вересня. «У міру надходження проектної документації, ми почнемо і другий етап демонтажу – підходи до стадіону, підпірні стійки, інженерні споруди, туалети. Всі ці роботи ми плануємо закінчити до кінця року», - зазначив заступник міністра з питань сім’ї, молоді та спорту Сергій Драч. За словами міністра Юрія Павленко, всі матеріали, які демонтуються зі стадіону, не пропадають дарма: «Нічого з НСК «Олімпійського» не пропало. Всі демонтовані крісла на прохання місцевих органів влади були їм даровані для використання на місцевих спортивних спорудах. Всі ліхтарі з освітлювачів також були передані органам місцевої влади. Сьогодні ми вивчаємо заявки щодо футбольного поля, яке і далі служитиме спорту. Металобрухт і інші цінні матеріали продаються за ринковими цінами. Виручені кошти йдуть на рахунок НСК «Олімпійський». Сама ж реконструкція буде почата вже цього року. За планом німецьких архітекторів, обличчя арени зміниться на 80 відсотків. Після реконструкції повністю зміниться нижній ярус стадіону (поки чиновники не говорять, які це будуть зміни, оскільки фінальний проект реконструкції ще не представлений), з'явиться над стадіоном і дах, який накриє 100% глядацьких місць (це обов'язкова вимога УЄФА). Сама арена залишиться багатофункціональним спортивним комплексом, який зможе приймати у себе не тільки змагання футбольних команд, але і інші спортивні заходи. Приємні сюрпризи чекатимуть і «акул пера». «У нас тут буде організовано 14 майданчиків для розміщення устаткування телетрансляції. Крім того, буде оснащено 110 звукоізольованих кабін для ведення репортажу одночасно на 110 каналів. Для преси в центральній частині арени буде оснащено 950 місць, 400 з яких будуть із столиками, які будуть оснащені різною електронною апаратурою і прямим виходом до мережі Інтернет», - заявив заступник міністра Ростислав Карандєєв. Всього на реконструкцію з держбюджету заплановано витратити близько 1,5 мільярдів гривень (до речі, за словами Юрія Павленко, сьогодні на рахунок ДП «НСК «Олімпійський» був переведений перший транш у розмірі 50 мільйонів гривень). Пан міністр також відзначив, що ця сума може змінитися тільки у разі форс-мажорних обставин. За свою роботу з проектування і контролю за ходом реконструкції «Олімпійського» архітектурне бюро GMP отримає 163 мільйони гривень. Всі будівельні роботи на арені планують закінчити до червня 2010 року. Такі вимоги УЄФА. «У разі збереження тієї динаміки, яка намітилася в реконструкції НСК «Олімпійський», збереження повного графіка робіт, комплекс стадіону буде введений в дію чітко до дати, яку перед нами поставило УЄФА», - відзначив Павленко. Поки що не відомо, хто буде генеральним підрядником на реконструкції стадіону. Юрій Павленко відзначив, що буде оголошений спеціальний конкурс, в ході якого експертна комісія вибере декілька компаній. Вже відомо, що в цьому конкурсі планує брати участь і «Київміськбуд». До речі за ходом реконструкції можна буде спостерігати в режимі он-лайн. Навколо арени і в самій чаші стадіону будуть встановлені відеокамери, які передаватимуть зображення 24 години в добу. Торкнувся міністр під час екскурсії по стадіону і питання демонтажу ТРЦ «Троїцький». Роботи зі зносу скандального торгового центру ведуться за графіком і закінчаться в кінці жовтня. Поки що не відомо, що буде на його місці, оскільки йде проектування території. Підземні приміщення під ТРЦ знаходяться у власності компанії «Юджин», і вони на свій розсуд вирішуватимуть, що з ними робити. фото: Саша ЄремєєвСергій Ковтунhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219137.htmСУСПІЛЬСТВОThu, 04 Sep 2008 16:54:00 +0300Мерія заявляє про наміри витіснити маршрутки зі столичних вулиць. Перевізники збираються боротися до останнього.Київська епопея з маршрутними таксі тягнеться з березня цього року. Тоді в мерії не на жарт розсердилися на перевізників, які зажадали права підвищувати тарифи на проїзд зі збереженням діючих тоді лояльних податкових умов. Тепер же міські власті в особі КМДА поетапно «мстяться» маршрутчикам.Так, заступник голови міськадміністрації Денис Басс днями заявив про те, що вже наступного року мерія має намір повністю витіснити маршрутні таксі зі столичних вулиць, а натомість запропонувати киянам комфортний і дешевий комунальний транспорт.Автоперевізники, певна річ, обурилися. «Ми вкладали в цей бізнес свої гроші роками, - в один голос кричать вони. - І що ми робитимемо з тим, що вже маємо, тепер?» Сьогодні, коли країна відзначає день підприємця, представники інтересів «маршрутчиків» вирішили поплакатися журналістам і поскаржитися на чиновників. Мовляв, ті безпосередньо порушують закон, намагаючись монополізувати київський транспорт.Зокрема, їх обурює те, що при плануванні реформ на дорогах столиці мерія не консультується з приватними перевізниками і, нібито, не передбачає їхньої участі в конкурсі щодо обслуговування маршрутів на нових умовах. А умови такі: в центрі Києва не повинно бути маломісткого транспорту, він весь повинен відповідати стандартам ЄВРО-2, а кінцеві зупинки повинні бути перенесені від місць масового скупчення авто. «Ідеї мерії працюватимуть, - говорить керівник представництва Держкомпідприємництва в Києві Віталій Апостолов. - Але тільки тоді, коли в однакових умовах будуть і комунальний транспорт, і приватні перевізники». За його словами, багато хто з них готовий змагатися з «Київпастрансом», купуючи нові автобуси за новими стандартами. Тієї ж думки і самі перевізники. «Перехід на ЄВРО-2 – ми за! - говорить директор ТОВ «Київтранс-2005» Юрій Ковальович. - Але дайте нам час». Проте «маршрутчики» відверто хитрують, натякаючи на спонтанність дій чиновників. Адже рішення міськради з чітко викладеними вимогами до транспорту в центрі столиці було ухвалене ще в липні 2007 року.А що ж інтереси киян? Перше, на що скаржаться городяни, це якість послуг в міському транспорті. Перевізники говорять, що вони ними стурбовані і самі. «Близько 20 перевізників в Києві не відповідають своєму статусу, - говорить голова Асоціації перевізників-працедавців «Столиця» Валерій Липецький. - Але дозволи на те їм видаємо не ми, а чиновники!»Основна проблема серед «маршрутчиків» сьогодні – водійський склад. Це визнає і Липецький, і керівники транспортних підприємств. За їх словами, 99% тих, хто сьогодні розвозить киян містом, не місцеві і часто без особливого досвіду і кваліфікації. «Дефіцит водіїв сьогодні до 1000 чол. - говорить Липецький. - Ось і беруть на роботу будь-кого, хто приходить».Ще одна проблема – тарифи, які знову піднялися на деяких маршрутах до 2, а то і 2,5 грн. «Це вимушений крок, - виправдовує перевізників Липецький. - Міських перевізників постійно витісняють приміські маршрути, яких в день до Києва в'їжджає близько 13 тисяч».Мерія ж в цьому питанні козиряє вартістю проїзду в комунальному транспорті, яка роками залишається на рівні 50 коп. - найнижчому у країні. Проте чи довго протримається «Київпастранс» на дотаціях і чи не підскочать ціни в його транспорті, коли конкуренції на ринку вже не буде?Данило Біликhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219120.htmПОЛІТИКАThu, 04 Sep 2008 16:00:00 +0300У БЮТі ініціюють підвищення прохідного бар’єру на парламентських виборах до 10%. Це означає, що у разі ухвалення такого рішення місця у наступній Верховній Раді поділять між собою лише дві політичні сили – Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко.Авторство законопроекту про внесення змін до закону про вибори народних депутатів за №3109 належить бютівцю Сергію Терьохіну. Сам Сергій Анатолійович каже, що це його особиста ініціатива. Мовляв, у фракції тривають з цього приводу дискусії. Заступник голови фракції БЮТ Олег Білорус каже, що не зовсім обізнаний з ініціативою колеги. «10 відсотків це - фантастика! Навряд цей законопроект знайде підтримку у сесійному залі», - заявив він «ПіК України». Білорус стверджує, що в законопроекті, із яким він знайомий, передбачається підвищення бар’єру з 3% лише до 5%. Ініціатива бютівця Терьохіна – не перша спроба ініціювати підвищення прохідного бар’єру для партій і блоків. Навесні у парламентських кулуарах активно ходили чутки про підвищення бар’єру до 11%. Прихильником таких змін, як кажуть, була тоді Юлія Тимошенко. З огляду на останні спільні голосування БЮТ і Партії регіонів, ініціатива команди Тимошенко може знайти своє законодавче продовження. У разі ж значного підвищення бар’єру, невеликі політичні сили втратять шанс потрапити до парламенту. Наприклад, Блок Литвина, Комуністична і Соціалістичні партії. За словами народного депутата від Блоку Литвина Олега Зарубінського, його політична сила виступає категорично проти підвищення прохідного бар’єру. «Виборчий бар’єр – це обмеження можливостей для людей мати ту владу, якої вони хочуть», - заявив він, і нагадав, що в європейських країнах немає прохідного бар’єру. «Там немає не те що 10% бар’єру, й узагалі будь-якого бар’єру», - зазначив він «ПіК України». За словами Зарубінського, подібній ініціативі зможуть протистояти не лише в парламенті, а й громадські рухи. Натомість, він не зміг відповісти на запитання, чи ініціюватимуть у Блоці масові акції протесту. «Ви мене провокуєте», - відрізав депутат. Водночас комуніст Олександр Голуб позитивно ставиться до підвищення прохідного бар’єру. На його думку, цей процес має відбуватися еволюційно. Однак КПУ проводитиме консультації з Партією регіонів і БЮТ для того. щоб рішення про підвищення прохідного бар’єру відкласти у часі. «На наступні чергові вибори бар’єр може бути піднято максимум до 5%», - наголосив депутат. Однак комуністи не збираються ховати голову в пісок навіть у разі, якщо до них не дослухаються колеги по парламенту, і проголосують за підвищення бар’єру. Голуб переконує, що на базі КПУ менші політичні сили і громадські рухи лівого спрямування готові зорганізувати, аби на наступних парламентських виборах подолати 10% бар‘єр, якщо це знадобиться. Нашоукраїнець Юрій Ключковський лише розводить руками щодо ініціативи БЮТ підвищити бар’єр. «Після підняття, і, очевидно, подолання вето на закон, можна буде звернутися до Конституційного суду. Але шансів там (зупинити дію закону. – «ПіК України») небагато», - вважає Ключковський. У разі, якщо Верховна Рада ухвалить закон про підвищення прохідного бар’єру, в країні зникне демократія, а дві партії узурпують владу - переконаний політик. На запитання, як протидіяти двом політичним силам, він не знайшов відповіді. Сказав лише: «Не знаю». Експерти схиляються до думки, що у Верховній Раді зберігається велика вірогідність підвищити прохідний бар’єр. Директор Європейського інституту інтеграції та розвитку Дмитро Видрін вважає, що у разі, якщо рішення про зміну бар’єру буде ухвалено, то певні верстви населення втратять можливість мати своє представництво у парламенті. На думку Видріна, якщо подібне питання і постане в парламенті, то дискусії починатимуться із 7%, оскільки про менші відсотки немає смислу говорити. Тому що, сьогодні, мовляв, ті ж комуністи долають 5%. «Хоча весь демократичний світ рухається в бік зменшення бар’єрів», - зазначив політолог в інтерв’ю «ПіК України».Михайло Глуховськийhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219112.htmСВІТThu, 04 Sep 2008 14:30:00 +0300Впродовж останніх двох тижнів одразу в кількох країнах Південної та Східної Азії спалахнули серйозні політичні кризи. Спочатку Пакистан, далі – Таїланд, й ось – Японія. Все це нагадує такий собі парад політичних криз. І, таким чином, у масштабах всієї Євразії Україна виявляється не самотньою в своєму каламутному політичному борсанні. Несподівана відставка Заява прем’єр-міністра Ясуо Фукуди про власну добровільну відставку неабияк сколихнула Японію. На прем’єрській посаді він пробув менше року. Звертаючись до нації, Ясуо Фукуда пояснив своє рішення таким чином: «У країні не повинно бути жодного політичного вакууму. Для імплементації нової політики потрібні свіжі політичні сили, саме тому я вирішив піти у відставку». Ясуо Фукуда. фото: ЕРАФормальним приводом для відставки є перманентно низький рівень підтримки прем’єра японським населенням. Японські ЗМІ оперують показником у 29 % підтримки. Тайські опозиціонери, що представляють Народний Альянс за демократію, радо підхопили факт добровільної відставки японського прем’єра, адже їхні апеляції до чинного прем’єр-міністра Таїланду Самака Сундаравея з вимогою про відставку останнього залишаються безрезультатними. Опальний тайський прем’єр, на відміну від свого японського колеги, затято тримається за своє крісло.фото: ЕРАПеріод кризУ Японії це вже друга поспіль передчасна відставка прем’єра. Рік тому інший політик, Шинзо Абе, полишив крісло урядового керманича після нетривалого на ньому перебування. Цим відставкам передували п’ять років урядування Юнічиро Коїзуми. Це були п’ять років економічного зростання, відносної політичної стабільності та національної злагоди. Але, з огляду на останні події, складається враження, що Японія невідворотно вступає в період затяжної політичної кризи. Політична криза в Японії до значної міри спровокована кризою економічною, з якою уряд Ясуо Фукуди так і не зумів впоратися. Зниження витрат на споживання, проблеми в системі пенсійного забезпечення, сумнівна ефективність змін у системі охорони здоров’я – все це разом поставило під сумнів його соціально-економічну компетентність. Запропонований на минулому тижні 60-більойнний проект стимулювання економічного розвитку був запропонований запізно для того, щоб підняти рейтинг підтримки уряду. фото: ЕРАОпозиція в діїПолітична система Японії є унікальним феноменом. Японія є визнаною і стабільною демократією, але при цьому фактично ще з 1955 року в ній домінує одна політична партія – Ліберальна демократична партія Японії. Вона і є постійно діючим агентством кадрів для уряду. Традиційно роль опозиції виконує Демократична партія Японії. Сьогодні в Японії назріває така політична ситуація, за якої прихід до влади опозиційних політиків є гіпотетично можливим. Генеральний секретар опозиційної Демократичної партії Японії Юкіо Хатаяма дав негативну оцінку рішенню Ясуо Фукуди та підтвердив свої плани щодо приходу до влади: «Я просто ображений його небажанням піклуватися про своїх громадян. Відставка Ясуо Фукуди ще раз засвідчує, що ЛДП та її лідери не спроможні управляти країною. Ми будемо наполягати на проведенні позачергових виборів».Більшість у нижній палаті японського парламенту контролює Ліберальна демократична партія. Демократична партія має більшість у верхній палаті японського парламенту, що їй дає змогу регулярно відкладати розгляд урядових законопроектів. Так, рішення Ясуо Фукуди про зміну голови Центрального банку Японії та про відновлення антитерористичної місії Японії в Індійському Океані були заблоковані зусиллями парламентських опозиціонерів. Що далі?Найімовірнішим наступником Ясуо Фукуди на прем’єрській посаді може бути екс-міністр закордонних справ та нинішній генеральний секретар ЛДП Таро Асо. Як передає ВВС, він уже офіційно підтвердив власну готовність зайняти посаду урядового керманича. Внутрішньопартійні вибори кандидата на посаду прем’єра призначені на 20 вересня. Серед можливих претендентів називають також Юріко Койке, колишнього міністра оборони, Сейко Нода, міністра з питань споживання, та Каору Йосано, міністра економіки. Таро Асо має репутацію яскравого, харизматичного політика та одвертого націоналіста. Він уславився своїми провокативними заявами в бік Китаю і навіть США. Так, Таро Асо не вагається публічно декларувати свою підтримку незалежності Тайваню. А коли Японія виступила з власною ініціативою щодо відновлення миру на Близькому Сході, то Таро Асо, в’їдливо заявив, що люди з вузькими очима мають більше шансів прислужитися миру на Близькому Сході, аніж люди європейської зовнішності, бо саме останні чинили там насильство. Таро Асо й Ясуо Фукуда. фото: ЕРАНавзагал, у середньостроковій перспективі можна очікувати проведення в Японії позачергових загальних виборів. Чергові ж вибори до парламенту заплановані на вересень 2009 року. Незалежно від того, хто із чільників ЛДП буде обраний наступником Фукуди, новий прем’єр неодмінно буде вимушений якось реагувати на настійливі вимоги політичної опозиції про проведення позачергових виборів. Таким чином, відставка Ясуо Фукуди не може вповні нейтралізувати глибокі політичні протиріччя в японському політикумі. Жанна Безп’ятчукhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219029.htmТуризмThu, 04 Sep 2008 13:45:00 +0300Відчуття ніби ти в Криму – той же запах альпійських сосен, ті ж кольорові гірлянди квітів на кущах олеандр. Тільки море не чорне, а пронизливо-бірюзове і безліч скелястих островків, і люди – красиві й щирі. Це – Хорватія.Якщо порівнювати Хорватію з популярними у нас Єгиптом та Туреччиною, то багато досвідчених туристів стане на бік першої. Один з найбільших плюсів перебування тут – ненав’язливий сервіс. Хоча якщо мета поїздки –побачити і дізнатися більше, то Хорватія не може похвалитися таким різноманіттям історичних місцин як, скажімо, та сама Туреччина. Тут немає багатющого еллінського спадку, яким як своїм власним пишаються нинішні турки. Клапоть історії тут не є шагреневою шкірою. Проте тут є природа. Запаморочлива і чиста.Хорватська Андріатика - чим не Чорне море?Бірюзове море і скелясті гроти - рай для дайвінгу.«Воду можна пити прямо з крана у готельному номері. Південна Далмація, куди ви прилетіли, славиться як екологічно чистий регіон. Тут немає промисловості», - одне з перших відомостей від гіда, який супроводжує нас до Дубровніка, економічного і культурного центру вищеназваного регіону. Через екологічний чинник хорвати будуть вам доводити, що в них все найкраще – фрукти, овочі, оливкова олія, вино. Щодо олій – то так, а от щодо вина – можна посперечатися.Вузенькі вулички старого Дубровніка.Воду в Дубровніку можна пити прямо з фонтанів.В’їзд до Хорватії для українців – візовий. Віза коштує 280 гривень. Разом з нею у вартість туристичного пакету входять: переліт, трансфер, готель, страхування – ціна залежить від сезону і категорії обраного готелю. Місцеві гроші – куни, обмінні пункти працюють як у готелі, так і в місті (при цьому пам’ятайте, що у вас обов’язково попросять паспорт). Курс куни до іноземних валют майже всюди однаковий, крім того він майже такий як в Україні: наприклад, 4,5 кун за один американський долар. І не варто запасатися кунами відразу, тому що обміняти їх назад в готелі буває проблематично. Три зірки для Хорватії – цілком пристойний вибір. У нашому готелі, що розташований у межах Дубровніка, було дуже багато відпочиваючих італійців, французів, дещо менше німецьких та англомовних туристів.Княжий палац: приваблює вишуканими архітектурними формами і дивує... невеликими розмірами.Найширша вулиця Дубровніка - Страдун. Колись це була протока. Спілкування з готельним персоналом, як правило, не має викликати жодних проблем. Звісно, більшість з них надають перевагу інтернаціональній мові спілкування – англійській, але носіям російської мови хорвати готові розтлумачити що і до чого загальновідомими фразами. Тут відчувається слов’янська щирість і європейська стриманість водночас. Вдале поєднання. Готують у готельних ресторанах багато, а годують смачно (хоча звісно завжди залишається місце для «бажати кращого»). Але голодним не лишиться ніхто, адже обіди тут відбуваються у вигляді шведських столів.Багато готелів пропонують разом із пляжем і власний басейн. Але море – ось головна цінність Хорватії. Видимість дна тут – до 50 метрів, прихопивши маску (видається в готелях безкоштовно), можна роздивитися усіх тих рибок і ті камінці. Але варто пам’ятати про морського їжака, від уколу якого нога розпухає на добу. Також майте на увазі, що парасолі і тапчани на пляжах – платні. І ще просто необхідно прихопити із собою ґумові капці, адже пляжі біля Дубровніка – суцільна галька, що для дуже чутливих туристів створює суттєвий дискомфорт.Таке мальовниче фото можна зробити з панорамного майданчика, над містом, куди возять усіх туристів.Хорватія багата на тисячу і 185 островів!Платити, і то не мало, доведеться, якщо ви вирішили поїхати кудись на екскурсію. Наприклад, денна екскурсія в Дубровнік (мається на увазі унікальне Старе місто) коштує 220 кун, круїз по островам – 340 кун: але воно того варте. Особливо захоплює морський вояж на катері. Підприємливі хорвати організовують невеличкі приватні екскурсії на 10-15 осіб. Острів Лопуд, що недалеко від Дубровніка, приваблює піщаними пляжами.Взагалі, Хорватія пишається своїми островами. Їх тут 1185! Деякі заселені, інші – безлюдні, хіба з маяком на узвишші. І кожен особливий по своєму. Так, у морській екскурсії з Дубровніка вам запропонують пірнути у кілька гротів: голубий, фіолетовий, смарагдовий і – вузький. Після повернення з кожної печери шкодуєш тільки про одне – що не зробив відповідних знімків. Словами це не передати. Є ще у Хорватії дивовижний острів Лопуд. Прибережна лінія моря тут заповнена різномастими яхтами, а люди маніжаться на білому піску.Окремої розмови заслуговує сам Дубровнік. Тобто Старе місто. Не знаю, чи фраза «є спадщиною ЮНЕСКО» може передати усю вагомість цього поселення. Кам’яне, біле, з правильним плануванням вуличок, затишними соборами і монастирськими подвір’ями - місто багато в чому свого часу було першим у Європі. Там уперше почали будувати за планом. А також уперше запровадили поняття карантину в лазаретах, куди на 40 днів направляли кожного приїжджого. 150 років (з 1205-го) Дубровнік перебував у складі Венеційської республіки. Пізніше Дубровніцька республіка потрапила під протекторат угорсько-хорватських князів. А згодом – стала частиною Австро-Угорщини. Гадаю, чемність хорватів можна пояснити історичними передумовами. У середньовіччя тут існував закон, згідно з яким мешканців карали за сварки. Були виписані слова і фрази, за які штрафували, і найцікавіше, що найбільшою лайкою вважалося «козел». Хоча у Дубровніку немає пафосної величі, але він заворожує своєю компактністю та мініатюрністю, де на кожному кроці присутні елементи вічної ґотики і ренесансу. Такі балкони у середньовіччя слугували туалетами.Незважаючи на багату історію, мистецькі скарби Дубровніка не рясніють знаменитими іменами. Це все здебільшого місцеві поети, живописці, ювеліри – талановиті, але не відомі нам. Тому особливий предмет гордощів дубровчан – картина Тиціана «Марія Маґдалина», що зберігається у домініканському монастирі XIV ст. Поруч із святою на картині намальований святий Влахо, покровитель міста, що тримає в руках макет Дубровніка. Те, що Тиціан ніколи не був у місті, а писав картину на замовлення вказує невідповідність макету реальним обрисам міста. Проте дубровчани добре пам’ятають, що їхніми гостями були Хрущов й Іван Павло ІІ, Жаклін Кеннеді та Єлизавета ІІ – відповідна дошка з автографами іменитих візитерів висить у монастирі францисканців, що розташований біля основного входу в місто – за воротами від Піле (грецькою «ворота»). Дошка з автографами іменитих візитерів Дубровніка. Автограф Жаклін Кеннеді.Автограф Микити Хрущова.І наостанок – що ж привезли з Дубровніка на згадку? Вибір, чесно кажучи, не великий. Хоча сувенірні крамнички в Дубровніку повсюдно, але оригінального в них мало, хіба що вироби з мережива й коралові прикраси. А от пляшку вина чудово замінить траваріца – місцевий різновид ракії – гірко і строго.Кілька корисних відомостей:Вартість квитка на автобус – 8-10 кун (дуже зручно кататися містом, заторів на вулицях не спостергіається). Окрема аудіоекскурсія у відкритому автобусі (2 год) – 90 кун.Вартість помешкання в Старому місті – 80 євро в середньому (при безпосередній домовленості з’ясовуються деталі: це плата за кімнату чи ціле помешкання, за людину чи за добу). Наталя Дмитренкоhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219056.htmСПОРТThu, 04 Sep 2008 13:04:00 +0300Екс-гравець московського «Спартака», а нині півзахисник дніпропетровського «Дніпра» Максим Калініченко про свою минулу і нинішню команду, а також про збірну України в інтерв'ю «ПіК України»Максим, який зараз настрій панує в «Дніпрі» після зміни головного тренера? Як бачите, ми виграли останню гру у харківського «Металіста» 2:0. Турнірне положення «Дніпра» покращало, а з ним і мікроклімат в команді. Отже, все нормально. Поліпшення мікроклімату пов'язане з відставкою головного тренера? І, взагалі, як відхід Олега Протасова сприйняли в команді? Не хотілося б говорити, як її сприйняли. Відставка є відставка. Вона сама по собі завжди неприємна. Всі винні в цьому, всі не допрацювали до кінця. Зміна тренера дає завжди якийсь додатковий сплеск. І, цей сплеск, у свою чергу, теж допоміг нам обіграти «Металіст». Зараз «Дніпро» шукає нового тренера, в той же час, Володимир Бессонов, який виконує обов'язки наставника команди, виграв першу гру. Як ви вважаєте, чи здатний Бессонов стати постійним тренером? Насправді, не мені оцінювати роботу головного тренера. Це дещо не етично. Що стосується нового тренера, то це, швидше за все питання до керівництва клубу. Наша справа – добре грати за будь-якого наставника. Останні тижні у складі московського «Спартака» для вас були, напевно, дуже важкими в психологічному плані. Як зараз себе відчуваєте? Знаєте, звичайно, нудьгую за Москвою, оскільки там пройшла пристойна частина мого життя. Я звик до цього міста, до команди дуже сильно прив'язався. Але, це частина футбольного життя, маю на увазі, переїзди. У Дніпропетровську, я вважаю, адаптувався нормально. Ніяких незручностей не відчуваю. Та і футболістів практично всіх знаю. фото: ЕРАВаша колишня команда, московський «Спартак», грала в третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів проти київського «Динамо», і з розгромним рахунком програла. Для вас це стало несподіванкою? У деякій мірі, так. Не чекав, що так жорстоко буде розірваний «Спартак». Як вважаєте, поразка від «Динамо» і взагалі плачевний стан «Спартака» пов'язаний з відходом з команди Тітова і Калініченка? Я б не став зациклюватися на нашому відході. Там багато різних нюансів. Ви ж бачите, що в «Спартака» до ладу і гри ніякої не немає. Як вилазити їм з цієї складної ситуації, я не знаю. Це головний біль керівництва «Спартака». Перейдемо до збірної. Що ви чекаєте від двох поєдинків національної збірної у відборі до Чемпіонату світу проти Білорусії і Казахстану? Вони будуть важкими апріорі. Ігри за збірну легкими ніколи не бувають. Ще і суперники міцні і неприємні. Білоруси міцні, з казахами граємо на виїзді, де їх підтримуватимуть тисячі уболівальників. Але все таки настроюємося на 6 очок, тому що потрібно добре стартувати. Тим більше що наші суперники нам по зубах. Вони міцні, звичайно, але ми на них дуже серйозно настроюємося. фото: ЕРАНаскільки на результаті гри в Казахстані може позначитися тривалий переліт? Думаю, він не позначиться. Все нормально. Всі футболісти вже давно звикли грати в такому графіку. А наскільки вплинула перемога над «Металістом» перед приїздом в збірну на тебе особисто? Вона була важлива у всіх сенсах, тому як будь-яка перемога важлива. Для мене особисто вона була важлива тому, як хотілося реабілітуватися перед своїми уболівальниками за матчі в Кубку УЄФА проти цієї «Белінцонни» і поправити ситуацію в турнірній таблиці Прем'єр-ліги. Вважаю, що все це вдалося. І я приїхав в збірну з гарним настроєм. Президент Федерації футболу Григорій Суркіс повідомив вас про суми, які гравці отримуватимуть за досягнення тієї або іншої турнірної мети. Могли б ви їх озвучити і, взагалі, наскільки важливі преміальні для гравців національної команди? Сказати, що матеріальне стимулювання – це не важливо, буде неправда. Для всіх воно важливе. Але це не найголовніше. Що стосується озвучених Григорієм Михайловичем цифр, то навіть поки не вдалося підрахувати і підбити їх. В принципі, чого їх рахувати, їх для початку потрібного ще заробити. фото: ЕРАСергій Ковтунhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/218990.htmНаука / ТехнологіїThu, 04 Sep 2008 12:20:00 +0300На поверхні Марса учені виявили як ознаки життя, так і отруйні речовини. Але ставити хрест на припущеннях про життя на Червоній планеті ще рано.Новина про те, що поверхня Марса сприятлива для живих організмів, приголомшила весь науковий світ. Робот «Фенікс», який був відправлений на цю планету, виявив на її поверхні магній, калій і натрій. З таким ґрунтом, вважають учені, на планеті можна вирощувати навіть спаржу і боби. Щоправда, для цього бракує якоїсь дрібниці – власної атмосфери і відповідних температур.«Фенікс». фото: ЕРАПроте буквально відразу ж після життєстверджуючої знахідки «Фенікс», здавалося, розвіяв ілюзії науковців і романтиків. Крім життєво необхідних мінералів, на тій самій поверхні Марса робот виявив отруту – перхлорат (високоактивне з'єднання хлора). Така знахідка з життям несумісна, отже, на попередніх припущеннях можна сміливо ставити хрест – резюмували в американському космічному агентстві NAСA.Наче й так, але не так. У агентстві відразу ж повідомили, що забирають свої слова назад. Виявляється, такі з'єднання хлора є й на Землі – у нетрях чилійської пустелі Атакама. Тут, у найсухішому місці світу, перхлорат використовується живими організмами як джерело енергії. «Ясно, що мікроби в таких умовах можуть існувати абсолютно безпроблемно», – говорить Річард Квін з дослідницького центру NAСA.На поверхні Марса виявлені осадкові породи, що мають високий вміст кремнію. фото: ЕРА«Фенікс» на поверхні Марса. фото: ЕРАПроте, для життя така речовина більш ніж небажана. Але науковці не виключають, що «Фенікс», можливо, сам завіз його на Марс, «набравшись» у ракети-носія.Але поки сказати про це достеменно ніхто нічого не може. Можливо, допоможуть проби солей перхлората, які «Фенікс» прихопив з собою на шляху «додому» на Землю.Місія робота-зонда на Червоній планеті почалася ще 26 травня, коли апарат приземлився на поверхню Марса. Буквально наступного дня NAСA отримала фотографії вічної мерзлоти біля північного полюса планети. Тоді ж на поверхні були виявлені сіль і лід.27 серпня 2008 р. НАСА надало нові докази присутності води на Марсі: на фото, отриманому з «Фенікса» після приземлення, видно паморозь на грунті, яка незабаром випарувалась під променями Сонця. фото: ЕРАПісля приземлення «Фенікса» під тонким шаром грунту оголився лід. 02 червня 2008 р. фото: ЕРАНезабаром «Фенікс» доповів про наявність на планеті звичайної води, яку можна пробувати на смак. А ще фахівці NAСA заявили про те, що вони за допомогою зондів Mars Reconnaissance Orbiter і Mars Global Surveyor виявили на Червоній планеті найбільший з існуючих на планетах Сонячної системи кратер.Одна з найзагадковіших фотографій поверхні Марса, зроблена в кінці 2007 р. «Спіритом», що породила масу суперечок. Думки дослідників розділилися: одні стверджують, що на фото чітко видно фігуру гуманоїда, скептики ж вважають, що це гра світла, тіні та буйної уяви опонентів.  фото: nasa.govДжерело: www.spiegel.deВасиль Даниловhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219047.htmРецензіїThu, 04 Sep 2008 10:30:00 +0300В основі фільму – популярний роман італійки з вірменським корінням Антонії Арслан. Книги не читали, а от фільм по ній вийшов жорсткий і здебільшого у ч/б відтінках. Все, за твердженням вірмен, як під час геноциду у 1915 році.Оригінальна назва: La masseria delle allodole Виробництво: Італія Рік: 2007Режисери: Паоло і Вітторіо ТавіаніСценарій: Паоло і Вітторіо ТавіаніУ головних ролях: Пас Вега, Моріц Бляйбтрой, Анжела Моліна, Арсіне Ханджян Тривалість: 122 хв.У квітні цього року вірмени в Україні скликали прес-конференцію, на якій нагадала про події, що відбувалися на території Османської імперії під час Першої світової війни. Убивства й виселення вірмен – за загальноприйнятою датою – розпочалися 24 квітня 1915 року. На тій прес-конференції активісти заявили, що хочуть збудити українську громадськість, що хочуть, щоб парламент України визнав убивства сотень тисяч вірмен геноцидом, що будуть працювати у цьому напрямку. Гарні й сильні слова. Тільки от слова мають нехорошу здатність розмиватися без дій.Вірменам усього світу, які вболівають за трагедію свого народу (українцям, що пам’ятають про Голодомор, це має бути близьким), у пригоді стала тендітна жінка з Італії. Антонія Арслан – онучка вірменина, чия родина постраждала під час різанини 1915 року. Якось вона сіла за стіл і написала роман про те, що ще з дитинства чула від дідуся, про всі перипетії родини, яка жила в Анатолії, та про те, що з десяти чоловік вижили тільки двоє дітей. Роман «Гніздо жайворонка» був дебютом Арслан і став бестселером. Виданий у 2004 році, він перекладений на французьку, німецьку, англійську, грецьку. Дуже скоро на нього звернули увагу режисери брати Тавіані. За твердженням Антонії Арслан, вона не брала участі у написанні сценарію до фільму, але знятий матеріал точно передав «суть сюжету і його моральний зміст».фото: molodist.comА мораль така: кожен народ має свою національну трагедію. Єврейський («Список Шиндлера» Стівена Спілберга чи «Назви своє ім’я» Сергія Буковського), ірландський («Вітер, що хитає верес» Кена Лоуча), польський («Катинь» Анджея Вайди).... Список звісно, не повний. Тепер у фільмографії про трагедії народів є фільм на вірменську тематику – «Гніздо жайворонка».Але паралелі з іншими фільмами, режисерами й трагедіями приходять уже коли полишаєш глядацький зал. А поки ти там, ти увесь у подіях: коли відрубують голову і коли каструють, коли ріжуть хлопчику живіт і ґвалтують дівчат. Кажуть, що режисери намагалися дотримуватися об’єктивності. Але дуже вже часто їх кренить (спокуса, якої уник досвідчений Вайда). Ще під час сеансу виникає бажання не мати справу з цими кровожерливими людьми, які називаються турками. І навіть не має значення, що вже не побачиш Стамбул, Айя-Софію, Ефес і Трою.У фільмі є кілька позитивних героїв, але їхня позитивність хворіє на різне: страх, ревність, зажерливість, що врешті-решт вкладається в одне поняття «зрада». Зраджують закохані і друзі. І навіть найблагороднішній вчинок, що зрештою стає апогеєм історії (коли турецький жебрак Назім вирішує допомогти своїм вірменським добродійникам), не здатен розчинити густої чорної фарби. фото: molodist.comХоч це може здатися блюзнірським, але без насилля цей фільм взагалі не мав би вартості. Любовні сцени на початку картини виглядають надто солодкими, а сімейні життя і розваги – якось прісно.І пам’ятайте – зі слабкими нервами і серцем у «Гніздо жайворонка» не варто потикатися: одна сцена задушення дитини матір’ю вибиває з колії на цілий день.«Гніздо жайворонка» демонструють від сьогодні у кінотеатрі «Київ». Картину представляє КМК «Молодість».Наталя Дмитренкоhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/4/219035.htmПОЛІТИКАThu, 04 Sep 2008 08:05:00 +0300Нова парламентська коаліція в Україні буде сформована лише після нових дострокових виборів в Верховну Раду. Так вважає голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.Під час чат-конференції у «ПіК України» він розповів про своє бачення нинішньої політичної ситуації в країні. - Чи не здається Вам, що дії Тимошенко - цугцванг, викликаний все таки наявністю «дечого» в СБУ? Це - не про Ваші зннаня щодо «дечого», а як до політолога-психолога.- Я все ж таки політолог. а не психолог, але психологічну складову в діях Тимошенко обов’язково слід враховувати. В БЮТ побоюються. що дії СБУ можуть призвести до карної справи, арешту Тимошенко і таке інше. Тому і пішли на превентивні дії щодо СБУ, про що я сказав раніше. Але для Ющенко - це вторгнення на його територією, і на захоплення «Цхінвалі» він відповість своєю 58-ю армією. -)) Це - жарт, звичайно. але жарт сумний. В країні починається нова політична криза. - На Вашу думку, наскільки реальним є сценарій проведення в Україні дострокових парламентських виборів?- За останній день він став цілком реальним, що підтвердив і сьогодняшній виступ Президента. Якщо нова офіційна коаліція не буде створена. а це дуже ймовірно, тоді глава держави має повне право оголосити дострокові парламентські вибори. Можливо противники Президента будуть оскаржувати законність вчорашнього рішення фракції НУНС, відповідно формально продовжувати юридичне існування коаліції. Але реально її вже не існує. - Які наслідки може мати ухвалення Радою змін до закону про СБУ? Чи це узгоджується з Конституцією? І чи має право Президент з цього приводу звернутися до Конституційного Суду?- Президент має повне право звернутись з цього приводу до Конституційного суду, так і треба робити, якщо він не визнає його конституційність. Для БЮТ сенс цього закону - зробити нинішнє керівництво СБУ нелегітимним, щоб заблокувати процесуальні дії Слуюби безпеки проти Тимошенко, щоб вони не були доведені до карної справи. Якщо парламент призначить «свого» в.о. голови СБУ - це буде ескалація конфлікту. Але БЮТ і ПР буде непросто знайти узгоджену кандидатуру. Поки вони тільки лякають Президента. Проте і такий розвиток подій для нього неприпустимий. Взагалі СБУ вже давно стала заручницею політичних конфліктів. Ненормальна ситуація коли вже два роки немає легітимного голови СБУ. Але вирішувати ці проблеми доцільно не в умовах політичної кризи. - Як ви оцінюєте ситуацію всередині Партії регіонів? Чи загрожує їй розкол через останні події, пов'язані з виключенням Богатирьової? Адже вона сказала сьогодні, що не піде з партії. - Розколу нема і найближчим часом не буде, що засвідчило і виключення Богатирьової на Політраді ПР. Регіонали не звикли виносити сміття з хати, вони демонструють зовнішню єдність. Богатирьова дозволила собі неприпустимі оцінки щодо Януковича і за це була покарана. Вона грає на користь Ахметова, але вже не в ПР, а в команді Президента. В керівництві ПР є кому відстоювати інтереси Ахметова і вони заради Богатирьової не підуть на розкол. Єдина і сильна ПР ще потрібна Ахметову. - Як Ви вважаєте, бути Юлії Тимошенко президентом?- У неї непогані шанси стати новим Президентом, але в країні є впливові люди, які дуже не зацікавлені в її президентстві. Тому найближчі півтора роки будуть надто конфліктними і навіть драматичними. - Що потрібно зробити українській владі, щоб уникнути грузинського сценарію в Криму?- Не має простого і швидкого рецепту вирішення цієї проблеми. Є багато складових, спрямованих на те, щоб спочатку мінімізувати ризики внутрішніх конфліктів і посилення впливу сепаратистьких рухів в Криму, ризики і проблеми, що пов’язані із перебуванням ЧФ РФ в Криму. Треба інтегрувати кримську бізнесову і політичну еліту в загальноукраїнську, треба вирішувати економічні і соціальні проблеми кримчан, зокрема врегулювати земельне питання. Треба пояснювати кримчанам, що перетворення Криму на гарячу точку - це руйнування маленького бізнесу сотень-тисяч кримчан. Це пряма небезпека для їх нормального мирного життя. Це потрібно для того. щоб вони не голосували за відвертих сепаратистів, які перетворять Крим на гарячу точку. Треба послідовно, але без штучних конфліктів вимагати виведення ЧФ РФ до 2017 р. Не потрібно проводити форсовану українізацію Криму, щоб знов таки не провокувати сепаратистьскі настрої в Криму. І в жодному разі не можна копіювати Саакашвілі. - Как вы думаете, как избиратели оценят действия Тимошенко? Она не потеряет? Ведь все-таки сотрудничество с Регионами - это как-то странно для БЮТ, ведь они раньше так друг-друга поливали грязью.- Неоднозначно. Часть своих избирателей она может потерять, особенно на фоне новой международной ситуации и последствий российско-грузинской войны. Однако надо учитывать, что у Юли немало фанатов. которые будут поддерживать все, что она делает. К тому же это не первый ситуативный тактический союз БЮТ с ПР. Давайте вспомним январь прошлого года. Во время избирательной кампании БЮТ умеет возвращать потерянных избирателей и даже приобретать новых. Что касается поливания друг друга грязью, то это привычное явление для украинской политики. в ней нет вечных врагов и друзей. В «бермудском треугольнике» украинской политики двое всегда играют против третьего. А конфигурация внутри треугольника может меняться. То Ющенко и Тимошенко против ПР, то Ющенко и ПР - против Тимошенко, то ПР и БЮТ - против Ющенко. Такая вот игра в политический «наперсток». Ведь под наперстком как раз три шарика. - Вы знаете, когда будут досрочные выборы Рады и Президента?- Не знаю, но могу предполагать - примерно в середине декабря текущего года будут парламентские выборы. Это легко посчитать по процедурным срокам, обозначенным в Конституции и избирательном законодательстве. С президентскими выборами сложнее. Досрочные президентские выборы могут состояться только в случае резкого обострения политического кризиса, выходом из которого конфликтующие силы будут видеть досрочные президентские выборы. Либо в случае импичмента. Не уверен. что ПР готова уже сейчас пойти и на импичмент и на полное отстранение Ющенко о власти. В их интересах максимально ослабить Ющенко и обескровить Тимошенко, добившись ее отстранения от власти. - И что теперь делать со всей этой коалицией?- А ничего не надо делать. «Мавр» сделал свое дело и теперь может уйти. Сначала Демкоалиция была браком по расчету, а затем - в разгар холодной войны между СП и КМ - превратилась в «живой труп». Начинается совсем другая игра, точнее – «война», и в другой конфигурации. Новую официальную коалицию можно сформировать только после перевыборов Рады. И для Ющенко досрочные парламентские выборы - это единственная эффективная контригра против Тимошенко и антипрезидентского конституционного большинства в ВР. - Какова роль Балоги в последних событиях в парламенте? Он утратил влияние или контакт с частью регионалов?- Не преувеличивайте влияние Балоги на ПР. Контакты с некоторыми регионалами он, наверное, не утратил. Но у Януковича и других влиятельных регионалов есть свои собственные интересы, которые далеко не всегда совпадают с интересом Банковой. К тому же в руководстве ПР есть немало людей. которые искренне ненавидят Ющенко и хотят его отстранения от власти. К тактическому союзу с БЮТ Януковича могли подтолкнуть и недавние заявления Богатыревой. Лидер ПР показал, что его рано списывать с «пляжа». Стратегически ПР заинтересована в парламентской модели власти и во взаимном ослаблении Ющенко и Тимошенко. Просто сейчас они играют против Ющенко, а завтра будут добиваться отстранения Тимошенко от власти. - Як розвал коаліції вплине на партії, що умовно можна назвати пропрезидентськими? Чи розвалиться остаточно «Наша Україна»?- Закінчить свій вік фракція і блок НУНС. Скоріш за все нас очікує реконфігурація президентського табору. У дострокових виборах можуть взяти окрему участь і «НУ», і ЄЦ. Окрему і конкурентноздатну політичну силу може сформувати Яценюк, який має власний рейтинг. Умовний блок Яценюка можуть сформувати деякі політичні партії, які зараз входять до складу НУНС. - Могут ли вопросы, касающиеся внешней политики Украины, например, отношения с Россией по ЧФ, или «грузинский вопро»с, стать основными в будущей президентской камапии? И чем это чревато для страны?- «Грузинский» вопрос – нет. К президентским выборам он утратит свою актуальность, а вот конфликт между Западом и Россией в очередной раз может поделить украинский электорат на пророссийскую и антироссийскую часть. Геополитический сценарий будут разыгрывать на выборах и это будет очередная игра со спичками на пороховой бочке. Но разработчикам таких сценариев следует учитывать что большинство украинцев не хотят втягивания Украины в новую холодную войну между Западом и Россией (это подтверждают последние соцопросы) и большая часть избирателей может отвернуться от «партий и кандидатов войны». - Як ви думаєте, Юлі Тимошенко таки піде на те, щоб проголосити імпічмент Ющенку?- Лише в тому випадку. якщо відчує пряму загрозу кримінального переслідування. Але для імпічменту замало зусиль БЮТу чи комуністів. Без ПР цю процедуру здійснити неможливо. Поки Ющенко тільки лякають можливим імпічментом. Але він вже сприйняв вчорашні події у ВР як оголошення війни. - Будьте добры ответить и на такой вопрос: похоже, Тимошенко будет следующим президентом Украины. Сумеет ли наше общество выработать за оставшееся до выборов время реальные механизмы влияния на решения (хотя бы вето) и поведение высшего руководства страны? С моей точки зрения, г-жа Тимошенко слышит экспертов и т.п. (но это не означает, что прислушивается; тут я просто не знаю) Г-жа премьер-министр явно приличнее выглядит на фоне абсолютно глухого Президента. Но ведь и Ющенко до избрания выглядел совершенно иначе. Очень не хочется потерять время и еще одного перспективного политика, а у нас их не так уж и много. - У общества, к сожалению, нет эффективных механизмов влияния на власть, кроме выборов. конечно. Поэтому власть любого Президента, кто бы им не стал, и любого премьера, должна быть ограничена. Абсолютная власть может «сорвать крышу» у кого угодно. А Тимошенко и так склонна к радикализму в действиях. - Г-н Фесенко, по Вашим предположениям, если та грань за которую не переступят Президент и его Секретариат, и что это за грань?- «Грани» переступает и одна и другая сторона. Дай бог, если дело ограничится досрочными парламентскими выборами и не дойдет до схватки за СБУ или других действий, чреватых насилием. Надо избежать прошлогодних прецедентов с Генпрокуратурой и маршами внутренних войск. - Скажите, насколько реально сегодня организовать процедуру импичмента президенту Ющенко?- В принципе реально, но это требует времени и согласованных действий БЮТ и ПР. Но ведь и Ющенко не будет сидеть сложа руки. Я сторонник того, чтобы ограничиться досрочными парламентскими выборами. которые плавно перейдут в президентскую кампанию. - Як ви вважаєте, стане вдруге президентом Ющенко чи ні?- Никогда не говори «никогда», но сегодня у Ющенко намного меньше шансов. чем у Тимошенко и Януковича. - Владимир, скажите, пожалуйста, когда в стране закончится смута?- Не раньше 2010 года и не раньше преодоления нынешних конституционных проблем. «ПіК України»http://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/3/219061.htmПОЛІТИКАWed, 03 Sep 2008 22:04:00 +0300Ввечері, 3 вересня, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко в телезверненні виклала своє бачення ситуації, яка склалася у державі. "ПіК України" подає повний текст виступу голови уряду. Дорогі співвітчизники! Вчора партія „Наша Україна” в односторонньому порядку вийшла з демократичної коаліції, а сьогодні зі спеціальним зверненням до народу виступив Президент України В. Ющенко, який оголосив, що половина його фракції на чолі з ним все ж домоглася свого і зруйнувала демократичну коаліцію. Причиною цього були названі дві обставини, перша - моя неправильна позиція щодо конфлікту в Грузії і друга - створення коаліції з Партією регіонів та комуністами. Моя позиція щодо конфлікту в Грузії чітка, зрозуміла і однозначна, вона повністю співпадає з позицією Європейського Союзу з визнанням цілісності і суверенітету території Грузії. Моя позиція мирна і не допускає втягування України в будь-які військові авантюри, вона і надалі буде залишатися саме такою. Що ж стосується моєї коаліції і коаліції нашої політичної сили з Партією регіонів і комуністами, то я думаю, що всі люди добре пам’ятають, що не я підписувала меморандум про дружбу з Партією регіонів, не я підписувала з В. Януковичем, комуністами і Морозом Універсал національної єдності, не я вносила В. Януковича на посаду Прем’єр-міністра та створювала широку коаліцію. Власне кажучи, не я призначала на посаду Секретаря РНБО одного з лідерів Партії регіонів Раїсу Богатирьову, створюючи на РНБО практично другий Уряд України. Тому якщо вже говорити про зраду, треба мати добру пам’ять, щоб пригадати новітню історію України, або бодай Президенту свою власну біографію. Під яким би кутом і з якої точки зору ми не дивилися на сьогоднішні події, одне зрозуміло без пояснень. На жаль, Президент України В. Ющенко вдруге за один президентський термін зруйнував і знищив демократичну коаліцію, а це надія України на європейський вибір та інші добрі надії, які мали люди. Вперше в 2005 р., коли я намагалась боротись із тотальною корупцією в його оточенні і вдруге це відбувається прямо зараз, прямо сьогодні, коли всі президентські сили Секретаріату Президента кинуто на вбивство демократичної коаліції в Україні. Я думаю, що ви також слідкували за тим, що демократичну коаліцію і демократичний Уряд Президент почав нищити буквально з першого дня їх створення. Такого тиску, такої навали і агресії відносно Уряду, себе особисто, всієї команди, я не відчувала навіть в період найзапеклішої опозиційної діяльності. Я мовчала весь цей час, і знаю, що ви давали високу оцінку моєму мовчанню. І навіть відпрацювала для себе спеціальний принцип – роби все, що можеш доброго для країни, і не звертай уваги ні на які інтриги. Я тримала цю вистраждану коаліцію, боролася за неї з останніх своїх сил, утримувала її від розпаду угодами, гарантіями, вмовляннями, всім, чим могла. Але все марно. Президент Ющенко убивав її свідомо, завзято і послідовно. Але навіть, не зважаючи на все це, Уряд нормально працював, працює, і я переконана, буде працювати далі, об’єднуючи навколо себе всі сили політикуму, об’єднуючи всіх здравих політиків. Я хочу просто повідомити вам, що ми за останні 8 місяців тримаємо один з найвищих показників економічного зростання серед інших країн. Я хочу повідомити вам, що ми зібрали вдвічі більший врожай зернових, ніж в минулому році, і побили всі рекорди врожаю зернових навіть за часів Радянського Союзу, і повернули собі славу житниці світу. За рахунок боротьби з корупцією та тіньовими схемами Уряд додатково отримав до бюджету більше 32 млрд. грн., а це значна частина бюджету України для того, щоб віддати ці гроші людям. Ми побудували в Україні першу транзитну магістраль Харків – Дніпропетровськ за європейськими стандартами, і почали створювати Україні добрий імідж транзитної держави. Крім того, ми зупинили і уже останні два місяці довели до нуля, ту інфляцію, яку нам залишили в спадщину на рекордному рівні – 17% річних минулого року. Я можу пишатися як керівник Уряду тим, що ми в цьому році на 4 млн. тонн збільшимо видобуток вугілля в Україні, в той час, коли в минулому році він на 5 млн. став нижчим. І ми хочемо зробити все, щоб повернути той рівень видобутку вугілля, який був на початку 90-х років, а це дійсно серйозні рекорди. В два рази піднято стипендію студентам, збільшено заробітні плати і пенсії. Шести мільйонам людей, всупереч колосальній протидії Президента, повернено перший транш заощаджень – 1 тис. грн. Демократичним Урядом зроблено значно більше, ніж я перерахувала, незважаючи на те, що кожна наша ініціатива, кожен наш проект проходив такий шалений супротив з боку Глави держави і його оточення, що доводилося кожного дня буквально пробивати бетонні стіни і долати бар’єри. Але знаєте, що саме неприємне в цій історії – що чорна справа руйнації демократичної коаліції прикривалася показним патріотизмом, словесною духовністю і показною мораллю. Істина – реальна причина того, що Президент країни Віктор Ющенко проголосив мені особисто та всій демократичній команді війну на знищення – це, на жаль, боротьба за перемогу на наступних президентських виборах 2010 р. Заради перемоги на них, на жаль, вони готові йти до краю, хоча вже й шансів практично немає, вони були загублені під час цієї абсолютно безглуздої боротьби. Але президентські вибори так затьмарили цим людям очі і голову, що вони навіть не чули моїх запевнень в тому, що я готова поступитися і ще раз підтримати єдиного кандидата від демократичної коаліції на виборах Президента, якщо можна буде добитися нормальної гармонійної роботи і якщо не будуть заважати уряду працювати. Хіба це великі вимоги? Хіба це не нормальна співпраця? Сьогодні Президент сказав, що в країні встановлено диктатуру Прем’єр-міністра. Вікторе Андрійовичу, немає у нас ніякої диктатури, на жаль, в демократичній коаліції на чолі з Вами, крім диктатури безвідповідальності і безладу, які я дуже хотіла припинити вчора тими голосуваннями, які відбулися у Верховній Раді. Я хотіла, по-перше, чітко розмежувати повноваження між Урядом і Президентом так, як це передбачено в Конституції, а не робити так, що в країні три уряди, шість Прем’єрів і всі керують, а ніхто не відповідає за це. По-друге, я хотіла вчора голосуванням в парламенті нашої фракції відокремити Ваше оточення від впливів на Службу безпеки, яка сьогодні, на жаль, перетворилася в репресивний орган проти політиків, яких ви вважаєте своїми конкурентами. І Служба безпеки, на жаль, не виконує своїх головних функцій – не захищає національні інтереси України і не робить все для того, щоб Україна була сильною. Дорогі співвітчизники, я розумію, що моя розповідь не дуже весела, але все одно я точно знаю, що все буде абсолютно добре в нашій країні. Україна - сильна держава мудрих, прекрасних людей і в нас неодмінно буде успіх, незважаючи на всі політичні шторми і буревії. Я звертаюсь до своїх колег з Народної самооборони та Народного руху України, я звертаюсь до Юрія Луценка, до Бориса Тарасюка, до Анатолія Гриценка і до всіх інших депутатів Нашої України - Народної самооборони, які категорично не підтримали своїми голосами розвал демократичної коаліції. Я щиро дякую вам за політичну мужність, гідність і честь, за те, що ви залишилися вірними ідеалам демократії та справедливості, не піддалися провокаціям Президентського Секретаріату і найближчого оточення і не підписали заяву про вихід з демократичної коаліції. А тим, хто підписав руйнацію демократичної коаліції, потрібно було робити такі демарші в той час, коли Секретаріат Президента і Президент особисто руйнували демократичну коаліцію, а не робити демарш руйнації останнього, що залишилось у вас і у вашого Президента. Я звертаюсь до колег і соратників з Нашої України, не час руйнувати останні демократичні барикади, тому що демократична коаліція може і повинна існувати. У вас є цілих 10 днів для того, щоб без ультиматумів, без вимог, без провокацій спокійно повернутися в демократичну коаліцію. Ніякі голосування в парламенті, ніякі рішення, на які ви посилаєтесь, абсолютно не відповідають дійсності, не можуть бути причиною для виходу із коаліції. Якщо 8 місяців я і наша команда терпіли все і не дозволили собі зруйнувати демократичну коаліцію, то і вам потрібно цінувати її так само, як цінуємо і будуємо її ми. Я щиро сподіваюсь на мудрість і виваженість наших колег по демократичній коаліції. Я вірю, що роботу демократичної коаліції буде відновлено. Дорогі співвітчизники, я дякую вам за те, що ви вислухали мене. Знайте, що ситуація в Україні абсолютно нормальна, Уряд працює незалежно від того, що його частині Президент дав вказівки покинути роботу уряду, в уряду є кворум і уряд так само сильний, як і був до цих абсолютно непрогнозованих подій. Нас не зупинять жодні авантюри і провокації, ми спокійні і впевнені, в нас цілком достатньо сил та можливостей для того, щоб виконати всі наші зобов’язання, які ми давали всім вам під час виборів. Я буквально з завтрашнього дня розпочну консультації з усіма політичними силами в парламенті для того, щоб створити систему консолідації, для того, щоб нарешті припинити розбрат, для того, щоб сьогодні в парламенті і Уряді створити осередок стабільності. І я щаслива від того, що сьогодні парламент голосує, як годинник. Вчора прийняті всі без виключення закони для підняття вугільної галузі. Сьогодні ми прийняли всі рішення і зміни до бюджету, які дали можливість підняти заробітну плату всім бюджетникам, освітянам, медичним працівникам, працівникам культури. Це перехід на Єдину тарифну сітку. І кожен день парламент і Уряд буде приймати ті рішення, які ви очікуєте. Крім того, я думаю, що всі ми зачекалися того, щоб нарешті був наведений порядок в системі правосуддя, в системі органів місцевого самоврядування, щоб був наведений лад з розподілом повноважень в країні, і щоб Президент не був Прем’єром за своїми функціям, а Прем’єр не був практично на задвірках будь-яких виконавчих функцій, щоб ніколи більше не було такого, щоб хтось не пускав голів облдержадміністрацій на невідкладні наради до Прем’єр-міністра. Для цього, щоб посилити права і свободи людей, щоб посилити принцип верховенства права, зруйнувати монополію силових структур і зробити політикум консолідованим і надійним, нам обов’язково потрібні конституційні зміни. І найближчий час я вийду з ґрунтовними, абсолютно продуманими і необхідними для України конституційними змінами. І я вірю в те, що і нові зміни до Конституції консолідують парламент, всі здорові сили. Я думаю, що політикум вже замучив країну достроковими виборами. Потрібно працювати, а не кожний раз кидати країну в кризи. І я хочу, щоб ви всі знали, що ви можете на мене покластися, що всі принципи і ідеали, які були чітко оголошені під час нашої революції, і які незалежно від кольору прапорів партій сприймаються всією країною, вони будуть продовжені і доведені до логічного завершення. Я з вами, як завжди. І я думаю, що у нас з вами все вийде попри всі проблеми і всі негаразди. Будьте в цьому впевнені. http://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/3/219034.htmСПОРТWed, 03 Sep 2008 17:40:00 +0300Українські футбольні уболівальники з нетерпіння чекають перші офіційні ігри національної збірної під керівництвом Олексія Михайличенка. Вже в суботу «синьо-жовті» в Львові прийматимуть команду Білорусії в рамках відбірного турніру до Чемпіонату світу 2010 року. Напередодні за традицією гравці збірної запросили до себе на базу журналістів.І за традицією почався візит «акул пера» із спілкування з головним тренером команди Олексієм Михайличенком. У своєму вступі новий «коуч» відважив декілька чергових компліментів майбутнім суперникам – білорусам і казахам, і заявив, що завдання у його збірної одне – вихід у фінальну частину ЧС. Олексій Михайличенко фото: ЕРА«Ми довго чекали цього моменту і розуміємо, який відповідальний крок нас чекає. Ми боротимемося за вихід з дуже сильної групи. Що стосується білорусів, то їх футбол прогресує. Гліб перейшов до «Барселони», БАТЕ вийшло в ЛЧ. Але ми добре їх вивчили, вони провели дуже хороші спаринги. І не поступилася в них. Білорусь робить упевнені кроки вперед», - відзначив Михайличенко. Після цього пішли несподіванки – в поєдинках з Білорусією і Казахстаном через травми не зіграє захисник «Шахтаря» Дмитро Чигринський, з пошкодженнями в команду приїхали представники сімферопольської «Таврії» Володимир Гоменюк і Денис Голайдо. «У зв'язку з цим в команді з'явився Саша Алієв. Він показує хорошу гру, у нас була розмова, якщо він робитиме те, що потрібне, нехай грає», - сказав Михайличенко. Зазначимо, що свого часу через недотримання спортивного режиму Михайличенко відрахував Алієва зі складу молодіжної збірної. У чотирьох товариських поєдинках на чолі національної команди Олексій Олександрович обходився без цього півзахисника «Динамо». Навіть, не дивлячись на те, що Алієв демонстрував дуже непоганий рівень гри. Сам Саша в одному з інтерв'ю сказав, що Михайличенко до цих пір не пробачив йому тієї дурної витівки на зборах «молодіжки». Проте, як бачимо, конфлікт між футболістом і тренером вичерпаний. «Спочатку мені подзвонив Ігор Михайлович Суркіс, а потім пролунав дзвінок від Григорія Михайловича, який сказав мені, що Олексій Олександрович хотів би зі мною поговорити. Я набрав його номер, і результатом цього спілкування став мій приїзд на базу. Загалом, ми з тренером обговорили ситуацію, що склалася, я вибачився за деякі дурні речі - помилки молодості, зроблені мною у минулому, і він мене зрозумів. На сьогоднішній день у нас абсолютно нормальні відносини. До речі, ми розмовляли і сьогодні», - саме так прокоментував Алієв свою появу в таборі національної команди. На футбольному газоні заміської бази київського «Динамо» журналісти виділили для себе три об'єкти уваги. Всі вони минулого тижня були головними ньюзмейкерами футбольного суспільства. Перший з них – Андрій Шевченко і його перехід до «Мілана» з «Челсі». «У Мілані мене зустріли добре. Хоч ми і програли, але показали хороший футбол. Та і психологічний стан покращав. У збірній я завжди граю із задоволенням. Думаю, що команда готова. Чи вийду в старті? На це питання відповість тренер. Зіграють ті, хто краще готовий. У Казахстані, наприклад, буде дуже важко. Це і тривалий переліт, і матч проти Білорусі. Всі добре пам'ятають, з якими проблемами ми зіштовхнулися в Алма-Аті в попередньому відборі на ЧС. Зуміли вирвати перемогу лише на останній хвилині». Андрій Шевченко фото: dynamomania.comДругий – Андрій Воронін і його перехід в німецьку «Герту» з «Ліверпуля». «Я дуже задоволений, що з моїм трансфером все вийшло, і ми все-таки встигли це зробити. Але збірна є збірна, і я ніколи не ставив її нижче за клуб. Ніколи не привозив сюди свої клубні проблеми. Збірна це абсолютно інший підхід і абсолютно інший настрій», - відзначив Андрій. Андрій Воронін фото: dynamomania.comІ, нарешті, третій – це Анатолій Тимощук і завойований ним Суперкубок УЄФА. «Ми зробили дійсно велику справу. Думаю, своєю грою ми заслужили це, перемігши такого могутнього суперника. Дуже приємно бути володарем Суперкубка, та і просто перемагати такі команди, як «Манчестер Юнайтед». Що стосується двох майбутніх поєдинків проти білорусів і казахів, то, думаю, це будуть два дуже важких матчі. Білорусія недавно практично на рівних відіграла з аргентинцями, а до казахів далеко летіти, та і сама команда дуже самовіддано грає в рідних стінах. Перед нами поставили завдання - заробити шість очок в цих поєдинках, але зробити це буде непросто». Також Анатолій пролив світло на інтерес до його персони з боку мюнхенської «Баварії». «Перед матчем за Суперкубок приїжджали представники «Баварії», вели переговори з президентом «Зеніту», але вони не домовилися. Думаю, напередодні Ліги чемпіонів «Зеніт» просто не захотів мене відпускати. Отже справа навіть не в сумі трансферу», - сказав Тимощук. Анатолій Тимощук фото: dynamomania.comЩе однією несподіванкою спілкування журналістів із збірною України стала присутність на відкритому тренуванні президента Федерації футболу України Григорія Суркіса. Олександр Алієв та Ігор Суркіс фото: dynamomania.comАндрій Шевченко та Ігор Суркіс фото: dynamomania.comГригорій Михайлович приїхав спеціально, щоб налаштувати команду на переможний початок і оповістити суму преміальних за ігри у відбірному циклі і за вихід у фінальну частину Чемпіонату світу. «Це складна система, яка працюватиме таким чином. У двох стартових поєдинках збірна повинна досягти перемог, щоб отримати преміальні. Крім того, якщо за підсумками відбору національна команда потрапить у фінальну частину чемпіонату світу, то їй автоматично буде нарахований бонус, співрозмірний з премією за перемоги над Білорусією і Казахстаном. Це стосується і інших матчів. Осібно коштують поєдинки з нашими головними конкурентами командами Англії і Хорватії. У цих матчах хлопці отримають преміальні, не залежно від того виграють вони або зіграють внічию. Знову ж таки, у разі вдалих поєдинків з конкурентами і попадання збірної у фінальну частину чемпіонату світу хлопцям будуть нараховані ще ряд бонусів», - сказав «головний футболіст країни». фото: dynamomania.comНагадаємо, що 6 вересня збірна України зіграє в Львові проти Білорусії, а 10 – в Алма-Ати проти Казахстану.Сергій Ковтунhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/3/219024.htmПодіїWed, 03 Sep 2008 16:45:00 +0300Сьогодні ринок «Фестивальний» в Деснянському районі Києва намагалися знести. Торговці рятували своє майно і протестували.Сьогоднішній ранок підніс орендарям ринку «Фестивальний» на Троєщині нові сюрпризи. Не встигли вони оклигати після серпневої спроби змусити їх в дводенний термін покинути займане місце, як на них напали знову. Причому хто – досі невідомо.За словами торговців, це була бригада молодих людей під прикриттям міліції. Не пред'являючи ніяких документів, вони почали громити торгові намети. А один ларьок за допомогою спеціальної техніки завантажили на машину.Працівники ринку перекрили дорогу, щоб не дати загарбникам виїхати. Опір торговців призвів до того, що загарбники пообіцяли дати їм спокій до прояснення ситуації.Проте своє слово вони стримали не до кінця – пообіцявши вивантажити ларьок зі своєї машини, вони демонстративно покинули з ним ринок, порушивши при цьому правила дорожнього руху. Зокрема, машина з ларьком розвернулася і перетнула подвійну суцільну лінію.Розгляд справи навколо ринку «Фестивальний» тягнеться вже близько місяця. На початку серпня Деснянська райдержадміністрація повідомила підприємців про закриття продуктового ринку «Фестивальний» на Троєщині і зобов'язала їх протягом двох діб звільнити торговий майданчик. Це викликало масовий опір з боку торговців, адже договір оренди у більшості підприємців ринку діє до кінця року, а деякі сплатили місце і на початок 2009 року. Торговцям нібито вдалося переконати місцеві власті в тому, що право працювати до кінця орендного терміну у них все ж таки є.фото: Макс Перепелицяhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/3/219014.htmСВІТWed, 03 Sep 2008 15:55:00 +0300У столиці Міннесоти Сент-Полі триває з’їзд Республіканської партії США. Всупереч людській волі в політичні плани республіканців втрутилася стихія – ураган Густав.А тим часом із виступів політиків на Республіканському конвенті все чіткіше окреслюється мало не епохальний характер цьогорічних виборів американського президента. Ці вибори є, у першу чергу, змаганням та дискусією поколінь. Політична молодість Обами47-річний барак Обома вправно засвоює та виконує роль молодого ліберального політика, готового стати символом змін, оновлення та покращення іміджу США на світовій арені. Обома справді популярний серед американської молоді. «Барак Обома є привабливою фігурою для багатьох американців із багатьох причин, зокрема має велике значення його расова ідентичність, його життєвий досвід та його позиція щодо війни в Іраку. Так, саме він здатен суттєво покращити імідж США на світовій арені. У час, коли міжнародне співробітництво є вкрай важливим, США потребують саме такого президента, як Барак Обама», - говорить 26-річна Емілі Дрю, менеджер з комунікації Везерхедської школи менеджменту в місті Клевеленд штату Огайо. «Якщо вибори виграє Джон Маккейн, то, я боюсь, що він сліпо продовжуватиме політику Буша. Риторика Маккейна є однобічною, занадто войовничою та близькозорою. Його агресивні реляції в бік Росії можуть привести лише до катастрофи», - вважає 35-річний Ніколай Нільсон, американський журналіст у Франції. Маккейн і війни На тлі грузино-російської війни компетентність та досвід Джона Маккейна в сфері зовнішньої політики та політики безпеки вигідно відтінилися. 72-річний кандидат від республіканців традиційно займає жорстку позицію щодо Росії, багато хто вважає, що його передвиборча риторика вестиме до неодмінної реанімації нового глобального геостратегічного протистояння. Натомість Обама підкреслює свою повагу та підтримку діяльності міжнародних організацій. Всі вчорашні генеральні промовці на з’їзді республіканців апелювали до теми війни в Іраку. І Буш, який через ураган Густав не зміг приїхати особисто й виступав у прямому включенні, і незалежний сенатор Джо Ліберман, що в минулому мав партквиток демократів, і екс-сенатор Фред Томпсон у своїх виступав дружньо наголошували на тому, що лише Маккейн спроможний впоратися з проблемою Іраку. фото: ЕРАДжо Ліберман. фото: ЕРАПрезидент Буш наголосив на безкомпромісності Маккейна, для якого «краще програти вибори, аніж програти війну в Іраку». Сенатор Ліберман, чий виступ був покликаний привернути на бік республіканців незалежних виборців та тих, що не визначилися, вправно використав свій козир формальної політичної незалежності й від демократів, і від республіканців: з його слів випливало, що Маккейн є політиком, для якого інтереси нації стоять понад інтереси партії, і саме тому американці мають голосувати за Маккейна. фото: ЕРАЖорсткість Маккейна, його вірність традиціям і основним світоглядним установкам американських консерваторів, зокрема його жорстка опозиційність щодо легалізації одностатевих шлюбів та абортів, його економічні реверанси в бік бізнесу та податкові обіцянки власникам великого капіталу, гарантують йому популярність та визнання серед заможних, успішних американців середнього й старшого віку, які добре пам’ятають, що таке Холодна війна, які ще можуть пригадати напругу й очманіння буремних днів Кубинської ракетної кризи 1962 року, які добрим словом згадують правління республіканця Рональда Рейгана. Уроки історії Взагалі, паралель між президентськими виборами далекого 1960 року та нинішніми видається далеко не штучною інтелектуальною спекуляцією, а обґрунтованою констатацією того факту, що в США на президентський виборах знову відбулося зіткнення поколінь, змагання молодості з усім багажем її ілюзій та світлої віри в майбутнє, з одного боку, та досвіду й нажитої мудрості з усім багажем її скепсису, недовіри до всього нового й неуникної апатичності. Так, у 1960 році Джон Кеннеді та Річард Ніксон зіткнулися в гострому протистоянні політичної молодості та управлінського досвіду. Тоді перемогла політична молодість і свіжість мислення Джона Кеннеді. Джон Кеннеді. фото: ЕРАСпостерігачі відзначають безпрецедентну активність американських громадян під час цьогорічної виборчої кампанії. Здається, що в Америці не залишилося байдужих до долі своєї країни. У виступах політиків і на з’їзді демократів, і на з’їзді республіканців неодмінно лунали месіджі щодо доленосності виборів 2008 року. Мовляв, Америка вибирає не просто президента – Америка вибирає свою долю: а іншими словами, або долю свою змінює, або ні. Цікаво, що крізь вир і бурю двох світових війн Америку провели президенти демократи. Під час Першої світової війни США очолював демократ Вудро Вілсон, під час Другої світової – демократ Франклін Рузвельт. В обох випадках США не поспішали вв’язуватися в світові війни й завжди вичікували найзручніший момент з точки зору власних національних інтересів, а не претензій на глобальне лідерство й наведення порядку в світі. Франклін Рузвельт. фото: about.comПочаток Холодної війни припадає також на правління президента-демократа Херрі Трумена. А коли глобальна конфронтація припиналася після розпаду СРСР, то на зміну республіканцю Бушу-старшому прийшов демократ Білл Клінтон. Білл Клінтон. фото: ЕРАА ось із 1921 по 1933 Америку очолювали президенти-республіканці. Це був час формування та поступового міжнародного визнання СРСР. США за правління республіканців СРСР офіційно так і не визнали, це було зроблено вже за президентства демократа Рузвельта. За часів президента-республіканця Рейгана в середині 80-х глобальна конфронтація набувала нових обертів: у ній відкрилися нові фронти в Центральній Америці. З цих історичних фактів і паралелей унаочнюється те, що в історії США далеко не завжди саме республіканці займали президентські крісла в найбуремніші й складніші моменти історії, коли загострювалися глобальні протиріччя. З іншого боку, саме президенти-республіканці традиційно займали найжорсткішу позицію щодо реальних та потенційних геополітичних опонентів, яких найчастіше персоніфікував СРСР. Попри тисячократно наголошувану небезпечність політичного тероризму й екстремізму, боротьбі з якими відводиться найчільніше місце в політиці безпеки, запропонованій і Обамою, і Маккейном, справжнім мірилом зовнішньої та безпекової політики США залишається їхня позиція щодо потрібності чи непотрібності нарощування глобального протистояння й власного однополярного домінування. Обама лідирує... поки щоТим часом, опитування 2772 американських виборців, проведене 1 вересня авторитетною соціологічною службою Геллап (Gallup), показало, що на момент початку з’їзду республіканців у Міннесоті Барака Обаму підтримувала рівно половина виборців, Джона Маккейна – 42 %. Таким чином, Обама поки що випереджає на вісім відсотків свого конкурента. За даними Геллап, найвищий показник, якого вдавалося досягти Маккейну, становив 48 % підтримки виборців, і зареєстрований цей результат був ще у квітні. Обамі зумів суттєво посилити власні позиції після турне країнами Європи та Близького Сходу в липні цього року. З цього можна зробити висновок, що потенціал підтримки Обами прямо залежний від нарощування його іміджу врівноваженого та миролюбного лідера нації і керманича її зовнішньої політики, який убезпечить свою країну від втягування у все нові й нові війни. Якщо до 4 листопада цього роки, дня виборів, у світі не трапиться якого-небудь нового геополітичного катаклізму, то стратегічні й тактичні позиції демократів та республіканці напередодні виборів можна вважати цілком сформованими та унаочненими. Дискусія поколінь у США триває…Жанна Безп’ятчукhttp://ukr.pik.org.ua/news/2008/9/3/219023.htmСПОРТWed, 03 Sep 2008 15:52:00 +0300Рік тому після жеребкування групового турніру Ліги чемпіонів представники «Шахтаря» радісно потирали долоні. Тоді група здавалася абсолютно прохідною. Перемоги в двох перших матчах вселили упевненість фанів команди в позитивний результат кампанії. Але потім були чотири поразки і виліт з єврокубків.Останній шанс для ЛуческуДійсно, для румунського наставника «гордості Донбасу» ця Ліга чемпіонів стане останнім шансом хоч якось проявити свій тренерський талант в європейських турнірах. Багатомільйонні інвестиції президента «гірників» Ріната Ахметова дивідендів поки не приносять. Виграні чемпіонати і кубки України в рахунок не беруться, адже для Ахметова національні турніри вже давно перестали бути пріоритетом. Тому, черговий провал може істотно скоротити час перебування Луческу в Донецьку. Це розуміють всі – як сам «Містер», так і Ахметов і футболісти. Тому від «Шахтаря» все ж таки чекатимемо хоч якогось звершення в євротурнірах.«Барселона» (Барселона, Іспанія)А перешкодити планам «Шахтаря» можуть три клуби – суперники по групі С. І найгрізніший з них – велика каталонська «Барселона».Про силу іспанського гранда начулися навіть ті, хто футболом мало цікавиться. Команда з року в рік вважається головним фаворитом всіх змагань, в яких бере участь. Мало того, каталонці весь час підтверджують статус фаворитів і перемогами в цих турнірах. Правда, останні два роки можна сміливо занести в пасив команди, адже за цей час не було виграно жодного серйозного трофея. У Іспанії на перших ролях знаходився одвічний суперник – «Реал», а в Європі останнім часом королями ставали «Мілан» і «Манчестер Юнайтед». Причому останні зупинили «Барсові» в півфіналі торішнього розиграшу. Та поразка стала фатальною для наставника «гранатово-синіх» Франка Раайкарда. Голландцеві просто вказали на двері, замість нього призначивши вихованця клубу і улюбленця місцевих «кулес» Хосепа Гвардіолу.Нова мітла мете по-новому. Хосеп відразу ж почав повністю перекроювати склад. Команду покинули її лідери Рональдіньо («Мілан»), Деку («Челсі»), Дзамбротта («Мілан»), Дос Сантос («Тоттенхем»). Втім, поповнення виявилося більш ніж вагомим – за 32 мільйони євро до Каталонії переїхав правий захисник «Севільї» Данієль Алвес, звідти ж за 14 мільйонів перебрався півзахисник Саліду Кейта, у «Арсенала» за 15 мільйонів був придбаний атакуючий півзахисник Олександр Глєб, а у «Вільярреала» за 16,5 мільйонів – захисник Мартін Касерес. Всього ж за даними авторитетного сайту transfermarkt.de у міжсезонні на трансфери «Барса» витратила майже 91 мільйон євро. Це другий показник в Європі після «Манчестер Ситі».Втім, такі божевільні витрати поки не виправдовують себе. Сезон команда почала з сенсаційної поразки від скромної, навіть за іспанськими мірками, «Нумансії» 0:1. «Барселона» поки не зіграна. Новачки не повною мірою прижилися в команді. Але, думаю, це тільки справа часу. До старту Ліги залишається трохи більше двох тижнів, так що – час у Гвардіоли ще є.До того ж, не варто забувати, що у складі каталонців залишилися: фантастичний Ліонель Мессі, феноменальний Тьєрі Анрі і супершвидкісний Самуель Ето’О. Якщо чесно, ці гравці можуть вирішити результат поєдинку з будь-яким суперником навіть якщо на тренерській лаві у них сидітиме Джордж Буш.Побоюється, і справедливо це робить, «Барселону» головний тренер «гірників» Мірча Луческу. «Шахтар» опинився в дуже серйозній компанії. «Барселона» зараз, по суті, нова команда, з новим тренером і, швидше за все, з новим стилем гри. По потенціалу це найсильніший суперник в нашій групі», - відзначив тренер «Шахтаря» в коментарі uefa.com.Футбольний клуб «Барселона» (Барселона, Іспанія)Заснований в 1899 році групою швейцарських, британських, іспанських і каталонських футболістів на чолі з Жоаном Гампером. Свої домашні поєдинки команда проводить на стадіоні «Камп Ноу», який є самим містким стадіоном в Європі - 98 787 глядачів.Титули• Кубок Європейських Чемпіонів / Ліга чемпіонів УЄФА: 2о 1992, 2006• Кубок Володарів Кубків УЄФА: 4(рекорд)о 1979, 1982, 1989, 1997• Кубок ярмарків: 3(рекорд)о 1958, 1960, 1966• Суперкубок УЄФА: 2о 1992, 1997• Чемпіонат Іспанії: 18о 1928-29, 1944-45, 1947-48, 1948-49, 1951-52, 1952-53, 1958-59, 1959-60, 1973-74, 1984-85, 1990-91, 1991-92, 1992-93, 1993-94, 1997-98, 1998-99, 2004-05, 2005-06• Кубок Іспанії (Кубок Короля): 24(рекорд)о 1909-10, 1911-12, 1912-13, 1919-20, 1921-22, 1924-25, 1925-26, 1927-28, 1941-42, 1950-51, 1951-52, 1952-53, 1956-57, 1958-59, 1962-63, 1967-68, 1970-71, 1977-78, 1980-81, 1982-83, 1987-88, 1989-90, 1996-97, 1997-98• Суперкубок Іспанії / Кубок Єви Дуарте / Копа де Оро Архентіна : 11(рекорд)о 1945, 1949, 1952, 1953, 1983, 1991, 1992, 1994, 1996, 2005, 2006Донецький «Шахтар» вже має досвід зустрічей з іспанським грандом. У сезоні 2004/2005 років «гірники» і каталонці були в одній групі ЛЧ, і тоді в Барселоні перемогли іспанці 3:0, а в Донецьку – господарі 2:0.«Спортінг» (Лісабон, Португалія)Минулого року ліссабонці грали в одній групі з київським «Динамо». Тоді цей суперник здавався для київських уболівальників найреальнішою можливістю уникнути ганьби під назвою «Шість поразок в шести матчах групового турніру». Але «Спортінг» вирішив по-іншому, вигравши обидва матчі у киян. Тим самим, зробивши реальністю найтаємніші страхи киян – повторення антирекорду Ліги чемпіонів.В цьому році інший український клуб – донецький «Шахтар» має дуже хороший шанс помститися за «Динамо». Тим більше що у гірників вже дуже гострий зуб на португальські команди. У торішньому турнірі в групі з підопічними Луческу грала «Бенфіка». Саме поразка від португальців в останньому турі в Донецьку позбавила «Шахтар» шансів на продовження боротьби не тільки в Лізі чемпіонів, але і в єврокубках взагалі.«Спортінг» в порівнянні з минулим роком зберіг свій склад повністю. При цьому, практично не підсиливши його. З новачків можна відзначити тільки Хелдера Поштігу з «Порту» і Леандро Грімі з «Мілана». Також ліссабонці викупили всі права на росіянина Марата Ізмайлова (4,5 мільйона євро). Сезон команда почала більш ніж упевнено – два матчі дві перемоги. Хоч і не над найсильнішими супротивниками. Про силу «Спортінга» можна буде судити, тільки побачивши її гру в Лізі чемпіонів.Втім, для наставника «Шахтаря» секретів в грі ліссабонців схоже, немає. «Спортінг - команда приблизно такого ж рівня, що і «Бенфіка», з якою «Шахтар» зустрічався на груповому етапі Ліги чемпіонів УЄФА в минулому сезоні. Ми добре знаємо португальський футбол, вивчили стиль гри провідних клубів цієї країни», - відзначив румунський фахівець.«Спортінг» (Лісабон, Португалія)Клуб заснований в 1906 році. Домашні матчі проводить на стадіоні «Жозе Альваладе» (52 000 глядачів)Титули• Чемпіон Португалії — 1941, 1944, 1947, 1948, 1949, 1951, 1952, 1953, 1954, 1958, 1962, 1966, 1970, 1974, 1980, 1982, 2000, 2002.• Кубок Португалії — 1941, 1945, 1946, 1948, 1954, 1963, 1971, 1973, 1974, 1978, 1982, 1995, 2002, 2007, 2008.• Суперкубок Португалії — 1982, 1987, 1995, 2000, 2002, 2007, 2008• Кубок Володарів Кубків УЄФА — 1964.• Фіналіст Кубка УЄФА — 2005.«Базель» (Базель, Швейцарія)Швейцарський «Базель» потрапив в груповий турнір Ліги чемпіонів через шість років після останньої участі. Не останню роль в успіху швейцарців зіграв і той факт, що в третьому кваліфікаційному раунді Ліги їм протистояв скромний португальський «Гимараєш». Перший матч в Португалії закінчився внічию 0:0, удома «Базель» переміг 2:1.В порівнянні з минулим сезоном в команді серйозних змін не відбулося. Склад, який завоював «золотий дубль», - чемпіонство і кубок Швейцарії, братиме участь і в поєдинках групового турніру Ліги. Найголовнішим успіхом босів клубу можна вважати збереження в команді форварда збірної Швейцарії Марко Штреллера і воротаря Франка Констанцо.Втім, склад швейцарців все рівно виглядає значно слабкішим за склади інших учасників квартету С. Тому, букмекери, швидше за все, мають рацію, коли зарахували «Базель» до записних аутсайдерів групи.«У мене немає причин бути незадоволеним, хоча суперником «Шахтаря» стала знаменита «Барселона», яку, не дивлячись на невдачі минулого сезону, я як і раніше вважаю однією з найсильніших команд світу. Що ж до «Спортінга» і «Базеля», то ці клуби приблизно одного класу і, на мій погляд, не краще за нас, - відзначив захисник «Шахтаря» Дмитро Чигринський uefa.com. - Так що «Шахтареві» під силу вийти з цієї групи в плей-офф. Саме таке завдання стоїть перед нами. Головне - не повторити помилок минулого сезону, коли ми вдало почали груповий турнір, але провалили його кінцівку».«Базель» (Базель, Швейцарія)Клуб заснований в 1893 році. Домашні поєдинки проводить на стадіоні «Санкт-Якоб Парк», який вміщає 42 500 глядачів.Титули• Чемпіон Швейцарії (12): 1953, 1967, 1969, 1970, 1972, 1973, 1977, 1980, 2002, 2004, 2005, 2008.• Володар кубка Швейцарії (9): 1933, 1947, 1963, 1967, 1975, 2002, 2003, 2007, 2008.• Володар кубка Швейцарської ліги (1): 1973.У Лізі чемпіонів донецький «Шахтар» з швейцарськими клубами ще не зустрічався.Прогноз «ПіК України»Група C1. «Барселона»2. «Шахтар»3. «Спортінг»4. «Базель»Сергій Ковтун