Сергію, ти отримав чергове запрошення в збірну. Нема такого відчуття, що приїжджаєш у свій рідний дім, який стане для тебе таким вже цієї зими?

Насамперед, я приїжджаю в збірну з гарним настроєм. Тому що зі всіма футболістами я знайомий, приємно їх бачити, поспілкуватися. Зараз, звичайно, всі думки про Хорватію, це дуже важлива гра для збірної. А так в принципі замислююся вже, що взимку база в Конча-Заспі стане рідною. «Дислокація» динамівців не може не подобатися. Тут створені всі умови для гравців.

Тренер хорватів Славен Біліч заявив, що його влаштує в Харкові і нічия. А збірну України задовольнить такий результат?

Я думаю, Біліч лукавить! Так як, якби і ми сказали, що гратимемо тільки на перемогу! Так звичайно, ми вийдемо з завданням і надією перемогти, але як воно вийде – побачимо. Це вже в кінці відбірного циклу стане ясно, влаштує нас нічия в домашньому матчі з хорватами чи ні. (Посміхається)

Поєдинок проти хорватів відбудеться в Харкові. Це плюс для збірної України?

Я дивлюся, як вболівають за «Металіст» і мені здається, що на матч збірної прийде велика кількість уболівальників і буде прекрасна атмосфера. Ми нещодавно грали в Харкові, там, чудове, прекрасної якості поле, там хороший стадіон і приємна аура. До того ж Валентина Слюсаря Михайличенко викликав у збірну, тому думаю, тепла підтримка нам забезпечена.

У товариському матчі проти Польщі ви забили свій дебютний гол за збірну. Які емоції він викликав?

Будь-який гол викликає лише радісні відчуття, тим більше, якщо він забитий за головну команду країни. Додам, що це був перший мій гол з другого поверху. У товариських іграх я головою, може, і забивав, а ось у професійному футболі – це точно був мій дебютний м'яч головою. Головне, щоб він був не останній! Потрібно прагнути забивати і в клубі, і в збірній!

У новому сезоні полтавська «Ворскла» зіграла внічию з «Динамо» 2:2, завдяки вашому гарматному пострілу обіграла «Шахтар» 1:0. У чому феномен «Ворскли» в новому чемпіонаті?

Я думаю, що у нас просто зібрався хороший колектив. А Микола Павлов просто налагодив хорошу дисципліну і гру. У команді я вже два з половиною роки і в склад влилося за цей час всього декілька нових футболістів. Беруть не лише хороших виконавців, а дивляться і на людські якості. Тому у нас хороша команда, де кожен стоїть один за одного. Нічого надприродного, думаю, ми не показуємо. Просто граємо, як подобається глядачам, і плюс досягаємо потрібного результату. Так, ми прагнемо грати у відкритий атакувальний футбол, але граємо так, як нам дозволяє суперник. Матч на матч не схожий, що і підтверджує останній наш поєдинок проти «Карпат». У нас не пішла гра, і в результаті все закінчилося нульовою нічиєю.

Що Павлов приніс або змінив у «Ворсклі» зі своїм приходом?

Павлов – передусім досвідчений фахівець. У нього вже все налагоджено, напрацьовано. Він показав себе і в «Дніпрі», і в «Динамо» і в «Ілічівці». Думаю, він досконало знає всю футбольну кухню. А привніс Павлов у «Ворсклу» дисципліну. Тепер кожен футболіст чітко знає, за що він відповідає і що він повинен робити на полі. Я не можу сказати, що раніше не було дисципліни, але зараз це настільки все налагоджено, що немає ніяких питань. І ще, формував кістяк «Ворскли» Носов, а після його смерті Павлов не став купувати гравців пачками! Він зробив точкові посилення, і команда заграла ще краще.

У зв'язку з цим не шкода саме зараз, коли «Ворскла» знайшла свою гру, залишати клуб і перебиратися в «Динамо»?

Звичайно, шкода! Шкода в тому плані, що за ці два з половиною роки я постійно грав в основному складі і, може, лише в декількох матчах я не дограв до фінального свистка. Мене полюбили полтавські вболівальники. Проте, хочеться спробувати свої сили в «Динамо». Дай Боже все буде добре! Може, і в «Динамо» проб'юся в основний склад, і тоді вже не буде про що шкодувати. Час покаже.

Що стало вирішальним чинником у вашому майбутньому переїзді до Києва?

Вирішальний чинник – це ім'я клубу. «Динамо» Київ! Про перехід в «Динамо» або «Шахтар» мріє кожен український футболіст. Всі хочуть потрапити в збірну і грати за вітчизняні гранди. Це нормальне бажання. Тому коли випадає така можливість, то відмовлятися від неї безглуздо!

Вас як вихованця донецького футболу не звинувачують, що перейшли, мовляв, в стан принципового суперника?

Якби мені поставили умову – вибирай або «Динамо», або «Шахтар», тоді б я міг відповісти на це питання. А так мені поступила конкретна пропозиція від київського «Динамо», тому сенсу говорити про «Шахтар» немає. Звичайно, я кривитиму душею, якщо скажу, що мені не хотілося отримати запрошення від «гірників». Але запросило мене «Динамо», і зараз я вважаю, що саме в команді Юрія Сьоміна у мене більше перспектив, ніж було б у «Шахтарі».

Фінансова сторона переходу зіграла свою роль?

Якщо я скажу, що не виграю у фінансах – мені теж ніхто не повірить. (Посміхається). Не те, щоб на порядок виграю в зарплаті, але виграю трішки. Головне, що я хочу рости як футболіст в професійному плані і спробувати себе на більш високому рівні. Я думаю, що справжні вболівальники «Ворскли» зрозуміють мене! Перехід в «Динамо» - це великий крок вперед!

Приїдете до Києва з дружиною?

Звичайно, клуб зніматиме квартиру. Якщо все буде нормально, і тут гратиму, то житимемо з Тетяною в столиці.

А як Сергій Кравченко відпочиває від великого футболу?

Буває, коли є вільний час, граю у великий теніс, а так мої хобі – боулінг, кіно, кафе, спілкування з друзями. Звичайно ж, люблю футбол подивитися. Думаю, тут нічого нового я не вигадав. (Посміхається)

А хобі справжніх чоловіків – машини, рибалку, більярд - вітаєте?

Думаю, будь-якому чоловікові подобаються хороші машини. Рибалка – ні. Більярд зараз у нас на базі в Полтаві стоїть, буває влаштовуємо командні баталії. Але більше люблю пограти в боулінг.

Говорять, що Андрій Шевченко добре грає в більярд, не вдалося зіграти з ним кілька партій?

Ні, на базі в Конча-Заспі поки ні з ким не грав, але, думаю, все попереду! (Сміється)

фото: Саша Єремєєв / ПіК