«Адміральський» заплив в українському прокаті відкривали режисер картини Андрій Кравчук, а також актори: Владислав Вєтров і Єлизавета Боярська. Щоправда, сам «адмірал» – Костянтин Хабенський – до Києва не прибув. Тим часом як Ліза Боярська вочевидь поспішала втекти зі свята: відмахувалась від журналістів запевненнями, що у неї літак через півгодини.

Єлизавета Боярська та Анна Ковальчук у фільмі «Адмірал».

Сергій Безруков.

Спецефекти «за викликом»

У представленні стрічки її творці наголошують на тому, що проектів такого масштабу в Росії ще не було. Спецефекти і комп’ютерна графіка, масштабні батальні сцени, спеціально «виписані» з Голлівуду монтажер Том Рольф («Таксист», «Нью-Йорк, Нью-Йорк») та світлокоректор Метью Шадс («Титанік»). І, звичайно, зірковий склад акторів: Костянтин Хабенський, Єлизавета Боярська, Сергій Безруков, Анна Ковальчук.

За словами режисера Андрія Кравчука, зйомки тривали два роки. «Ми місяць знімали 12-хвилинний епізод морського бою, місяць проводили зйомки за температури –30 градусів, а ще – у павільйонах при температурі +50, у нас навіть декорації від світла загорались», – не без гордості заявив режисер на прес-конференції.

Масштабності проекту додала і географія. Для того, аби зняти кінополотно про героїзм і кохання адмірала Колчака, знімальна група добряче поїздила. Зокрема, у одному з рекламних текстів наведено слова Андрія Кравчука: «Фільм знімався фактично по всій Росії: Москві, Петербурзі, Виборзі, Севастополі, Нижньому Новгороді, Іркутську, на Кругобайкальській залізниці...». Очевидно, режисер дотримується географічно-політичних норм, що мали місце на початку ХХ ст.

«Їх Бог фарбами не мастив»

Взагалі, «Адмірал» – це добре продуманий ідеологічний хід. Візуальна схожість фільму із голлівудськими «Титаніком» чи «Перл Харбором» (теж не без ідеологічних погрішностей), схоже, потрібна для того, щоб завуалювати іншу аналогію: із фільмами про Чапаєва – відважного і чудового, а головне – червоного героя.

Замінивши червоне на біле (цитуючи фільм: «Їх Бог фарбами не мастив»), отримуємо портрет нового російського національного героя, який дає собі раду і на балу, і під ворожими гарматами.

Хабенський - адмірал Олександр Колчак.

Не випадковим здається «братське» нагадування про колишню єдність і стратегічну роль Севастополя (не хочеться повторюватись, та все ж). Так само не випадкова кинута Олександром Колчаком фраза про підступну зраду «Першого українського полку». Дивно було, якби за всю Першу світову і громадянську війни лише ця «зрада» вартувала окремої згадки...

Такої любові зараз не роблять

Нібито випереджаючи всі закиди у політичній некоректності, творці «Адмірала» в один голос запевняють, що це – стрічка не про політику чи історію, а «про велике і справжнє почуття, яке виникає між людьми і залишається з ними назавжди».

«Це не любов, це Божий дар. І за таку любов треба розплачуватись», – додає Єлизавета Боярська. За словами акторки, вживання в роль Анни Тімірьової – коханої адмірала Колчака – додало їй немало життєвого досвіду. «За два роки зйомок у фільмі я подорослішала більше, ніж за весь час навчання в інституті», – зізналась на київській прес-конференції 22-річна дочка Михайла Боярського.

Єлизавета Боярська у ролі Анни Тімірьової.

Як запевнив режисер стрічки, всю історію кохання Колчака-Тімірьової відтворювали за листуванням, яке сьогодні зберігається у Москві. Дійшли до нас і поезії Анни Тімірьової, присвячені адміралу: багато з них жінка створила вже після розстрілу Колчака.

Останній написаний нею вірш (1970 рік, через майже 60 років після смерті коханого) автори «Адмірала» використали у якості саунд-трека до фільму. Від цього твір закоханої жінки, що пережила 30 років таборів, зовсім не виграє – його перетворили на легеньку пісеньку сумнівної якості.

Справді красиву історії непересічної пари в «Адміралі» якось недовідчули (чи недопоказали?). Не рятують навіть численні крупні плани – в очах і рухах героїв кохання або немає зовсім, або воно зашифроване із вправністю вишколеного розвідника.

Любов між Тімірьовою та Колчаком у картині подана надто цнотливо.

Цікаво, що «адміральське» кохання добряче обрізали. Цілковито асексуальні стосунки у фільмі (один поцілунок на весь фільм, та й той ледь помітний) на початку такими не були. Якщо у трейлері до фільму фігурують оголені тіла, то у остаточному варіанті їх уже немає. «Ви хочете більше фізіології?! А не буде вам фізіології! Це почуття зовсім іншого рівня», – відповідає на це Андрій Кравчук. Очевидно, ближче до завершення монтажу режисер різко змінив свої погляди на взаємини між чоловіком та жінкою.

Тож якщо ви все-таки наважитесь переглянути «Адмірала», не соромтесь, коли вам на очі не навернуться сльози. А якщо усе-таки навернуться – поплачте. За власними героями. Бо якби у нас так само опікувались «розкруткою» історичних особистостей, то повні зали і червоні доріжки належали би не чужим героям.

фото: надані компаніє «Геміні»