Голова Ради Національного банку України

Народився 26 вересня 1965 року в Болграді Одеської області.

Після закінчення в 1989 році з відзнакою факультету міжнародних відносин і міжнародного права Київського університету ім. Тараса Шевченка (спеціальність –   економіст–міжнародник) вчився в аспірантурі.

З 1990 по 1991 роки –   заступник генерального директора Об'єднання малих підприємств і підприємців “Республіка”.

З 1991 по 1993 рік керував АТ “Біржовий будинок “Україна”, а потім був генеральним директором ЗАТ “Український промислово–інвестиційний концерн”.

На парламентських виборах 1998 року займав одинадцяту позицію в партійному списку СДПУ(о). Проте депутатський мандат Петро Олексійович отримав у мажоритарному окрузі №12 (Вінницька область). Входив у парламентську фракцію об'єднаних соціал-демократів, навіть був обраний членом політбюро партії, очолюваної Віктором Медведчуком.

На початку 2000 року залишив СДПУ(о) і створив власну лівоцентристську фракцію “Солідарність”, а згодом –   Партію солідарності України, яка увійшла в ПРВ–ТСУ. Порошенко став співголовою утвореної партії, в березні 2001 року –   заступником голови ПРХ. За півроку Петро Олексійович пішов з Партії регіонів (ПР). Очевидно, його не влаштувала “другорядна” роль у партії.

У грудні 2001 року партія “Солідарність” увійшла до виборчого блоку Віктора Ющенка “Наша Україна”, а Петро Олексійович став керівником виборчого штабу блоку.

З травня 2002 року по вересень 2005 року Петро Порошенко – голова парламентського комітету з питань бюджету, а з липня 2004 року – заступник керівника штабу коаліції “Сила народу”.

У лютому 2005 року Порошенка призначено секретарем РНБО. 8 вересня цього ж року президент відправив Петра Олексійовича у відставку.

У  минулому складі  парламенту Порошенко очолював комітет з питань фінансів і банківської діяльності.

2006 року в “Топ–100” найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал “Кореспондент”, Петро Порошенко посів 18–ю позицію.

2007 року в “Топ–100” найвпливовіших людей України, яких щорічно визначає журнал “Кореспондент”, він  зайняв 30–ю позицію.

У парламентській кампанії 2007 року Петро Порошенко не брав участі.

2007 року в рейтингу журналу “Фокус” “200 найвпливовіших українців” посів 31–е місце.

Одружений. Дружина – Марина Анатолівна (1962 р. р.). За фахом – лікар-кардиолог.

Подружжя виховує сина Олексія (1985 р.н.), двох доньок–близнят –   Євгенію й Олександру (2000 р.н.), яких хрестив Віктор Ющенко, і сина – Михайла (2001 р.н.).

Бізнес

– ДП “Укрпромінвест–кондитер”: Київська кондитерська фабрика ім. К. Маркса (24,9 % акцій); Вінницька кондитерська фабрика; Кременчуцька кондитерська фабрика; Маріупольська кондитерська фабрика (49 % акцій);

– ТОВ “Укрпромінвест–авто” – офіційний агент АТ “АВТО–ВАЗ”, офіційний дистрибютор АВТТ “УАЗ”, ділер ВАТ “ГАЗ”, найбільший постачальник автомобілів ІЖ, ЗІЛ до України

– офіційний імпортер автомобілів КИА (Корея), HYUNDAI (Корея), ISUZU (Японія), SUBURU (Японія), SAAB (Швеція), скутерів і мотоциклів YAMAHA і KAWASAKI (Японія);

– ТОВ “Укравтозапчасини” (постачання й гуртова реалізація запасних частин, вузлів, агрегатів, шин тощо);

– Торговий Дім “Іста” (виробництво і реалізація акумуляторних батарей);

– ВАТ “Черкаський авторемонтний завод” (випуск малих автобусів міського типу “Богдан”, збирання мікроавтобусів на базі автомобілів “Газель”, випуск аварійної майстерні для ремонту магістральних газопроводів на базі автомобіля КРАЗ–260Г тощо);

– ВАТ “Луцький автомобільний завод” (збір автомобілів ЛУАЗ, УАЗ, ВАЗ);

– ВАТ “Завод “Ленінська кузня” (будівництво суден типу “ріка–море”);

– філія “Транспортно–експедіційного підприємства” (вантажні й пасажирські перевезення по Україні, в державах СНД, Балтії, Східної та Західної Європи);

– компанія “Автоекспо” (організація найбільших в Україні автомобільних виставок, запчастин, сервісного обслуговування);

– таксопарк у Києві;

– три цукрові заводи;

– Липецька кондитерська фабрика “Ліконф” (Росія).

Крім того, Порошенко контролює 5–й телеканал.

Сам Петро Олексійович говорить, що керує своїм бізнесом – акціями в 12 підприємствах – через спеціально створений фонд. Щоправда, деталі про цю структуру він не розголошує. “Я обмежений угодою про конфіденційність”, – твердить він (“Українська правда”, 30 червня 2006 р.).

Капітал

За словами Порошенка, в 2007 році його дивіденди складали трохи більше 30 млн грн. Петро Олексійович  стверджує, що коли він був у політиці, капіталізація його бізнесу падала: “Вважаю, що коли я відійшов від політики, мій бізнес продемонстрував стрибок” (“Профіль–україна” №11, 2007 р.).

2006 року в рейтингу 100 найбагатших людей у Центральній і Східній Європі польського журналу “Wprost” Петро Порошенко зайняв 85–ую позицію з 500 мільйонами доларів. За даними журналу “Кореспондент”, активи Петра Порошенко оцінені в $ 505 млн.

За власним визнанням Порошенка, свій перший капітал він заробив на постачанні в Україну какао-бобів.

Політичні зв'язки  

Володимир Скомаровський, Давид Жванія, Віктор Король, Володимир Литвин.

Хобі

Грає в теніс. Замолоду Петро Олексійович займався дзюдо і самбо, був кандидатом у майстри спорту.

Любить живопис, особливо імпресіоністів, зокрема, Клода Моне.