Більше того, лікарі швидкої відмовилися констатувати смерть. У місцевому морзі телефон і зовсім не відповідав. У результаті труп своїми силами довелося везти в районну лікарню, де і смерть констатували, і свій морг спеціально для тіла відкрили. А як бути тим, у кого в такій трагічній ситуації не буде автомобіля? «ПіК України» вирішив розібратися, хто ж все-таки зобов'язаний допомагати людям у таких ситуаціях.

Швидка допомога, яку люди зазвичай викликають, коли у них на очах вмирає людина взагалі приїжджати не зобов'язана. Принаймні, так пояснили журналістам в Мінохоронздоров'я. «Станція швидкої допомоги не проводить судмедекспертиз і не дає з цього приводу довідок та будь-яких письмових висновків», – повідомив «ПіК України» головний фахівець служби швидкої невідкладної медичної допомоги Мінохоронздоров'я А. Вершигора. Тобто якщо людина набирає «03» і говорить, що померла людина, на іншому кінці дроту можуть цілком законно тут же покласти слухавку. «Не здійснює швидка і перевезення трупів», – говорить Вершигора. Тому навіть якщо машина приїхала і побачила труп, вона може спокійно поїхати назад.

Міліція ж до трупів має відношення біль безпосереднє. «Міліція прибуває на місце, щоб дізнатися, яким чином настала смерть», – говорить у інтерв'ю «ПіК Україні» заступник начальника Департаменту зв'язків з громадськістю МВС України Ярослав Мазуркевич. Якщо людина померла насильницькою смертю, порушується кримінальна справа, а якщо природною – міліціонери пишуть рапорт і можуть бути вільні. Перевезенням трупів теж має займатися міліція. З однією лише обмовкою – виключно на території столиці. «У Києві є два санітарні підрозділи, – говорить Мазуркевіч. – Вони перевозять тіла у морг». Але люди вмирають не тільки в Києві. І що тоді? За словами Мазуркевича, в селах витрати на себе бере місцева влада, або, принаймні, допомагає в організації перевезення в морг.

Одним словом, усі обов'язки – формальні. Тож вмирати в Україні слід продумано, в правильному місці і в правильний час.