Метро в столиці Донбасу вирішили побудувати ще на початку 90-х років минулого століття. Люди говорили, що рішення в Москві (у СРСР такі питання вирішувалися виключно на рівні вищого керівництва) ухвалювали дуже довго й неохоче. Дивуватися нема чого – коли під містом величезні порожнечі через видобуток вугілля, поставити підпис під проектом будівництва метрополітену рука підніметься не у кожного. Хоча науковці й переконують, що тунель метро прокладають досить близько до поверхні, тоді як шахтні виробки в Донецьку проходять на рівні кілометра, а то й глибше. «Для такої товщі тунель – «як укол голочкою», – говорить «ПіК України» директор інституту «Укрметротонельпроект» Віктор Янікін. Науковець упевнений, що небезпеки обвалу немає.

Тепер історії будівництва донецької підземки налічує майже 20 років. І, судячи з усього, це далеко не межа. Враховуючи те, що жодної станції до ладу так і не побудували. Зате консервація вже проритих тунелів обходиться державі щорічно в кілька мільйонів гривень. Та й утримувати дирекцію метрополітену, що будується, якось потрібно.

Зрушення в історії з метро, здавалося, сталися в серпні цього року. Тоді міністр транспорту Йосип Вінський пообіцяв домогтися виділення 5,6 млрд. грн. на будівництво метрополітену. Саме в таку суму оцінили вартість першої лінії, яка повинна була б з'єднати Пролетарський район міста з населенням в 250 тис. осіб із стадіоном, де в 2012 році відбуватимуться ігри фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу.

Але вже сьогодні керівництво метрополітену зізнається, що навіть якщо будувати почнуть у швидкому темпі і найближчим часом, до стадіону до 2012 року не дійдуть. «Хіба що не доїжджаючи дві станції», – говорить в інтерв'ю «ПіК України» головний інженер метрополітену, що будується, Анатолій Козаренко. Але й це, за його словами, малоймовірно. Адже 5,6 млдр. гривень у Донецьку ніхто так і не бачив і, схоже, не побачить. «Поки отримуємо щороку тільки по 12,5 млн. грн. із держбюджету», - говорить Козаренко.
Щоправда, в держбюджеті на наступний рік зазначено суму для донецької підземки в 1,5 млрд. грн. Але з них із казни передбачено лише 300 млн. грн. Останнє вирішили звалити на плечі місцевої влади.

У мерії Донецька радості із цього приводу не висловлюють. «Уряд намагається перекласти свої турботи на плечі органів місцевого самоврядування за принципом «що хочете, те й робіть», – сказав днями донецький міський голова Олександр Лук'янченко. Він висловив готовність шукати інвесторів, але тільки після того, як уряд виступить гарантом повернення вкладених коштів.

Козаренко говорить, що наприкінці 2007 року міське керівництво вело переговори з однією іспанською компанією, яка погодилася вкладати кошти в будівництво підземки. «Але коли справа дійшла до гарантій, Кабмін відмовився їх давати, – говорить Козаренко. – На тому переговори й скінчилися». А за рік, за його словами, можна було б прорити 5-6 км. тунелю. Сучасні технології дають змогу це зробити.

Отже, певне, обіцянки влади до 2012 року зробити мало не нову країну обіцянками так і залишаться. А гості Чемпіонату не тільки моститимуться в нечисленних готелях, а й стоятимуть у заторах у переповнених тролейбусах.