ВАЖКИЙ LOVE або як Жолдак знущається з акторів
Вчора побував на спектаклі Андрія Жолдака Ленін Love Сталін Love, що проходив 5 грудня в Черкасах. Погода виявилася досить теплою, око радували, також, гірлянди, що були порозвішувані в алеях центра міста. Приїхав у місто ще за годину до початку спектаклю, одразу подався до театру. Потинявся трохи в коридорі, заглянув на другий поверх. Побачив, що на сцені ще нічого не готово і робота по встановленню декорацій ще кипить. Далі пройшовся кривавим коридором, що імітував мабуть каменоломню, де на дерев'яних опорах були порозвішувані фотографії 30-х років - діти, селяни, всі вже давно мертві, стали жертвами голодомору. Сфотографувався біля ялинки, що сяяла гірляндами та посидів у місцевому "ресторані", що більше схожий на кафе та, пропустивши склянку коньяку, так і згаяв час.
У коридорі вже тупцювався народ – студенти, школярі, в основному молодь, купив ілюстрований журнал за 10 грн. Спектакль почався в повній темряві із несподіваного грому та блискавки. На сцені зібралися всі актори. Хто виголошував промови, хто робив своє… Так, заслужений артист України Юрій Берлінський, що грав недоумка хляснув мухобійкою по стіні та "з'їв" муху, далі кривлявся та мімізував позаду працівника ВКП(б), що грав Олександр Кузьменко, поки його не "попросили прибрати". Потім, потягло запахом димку – це заступник начальника облГПУ України – Михайло Кондратський прямо на сцені затягнувся з люльки, очевидно наслідуючи тов. Сталіна. В цілому, було досить цікаво. Сцена представляла собою декілька планів. Деякі сценічні моменти проеціювалися на два екрани з обох боків, щоб показати більш детально те, що не було видно. Використовували навіть круглий овал стелі, куди проеціювалися обличчя акторів. Глядачам приходилось задирати голови, наче вони також мріють разом із Оленкою та її матір'ю.
Головне дійство розпочалося в другому акті. Тут уже справи пішли більш серйозні. Посеред сцени – «вириті» дві ями, в одній справжня грязюка, інша наповнена водою. По всій сцені розсипана тирса, грязь. В