Батько нового монарха – четвертий король Джигме Синг’є Вангчук відрікся від престолу в 2006 році, відтак країною правив його син. Проте коронацію відкладали через несприятливих прогнозів астрологів. Нарешті, відповідний день настав. Сьогодні Джігме Кхесар Намг’ял Вангчук отримав з рук батька корону разом із титулом Друк Г’ялпо (Король-Дракон). І став наймолодшим главою держави в світі.

фото: ЕРА

фото: ЕРА

фото: ЕРА

Джігме Кхесар Намг’ял Вангчук – найстарший син у сім'ї. Його мати – Аші Церінг Янгдон – третя дружина колишнього короля. У нового правителя його є рідний брат і сестра, а також зведені сестри й брати від інших дружин батька. Він здобув освіту спочатку на батьківщині, а потім навчався в коледжах США і Великобританії. У Оксфорді король захистив дисертацію з політології. Молодий монарх поки не одружений.

фото: ЕРА

фото: ЕРА

На церемонію прибули численні гості. Соня Ганді. фото: ЕРА

фото: ЕРА

фото: ЕРА

фото: ЕРА

фото: ЕРА

Отець нового короля – Джігме Сингье Вангчук – правив Бутаном від 1972 року. У 1988 році він замінив абсолютну монархію на парламентську. Четвертий король Бутану дотримувався курсу повільної модернізації з обов'язковим збереженням традицій. Згідно з його указом, жителі країни повинні носити традиційний одяг, а всі школярі – вивчати дзонг-ке, національну мову.

Назва країни – Бутан, за однією з версій, походить від слова «бху-уттан», що в перекладі з санскриту означає «високогір'я», за іншою – до «бхот-ант» («край Тибету»). Жителі Бутану називають свої батьківщину Друк Дзиг, або Друк Ценден — Країна Дракона-громовержця. Королівство розміщене в Гімалаях і межує з Індією і Китаєм. Столиця Бутана – Тхімпху.

фото: calvin.edu

Династія, до якої належить і новий король Бутану, почала правити з 1907 року. Перший монарх уберіг країну від участі в світових війнах, визнавши сюверенні відносини з Англією в обмін на повну автономію. Бутан став незалежним у 1949 році, разом із Індією.
Європейці отримали офіційний дозвіл на відвідини країни тільки в 1974 році. Від цього моменту держава відкрита для туристів.
Міста Бутана, зокрема і його столиця, виникали навколо монастирів-фортець – дзонгів, розташованих в неприступних горах. Їх у країні налічується близько 200.

фото: pbase.com

Населення Бутану складається з декількох народностей. У центральному районі живуть бхотія, для них мова дзонг-ке є рідною. Схід країни населяють шарчопи, яка говорять діалектом бумтанг. На півдні Бутану живуть переважно переселенці з Непалу. Окрім них, у Бутані є кочовики – дрокпа, які живуть високо в горах, на півночі Гімалаїв.

фото: bbc

фото: ЕРА

Велика частина населення Бутану – буддисти. Вважається, що тут живе найбільше буддійських ченців – лам.

Єдиний у країні аеропорт розміщено в долині Паро.

фото: bbc

Тут же – Національний музей Та Дзонг, фортеця Друк-юл Дзонг і декілька великих монастирів. Зокрема Таксанг Лагханг Дзонг (Лігво Тігра), заснований в VIII столітті, – одна з головних святинь Бутану.

фото: panoramio.com

Культурний центр країни – провінція Бумтанг зі столицею Джакар. Тут розміщено найбільший монастир-фортеця – Джакар Дзонг. Крім нього, одними з головних визначних пам'яток вважаються храм Джампа Лакханг, Монастрир Курджей, і такі місця паломництва, як Тамшинг, Кончосум Лхаканг, Гопму Ламає.

фото: buddhasbuddhismpictures.net

фото: panoramio.com

Найсприятливіший час для подорожі до Бутану – від середини березня до середини червня (після закінчення зими) або від середини вересня – до середини листопада (після сезону злив).

фото: panoramio.com

фото: ЕРА

фото: buddhasbuddhismpictures.net

фото: buddhasbuddhismpictures.net

фото: buddhasbuddhismpictures.net

фото: webshots.com