АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!

02 грудня 2008, 15:11
Татьяна Сорокина
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!
450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Тому давайте поведемо референдум, і відповімо самі на всі питання, без яких ми з безвиході не вийдемо. А щоб ніхто не зміг нам перешкодити, всіх з демократичної меншості пропоную звільнити. Або, як металургів, відправити до кращих часів у відпустку за свій рахунок.
Меншість буде, звісно, заперечувати і захищати в Конституційному суді свої конституційні права. Але у мене все-таки є кілька аргументів, чому це слід зробити.
По-перше, на роботу вони ходять дуже рідко, коли ходять – не працюють або працюють вкрай непродуктивно. Натомість бешкетують, хуліганять і лихословлять перед телекамерами. Але зарплату отримують. А на дворі-то криза!
По-друге, зараз звільнення – один найпоширеніших способів боротьби з цією самою кризою. Власники комерційних компаній і директори державних підприємств вже проводять якісну ревізію персоналу і не вбачають у цьому нічого страшного. Говорять, що скорочення штатів стимулює їх до оптимізації виробництва і зменшує витрати, пов'язані з виплатами зарплат.
І по-третє, заощаджені на утриманні демократичної меншості кошти можна витратити на проведення референдуму з усіх особливо важливих питань.
Наприклад, чи потрібні дострокові вибори, кого призначити спікером, кому йти в президенти, чи давати піратам викуп за наших моряків з «Фаїни».
Врешті-решт, запитаємо себе про те, про що вони хотіли і погрожували нас запитати: якою мовою ми хочемо говорити і чи хочемо в НАТО.
Тому що наш президент має рацію – нема чого кому попадя вказувати, як нам жити. Запитайте про це у нас.
Меншість буде, звісно, заперечувати і захищати в Конституційному суді свої конституційні права. Але у мене все-таки є кілька аргументів, чому це слід зробити.
По-перше, на роботу вони ходять дуже рідко, коли ходять – не працюють або працюють вкрай непродуктивно. Натомість бешкетують, хуліганять і лихословлять перед телекамерами. Але зарплату отримують. А на дворі-то криза!
По-друге, зараз звільнення – один найпоширеніших способів боротьби з цією самою кризою. Власники комерційних компаній і директори державних підприємств вже проводять якісну ревізію персоналу і не вбачають у цьому нічого страшного. Говорять, що скорочення штатів стимулює їх до оптимізації виробництва і зменшує витрати, пов'язані з виплатами зарплат.
І по-третє, заощаджені на утриманні демократичної меншості кошти можна витратити на проведення референдуму з усіх особливо важливих питань.
Наприклад, чи потрібні дострокові вибори, кого призначити спікером, кому йти в президенти, чи давати піратам викуп за наших моряків з «Фаїни».
Врешті-решт, запитаємо себе про те, про що вони хотіли і погрожували нас запитати: якою мовою ми хочемо говорити і чи хочемо в НАТО.
Тому що наш президент має рацію – нема чого кому попадя вказувати, як нам жити. Запитайте про це у нас.
Татьяна Сорокина
Крупнейший дауншифтер Украины. Журналист («Интерньюз-Украина», «Наше Радио», радио «Свобода», Прага). Сменила шум европейских мегаполисов на тишину украинской глубинки.
Коментарі(0)
АВТОРСЬКА КОЛОНКА
31.12.2008 12:44:00
Прощай, рік остаточно зруйнованих ілюзій!
Ще декілька годин і піде в минуле високосний рік. Рік, який був дуже складним у житті нашої країни, та і в житті більшості з нас, напевно, теж. Він був важким не тільки тому, що почалася криза, політична і економічна, хтось втратив роботу, хтось бізнес, а хтось – нажився на всьому цьому. Він був важким ще й тому, що остаточно зруйнував ілюзії з приводу дієздатності нашої так званої еліти, а разом з цим почав руйнувати і багато людських цінностей.
Олександр Мороз, спеціально для «ПіК України»
29.12.2008 11:58:00
Підсумки року – 2008. Рік необдуманої політики
Політичний рік був складним, оскільки він розвивався на основі, сформованої авантюрно, в результаті антиконституційних дій президента і інших. Політика головним чином визначається владою. А її – так виходить – нема. Тому і коментувати політику складно. Її, обдуманої, не існує.
Ірина Бережна, ПР, спеціально для «ПіК України»
26.12.2008 14:01:00
Підсумки року-2008. Усі на війну за владу
2008 рік став одним з найважчих у історії незалежної України і неабияк випробував на міцність політиків, економіку, бізнес і просто людську психіку. Критичність подій 2008 року посилилася світовою фінансовою кризою, яка, як то мовиться, «підкралась непомітно, хоч здалеку її було видно».
«ПіК України»
Переддень новорічних свят. Криза у розпалі. Звичайна українська сім’я. Діти дістають батька: «Тату! Тату! Коли Дід Мороз прийде, подарунки нам принесе?». Батько відхрещується, мовляв, відчепіться, але діти продовжують «хотіти» Діда Мороза. У батька уривається терпець. Він бере рушницю, виходить на вулицю, стріляє в темінь, повертається додому і на чергове запитання: «Коли буде Дід Мороз?» відповідає: «Ніколи – я його вбив!».
НОВИНИ
06 січня 2009
БЛОГИ
03 січня 2009



