Мета такої кампанії – створити громадський рух, який контролював би поведінку компаній-виробників і тих, хто просуває шкідливу їжу на ринок. Особливо ініціаторів кампанії турбує, що фастфуд найчастіше вживають діти і молодь. На них у «Товаристві споживачів» і мають намір спрямувати основну порцію антипропаганди.

У світі цей проект реалізується вже півтора року. Робота ведеться з такими компаніями, як «Кока-Кола», «Пепсі», «Нестле», «Макдональдс», «Келлогс», - розповідає заступник директора Всесвітньої організації споживчих об'єднань (Consumers International) Б’ярне Петерсен. За його словами, продукція цих компаній шкідлива для дітей, але широко рекламується за допомогою мультиплікаційних героїв, комп'ютерних ігор, відеопродукції. До того ж компанії часто виступають спонсорами різних дитячих заходів. Але вже є домовленості про скорочення такої реклами в багатьох країнах, стверджує Петерсен.

Шкідливість шоколадних батончиків, драже і чіпсів в організації пояснюють надмірною кількістю цукру і солі, що нібито не може бути корисною для дитячого організму.

Проте річ не лише в цукрі, переконана доктор медичних наук, професор Інституту гігієни і медичної екології ім. Марзеєва Марія Гулич. У розмові з «ПіК України» вона каже, що найстрашніше – це відсутність в улюбленій їжі дітей біологічно важливих речовин. Серед них вітаміни і мікроелементи, на які кока-кола і чіпси небагаті.

На думку Гулич, фастфуд – це не стільки проблема громадського харчування, скільки проблема харчування сучасних людей в принципі. «Бутерброди і гамбургери мають право на життя, - говорить вона. – Але з них не має складатися основний раціон людини». І головне – не те, що ми їмо гамбургери, а те, що ми їмо їх частіше за борщ. І якщо організатори кампанії своїм гаслом обрали фразу «Швидка їжа – «Швидка допомога», то Гулич радить замінити її на «Їжте з каструль, а не з пакетів».

Крім того, переконана експерт, якщо зловживати гамбургерами, можна заробити так званий прихований голод. «А це може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань і проблем з обміном речовин», - продовжує Гулич.

На тлі закликів відмовитися від швидкої і шкідливої їжі органічно виглядає і заборона київської міської влади продавати готову їжу на вулицях поза стаціонарними закладами торгівлі. Таким чином з прилавків мають зникнути преславута шаурма, біляши і хот-доги. Хто знає, може, за відсутністю можливості нашвидкоруч перехопити на вулиці, кияни почнуть харчуватися краще. Або перестануть їсти взагалі.

З іншого боку, продавці різної вуличної їжі залишаться без роботи. Тоді як уряд розповідає про необхідність створювати нові робочі місця, щоб пережити кризу без соціальних стресів. Зрозуміло, що заборонити торгівлю пиріжками простіше, ніж її регулювати, але київській владі варто було хоч би спробувати.