Я сиділа на організованому ООН круглому столі «Участь жінок в політичному житті і жіноче лідерство в Україні» і дивувалася. Скільки говорили, що чоловіків час занести до Червоної книги, що потрібно їх голубити, любити, а тут борці за права жінок знову виявилися борцями проти чоловіків.
Та грець з ним, з парламентом. Мені завжди здавалося, що низький відсоток жінок у Верховній Раді – це найменша проблема українського парламентаризму. Так, всього 8% - замало, але в нашій ВР взагалі небагато політиків, все більше випадкові люди. Яка різниця, там сидітимуть водії олігархів, як зараз, чи їх кухарки? Вони може і впевнені, що вміють керувати країною, не дарма в СРСР про це стільки говорили, але ми ж не дамо їм шанс спробувати?
А якщо колись, на що ми всі дуже сподіваємося, до Верховної Ради обиратимуться розумні і здатні керувати країною люди, то відсоток жінок у парламенті неминуче збільшиться. Без жодного квотування (яке давно хочуть ввести в українському парламенті, та чоловіки-парламентарії не дають). Більше того, саме це буде соціальною справедливістю, а не квоти, як запевняють поважні експерти з гендерних питань. Тому що чоловіки і жінки опиняться в рівних умовах.
Але квоти погрожують не тільки парламенту. Гіпотетично парламент (це якщо ми влаштуємо бойкот і віддамо більшу половину депутатських крісел гендерним експертам) може зобов'язати всі підприємства набирати на керівні посади певний відсоток жінок. Це ж буде катастрофа, якщо ми відберемо у чоловіків їх хорошу роботу разом з соціальним статусом і купленим в кредит автомобілем середнього класу. Жінка може реалізуватися в одній з багатьох сфер і при цьому чудово відчувати себе суспільстві, для чоловіків же успіх в роботі важливіший навіть за рахунок в матчі Динамо-Шахтар. Власне, постраждали б від такого закону і жінки – без квот ми непогано вправляємося, а ось задоволених собою чоловіків і так не вистачає.
Я не говорю, що гендерних проблем немає, але вирішити їх набагато складніше, ніж прийняти закон про квоти. Як висловилася на цьому форумі директор Інституту демографії Елла Лібанова, при зруйнованій системі дитячих садків друга дитина для жінки – це вже кінець кар'єрі. І якщо боротися за права жінок, то починати потрібно з цього. Але представників Міністерства освіти на форум не запросили – очевидно, вважається, що тут і говорити нема про що. Міністр, врешті-решт, чоловік, тому «гендерні» жінки від нього нічого хорошого не чекають.
Проте впевнені, що варто набрати до парламенту жінок, як всі проблеми будуть вирішені. Тоді, коли в країні щось і вирішується, то аж ніяк не в парламенті, а на рівні виконавчої влади. Не нагадуватиму, якої статі у нас прем'єр-міністр. Нам ще тільки війни статей не вистачало. З квотою не менше 30% жінок в армії чоловіків…
Семен Глузман
Українське стовпотворіння
Ми – народ винятковий, належимо до націй, які існують для того, щоб з часом прямо дати який-небудь великий урок світові.
Степан Процюк, спеціально для «ПіК України»
Передноворічні вакханалії
Лихоманка новорічних приготувань за півтора місяці наперед ховає у собі щось нездорове. Адже життя триває кожну мить, а не півтора місяці заради одного дня. Нехай і дуже жаданого. Тим паче, що кожен новий рік непримітно відстукує лік нашим літам. Але про це ми частіше думаємо під час днів народжень.
Татьяна Сорокина
Суд над онучами
З новин дізналася, що винесено вирок у справі про пожежу і вибухи на складах з боєприпасами у Новобогданівці. Відразу й не повірила в те, що почула. Довелося вдатися до підказки «дзвінок до друга» до Києва – він має інтернет. «Серьога, перевір, пліз, це правда?». – «Сорокіна, не жени! Такого навіть у нас не може бути». Пауза. «Блін, так і є. Але це ж маячня!». Так і я говорю – маячня.
Итоги 2008 года и основные тенденции 2009
Основные тенденции 2009 года - деградация государства и "сброс" активов
