Найгарячіші дебати, хто ж стане лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури, розгорнулися сьогодні вранці. Прогнози ґрунтувалися на результатах голосування на сайтах букмекерських контор.

Відтак серед очевидних претендентів були оголошені італійський новеліст Клаудіо Маґріс (Claudio Magris), ізраїльтянин Амос Оз (Amos Oz) та сирійський поет Адоніс (Adonis).

Ви нічого не чули про даних авторів? Це не привід для того, щоб засумніватися у власній освіченості. Адже багато з літературних критиків також часто бувають незнайомі з тим чи іншим ім’ям, що претендує на високе звання Нобелівського лауреата. Річ й тім, що нагорода Нобеля у галузі літератури дається не за конкретний твір, а за досягнення.

В останні дні перед оголошенням лауреата у літературних колах розгорівся скандал про нібито антиамериканські настрої Шведської академії, що займається відбором претендентів. Приводом стало інтерв’ю постійного секретаря Академії Хораса Енґдаля (Horace Engdahl), який критикував американських письменників за те, що вони надто підпадають під вплив власної поп-культури. На його думку, центром літературного світу залишається Європа. Хоча у розмові з британською щоденною газетою The Guardian швед дещо пом’якшив свій тон і додав: «Нобелівська премія – це не змагання між націями, а нагорода конкретним авторам».

Деякі шведські критики припустили, що заяви Енґдаля це просто окозамилювання для того, щоб створити інтригу, а приз насправді може дістатися американцеві. Серед тих, хто би міг претендувати на «Нобеля» були названі: Філіп Рот (Philip Roth), Джойс Керол Оутс (Joyce Carol Oates) та Дон ДеЛілло (Don DeLillo). Хоча останнім часом американцям не щастило з Нобелівською премією у галузі літератури. Востаннє це було у 1993 році, коли лауреатом став Тоні Моррісон.

Якщо проаналізувати, хто ж був серед лауреатів останніх років, то у більшості це європейці. Стокгольмське щоденне видання Dagens Nyheter підрахувало, що, починаючи з 1995 року, відсоток європейців серед лауреатів становить 85%. Зокрема минулорічна премія дісталася британці Доріс Лессінг (Doris Lessing).

Бажання спрогнозувати, хто ж стане черговим володарем премії спонукає оглядачів до різних теорій. Наприклад, рівності націй, континентів, мов. Так, досить нечасто випадало стати лауреатами премії представникам Південної Америки та Африки. Тому на «Нобеля» пророкували мексиканця Карлоса Фуентеса (Carlos Fuentes) та перуанця Маріо Варгаса Льльосу (Mario Vargas Llosa). Нагадаємо, що ці регіони подарували світові таких нобелівських лауреатів: чилієць Пабло Неруда (Pablo Neruda), 1971; колумбієць Ґабріель Ґарсія Маркес (Gabriel García Márquez), 1982; нігерійський автор Воле Шоїнка (Wole Soyinka), 1986; Джон Максвелл Кутзее (John Maxwell Coetzee), 2003 рік, з Південної Африки.

Серед гіпотетичних претендентів на нагороду були названі також – добре відомий наших читачам японець Харукі Муракамі, німецька письменниця румунського походження Герта Мюллер (Herta Mueller) та поет з Південної Кореї Ко Ун (Ko Un).

Сьогоднішній лауреат удостоївся не тільки високого звання, а й грошової премії, становить 10 млн. шведських крон ($1,42 млн. або €1,02 млн.). Також лауреат має честь прочитати лекцію у штаб-квартирі Академії, що розташована у старому місті Стокгольма.

Саме ж урочисте нагородження відбудеться традиційно 10 грудня у шведській столиці. Також в урочистостях братимуть участь цьогорічні лауреати у галузях медицини, хімії, фізики та економіки. Премія миру вручатиметься у Осло, Норвегія.