Народився 19 липня 1957 року в селі Хлібодарівка Волноваського району Донецької області.

1980 року закінчив Донецький політехнічний інститут за фахом інженер-економіст. Потім працював інженером, старшим економістом, начальником відділу економіки та організації роботи, заступником директора з економіки Донецького обласного центру «АвтоВАЗтехобслуговування».

У 31 рік Віталій Анатолійович виграв кадровий конкурс і став директором Зуївського енергомеханічного заводу. Після шестирічного перебування на цій посаді, Гайдук став заступником глави Донецької облради народних депутатів. При губернаторі Володимирі Щербані Віталій Анатолійович займався питаннями роботи промисловості, транспорту і зв'язку. При губернаторі Сергії Полякові був його першим заступником.

На початку 1998 року Віталієві Гайдуку, за даними Костя Бондаренка, пропонували очолити новостворений НАК «Нафтогаз України», проте Гайдук вирішив відмовитися – і практично добровільно поступився цим місцем Ігорю Бакаю. У Києві Гайдук з'явився в січні 2000 року – в уряді Ющенка він був призначений першим заступником міністра палива та енергетики.

З листопада 2001 по листопад 2002 року – міністр палива та енергетики. Потім Гайдук рік був віце-прем'єром в уряді Януковича. 5 грудня 2003 року президент Кучма відправив Віталія Анатолійовича у відставку. Однією з причин, як стверджують у політичних кулуарах, став дзвінок російського президента Володимира Путіна, якому не сподобалася позиція Гайдука щодо проекту створення газотранспортного консорціуму. Після відставки Віталій Анатолійович очолив консорціум «Індустріальна група», який управляв активами ІСД.

30 грудня 2005 року в інтерв'ю чотирьом українським телеканалам Віктор Ющенко заявив, що підписав указ про призначення віце-прем'єром з ПЕК Віталія Гайдука. «Ми ставимо перед ним завдання – взяти під управління енергетичний сектор, Міненерго, вугільну промисловість, політику енергозбереження й чітке завдання: вийти за чотири роки на незалежний енергетичний баланс України» (прес-служба президента, 30 грудня 2005 р.). Утім, цей указ так і не був опублікований. За однією з версій, проти Гайдука виступили тодішній міністр палива і енергетики Іван Плачков і глава «Нафтогазу України» Олексій Івченко. Сам Віталій Гайдук говорить, що відмовився від посади віце-прем'єра після укладання газових угод між Україною і Росією. «Я не бачу можливості за даних обставин працювати на тій посаді, яку ми обговорювали. Це питання для мене зняте. Думаю, воно вже не стоїть на порядку денному ані в прем'єр-міністра, ані в Президента», – заявив він. (Українська служба ВВС, 16 січня 2006 р.).

Кандидат економічних наук.

Голова наглядової ради ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського».

Віталія Гайдука називають одним із фінансистів партії «Еко+25 %».

2006 року в «Топ-100» найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал «Кореспондент», Віталій Гайдук посів 11-у позицію.

10 жовтня 2006 року Гайдук призначений секретарем Ради національної безпеки і оборони України.

12 травня 2007 року він залишив цю посаду. Серед причин називали небажання Гайдука вживати радикальні заходи відносно Конституційного суду та деяких членів Кабінету міністрів, на чому наполягав президент Ющенко.

2007 року в «Топ-100» найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал «Кореспондент», Віталій Гайдук посів 24-у позицію.

2007 року в рейтингу журналу «Фокус» «200 найвпливовіших українців» зайняв 15-е місце.

Одружений. Дружина – Олена Володимирівна.

Гайдуки виховали сина і дочку.

Бізнес

– Алчевський меткомбінат;
– Дніпровський меткомбінатім. Дзержинського;
– меткомбінат «Dunaferr» і метзавод DAM-2004 (Угорщина);
– меткомбінат «Huta Czestochowa» (Польща);
– металопрокатний завод «Lozenс» (Польща);
– завод вогнетривких матеріалів (Польща)
– Алчевський коксохімічний завод;
– Краматорський меткомбінат ім. Куйбишева;
– Дніпропетровський трубний завод;
– Пантелеймонівський вогнетривкий завод;
– польська верф Stocznia Gdansk S.A.;
– завод металоконструкцій «Житомир Ворд Білдінг Сістемс Україна».

Ринкова вартість активів, що знаходяться під його управлінням, оцінюється зарубіжними експертами в 2,9 млрд доларів США. Торгові мережі діють у 40 країнах світу. У корпорації три футбольні клуби: алчевська «Сталь», дніпродзержинська «Сталь» і донецький «Металург». ІСД, за деякими даними, має відношення до видавничого будинку «Еволюшен Медіа», в який входять: інтернет-проект proUA, портал UGMK, газета «Коментарі» і фотослужба PHL.

Капітал

2006 року в рейтингу ТОП-30, в якому журнал «Кореспондент» визначає найбагатших українців, Віталій Гайдук зайняв сьоме місце з капіталом $ 1,7 млрд. Показово, що згадок про нинішнього секретаря РНБОУ немає в польському журналі Wprost, який щорічно називає імена багатіїв Центральної та Східної Європи.
2007 року журнал «Кореспондент» оцінив статок Віталія Гайдука в $ 1,8 млрд. У списку 50 найбагатших українців він зайняв 11-е місце.

Політичні зв'язки

Юлія Тимошенко, Арсеній Яценюк, Валерій Хорошковський, Сергій Тарута, Олександр Чалий.

Хобі

Меломан. Власник великої фонотеки. Захоплюється історією церкви.