Про це сьогодні заявив прем'єр Чехії Мірек Тополанек, повідомляє «Кореспондент» з посиланням на агентство Франс Прес.

«Звичайно, ми можемо відмовитися від договору за нашою власною волею. Але це вибір не між Лісабоном або нічим. Справжній вибір - між Лісабоном або Москвою», - вважає Тополанек.

«Набагато краще цілувати канцлера Німеччини, ніж обійматися з російським ведмедем», - барвисто пояснив свою позицію Тополанек.

«Я вважаю, що в країні, яку останній російський загарбник залишив в червні 1991 року, яка позбавилася від промосковського комуністичного режиму дев'ятнадцять років тому, яка є вільною і відносно багатою, велика частина населення має абсолютно чітке бачення цього питання», - заявив Тополанек.

Прем'єр-міністр Чехії, який 1 січня буде брати участь у головуванні в Євросоюзі, заявив, що, не дивлячись на ряд моментів, які не влаштовують його в новому Договорі про реформи, «краще бути усередині цього європейського простору», ніж знову попасти під вплив Москви.

«Ми критикуємо багато принципів Євросоюзу, проте краще бути усередині, ніж стояти зовні. Прибуток від перебування в цьому європейському цивілізаційному просторі перевищує вартість», - заявив Тополанек, підкреслюючи, що він як і раніше критикує деякі пункти Лісабонського договору.

Чеський прем'єр заявив, що, наприклад, президент Чехії Вацлав Клаус також є євроскептиком, проте і він погодився на ратифікацію договору.

Конституційний суд Чехії вирішить 25 листопада, чи не суперечить Лісабонський договір конституції країни.

Нагадуємо, договір про реформи, або Лісабонський договір, підписаний лідерами двадцяти семи країн-членів ЄС в столиці Португалії в грудні 2007 року, повинен був набути чинності в січні 2009 року після схвалення всіма державами ЄС. Проте 53,4% ірландців в ході плебісциту 12 червня відмовилися схвалити документ, що визначає принципи і механізми ефективнішого функціонування ЄС.

Нагадаємо, що Ірландія - єдина з двадцяти семи країн-членів ЄС, де для ухвалення нового основоположного договору потрібне всенародне голосування. Винятковий статус Ірландії пов'язаний з тим, що в 1987 році Верховний суд країни ухвалив, що всі зміни базових угод про членство Ірландії в єдиній Європі вимагають зміни конституції країни, а для цього, у свою чергу, кожного разу необхідний референдум.

Лісабонський договір передбачає зменшення числа членів Європейської Комісії - зараз в ній повинно бути по одному комісарові від кожної країни, і виконавчий орган ЄС розрісся вже до 27 осіб, кожному з яких необхідно виділяти якусь сферу відповідальності.

У договорі також відміняється право вето окремих країн у низці галузей політики ЄС, створюється посада президента Європейської ради (рада глав держав ЄС) і посилюється пост представника по загальній зовнішній політиці.

Новий конституційний договір повинен набути чинності з 1 січня 2009 року.

Нагадаємо також, 18 жовтня поточного року чеський прем'єр Мірек Тополанек заявив, що Чехія готова погодитися з періодичними візитами російських військових спостерігачів на об'єкти ПРО США, які планується розмістити на її території.

Договір про розміщення на чеській території американського радара системи протиракетної оборони був підписаний 8 липня. 10 вересня угоду схвалив уряд Чехії.

Після цього в Москві заявили, що Росія може перенацілити міжконтинентальні балістичні ракети на елементи американської ПРО в Польщі, Чехії й інших країнах.