Дії уряду на захист великого бізнесу мають абсолютно логічне пояснення: металургія, хімія і машинобудування забезпечують головні бюджетні надходження в державну казну. А, отже, годують бюджетників і пенсіонерів, не говорячи вже про українців, які працюють на підприємствах. Малий і середній бізнес так само – джерело заробітку десятків тисяч людей і стаття доходів у держбюджеті. Але про «малюків» зараз ніхто не згадує – ані президент, ані уряд, ані парламент. Мовляв, якщо вистачило розуму самим собі створити бізнес, то вистачить сил його й врятувати. Але якби українська влада була прозорливішою, то давно б зрозуміла, що саме малі й середні підприємства зараз можуть стати місцем працевлаштування для тих десятків тисяч людей, що втрачають роботу на великих підприємствах. Адже «малюки» набагато гнучкіше й швидше реагують на зміни як усередині, так і поза державою. Та хіба про це хтось замислюється на Печерських пагорбах? Дай їм зараз хоч мінімальне податкове послаблення, дивись, і українська економіка, яка до недавнього часу трималася на експортно-орієнтованих підприємствах, почала б мінятися.
Навряд чи зараз хтось пригадає про те, що саме представники малого і середнього бізнесу активно підтримували, в тому числі й фінансово, «помаранчеву» революцію. Чотири роки тому дрібна українська буржуазія пов'язувала своє майбутнє з Віктором Ющенком. Треба віддати належне: Віктор Андрійович вже у статусі президента кілька разів проводив наради «Влада і бізнес разом», та всі вони традиційно закінчувалися тільки одним: обіцянками спростити дозвільну систему в державі. Іншими словами «малюки» змушені були весь цей час боротися з системою, шукаючи можливості для розвитку свого бізнесу. На цьому тлі кілька фінансово-промислових груп через свої партії сформували парламент, а потім – і уряд. Таким чином, малий і середній бізнес, представники якого є доволі активними виборцями, виявився заручником нового політичного устрою країни. І це триватиме до того часу, доки «дрібні» бізнесмени не будуть представлені у владі. Зараз питання лише в тому, хто їх зможе об'єднати.
Прощай, рік остаточно зруйнованих ілюзій!
Ще декілька годин і піде в минуле високосний рік. Рік, який був дуже складним у житті нашої країни, та і в житті більшості з нас, напевно, теж. Він був важким не тільки тому, що почалася криза, політична і економічна, хтось втратив роботу, хтось бізнес, а хтось – нажився на всьому цьому. Він був важким ще й тому, що остаточно зруйнував ілюзії з приводу дієздатності нашої так званої еліти, а разом з цим почав руйнувати і багато людських цінностей.
Олександр Мороз, спеціально для «ПіК України»
Підсумки року – 2008. Рік необдуманої політики
Політичний рік був складним, оскільки він розвивався на основі, сформованої авантюрно, в результаті антиконституційних дій президента і інших. Політика головним чином визначається владою. А її – так виходить – нема. Тому і коментувати політику складно. Її, обдуманої, не існує.
Ірина Бережна, ПР, спеціально для «ПіК України»
Підсумки року-2008. Усі на війну за владу
2008 рік став одним з найважчих у історії незалежної України і неабияк випробував на міцність політиків, економіку, бізнес і просто людську психіку. Критичність подій 2008 року посилилася світовою фінансовою кризою, яка, як то мовиться, «підкралась непомітно, хоч здалеку її було видно».
Итоги 2008 года и основные тенденции 2009
Основные тенденции 2009 года - деградация государства и "сброс" активов
