Назва не має жодного стосунку до Остапа Бендера і походить від перського слова – гавань, пристань. Місто має ще й другу назву, за допомогою якої його відрізняють на картах, а саме – Тігіна. У травні 1992 року Бендери були найгарячішою точкою на кордонах України: там рвалися снаряди і точилася стрілянина. А зараз це мирне місто зі своєрідним мікрокліматом і політичним життям.

До Бендер з Києва краще за все діставатися через Одесу. А звідти до ПМР електричкою. Проте за ініціативою Молдавії, яка з 1992 року веде політику тиску на ПМР, всі пасажирські перевезення з невизнаною республікою припинено ось вже як два роки. До Тирасполя, столиці ПМР, а потім до Бендер можна дістатися лише автомобілем.

Військовий парад як елемент святкування та як символ придністровської реальності

Над входом до міської ради висять чотири прапора – Абхазії, ніким невизнаної ПМР, Росії і Південної Осетії.

Посол України в Молдавії Сергій Пірожков спілкувався з усіма людьми, які до нього підходили, але чомусь явно нудьгував, судячи з виразу обличчя.

Президент ПМР Ігор Смирнов (праворуч) з Архієпископом Тираспольським і Дубоссарським Юстиніаном (ліворуч). На святкуванні Ігор Смирнов з'явився в смішній кепці. Кепка, як відомо, у пострадянській політиці має певне символічне значення та є предметом багатьох анекдотів, щоправда, про інші політичні фігури...

Святкування Дня народження міста включало військовий парад.

До уваги присутніх на святкуванні 600-ліття було запропоноване театрализоване дійство. Особливо запам'яталася сцена, яка мала символізувати події 92 року. Написи на плакатах: «Требуем двуязычье» и «Национализму – НЕТ!». Автоматник мав символізувати серйозність висунутих гасел.

фото: Анатолій Кучеренко

ПМР залишається закритою для зовнішнього світу буферною зоною. Процеси, що відбуваються в ній, малозрозумілі для зовнішнього світу і недосліджені навіть такими його представниками, як Україна, які в силу хоч би географічного сусідства мали б жваво цікавитися, що відбувається в потенційно все ще конфліктогенному анклаві, де День народження навіть не столичного міста не обходиться без військового параду, а на міських меріях майорять прапори Абхазії і Південної Осетії.