Отже, перша половина премії дісталася вірусологові Гарольду цур Хаузену. У 1974 році він припустив, що причиною раку шийки матки може бути вірус папіломи. І за допомогою генетичного аналізу ракових кліток йому вдалося довести це. Завдяки роботі цур Хаузена з'явилися масові профілактичні програми вакцинації проти вірусу папіломи людини.

Гарольд цур Хаузен. фото: ЕРА

Другу половину премії ділять Франсуаза Барре-Сінуссі і Люк Монтанье. Вони виділили вірус імунодефіциту людини – ВІЛ, виявивши ретровірус, що активно розмножується в збільшених лімфатичних вузлах хворих на ранній стадії СНІДУ. Той же вірус – перша відома науці лентовірусна інфекція людини – був виявлений і в крові хворих на пізній стадії захворювання. Учені описали морфологічні, біохімічні і імунологічні властивості вірусу і виявили, що придушення імунітету пов'язане з надзвичайно активним розмноженням в лімфоцитах і викликаних цим пошкодженням вказаних клітин. Завдяки чому весь світ дізнався про ВІЛ, способи його передачі, профілактику, і почалися пошуки ліків від цього захворювання.

Професор Ян Андерссон представив у Стокгольмі Нобелівських лауреатів у галузі медицини: Гарольда цур Хаузена , Франсуазу Барр-Сінуссі та Люка Монтаньє. фото: ЕРА

Харальд цур Хаузен народився в 1936 році, закінчив Університет Дюсельдорфа. В даний час - почесний професор Німецького центру ракових досліджень. Люк Монтанье народився в 1932 році, є одним із засновників Усесвітнього фонду з вивчення і запобігання СНІДУ. Франсуаза Барр-Сінуссі, яка народилася в 1947 році, є директором відділу регуляції ретровірусних інфекцій в Інституті Пастера.

Минулого року премію в галузі медицини отримали італієць Маріо Капеккі, британець Мартін Еванс і американець Олівер Смітіс за дослідження ембріональних стовбурових клітин. Їм вдалося розробити метод «відключення» окремих генів, що дозволило краще зрозуміти, як функціонують гени, а також на практиці вивчати методи лікування вроджених захворювань людини. Сьогодні учені уміють «відключати» вже близько 10 тисяч генів, і створили техніку «направленої модифікації генів» у мишей, яка широко використовуються в біомедичних дослідженнях.

Учені, які працюють із стовбуровими клітинами, останніми роками традиційно називаються фаворитами Нобелівської премії в галузі медицини. І це зрозуміло – адже саме із стовбуровими клітинами сьогодні пов'язують надії на створення панацеї від всіх поки невиліковних хвороб, і навіть рецепту вічної молодості і безсмертя.

Намагання вгадати, хто ж саме отримає премію наступним, - невід'ємна частина процесу підготовки до Нобелівського тижня. Імена претендентів на премію ретельно приховуються, якщо тільки самі номінанти не відкривають таємницю пресі, тому поле для припущень щонайширше. Цього року учені і журналісти пророкували перемогу як не дивно не стовбуровим клітинам, а Жану-Мішелю Дюбернару - пластичному хірургові з Франції. Він першим в світі провів пересадку донорських частин обличчя. Його пацієнтка втратила губи, підборіддя і частину носа, важко дихала, їла через трубку і все життя повинна була ходити в масці. А після операції з пересадки і довгого реабілітаційного періоду повернулася до нормального життя.

У 2006р. лауреатами Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини стали американські учені Ендрю Файр і Крейг Мелло. Вони відкрили «інтерференції РНК» - загальний для всіх клітин захисний механізм, за допомогою якого вони справляються з атаками вірусів.

Першим лауреатом Нобелівської премії в галузі медицини в 1901 році став німецький лікар, мікробіолог і імунолог Еміль Адольф фон Берінг, який розробив спосіб активної імунізації проти дифтерії.

Нагадаємо, 7 жовтня 2008р. будуть оголошені лауреати премій з фізики, хімії - 8 жовтня, а з літератури - 9 жовтня. Лауреат в галузі економіки стане відомий 13 жовтня. Церемонія вручення Нобелівській Премії світу відбудеться 10 жовтня, в день смерті Альфреда Нобеля. Премія цього року становить 10 млн шведських крон, крім того кожен лауреат отримує золоту медаль і диплом. Нобелівська премія вручається з 1901р.