
Навіть підземні води, які дотепер вважалися абсолютно чистими, останнім часом піддаються зараженню. Про це заявив заступник директор Інституту екологічної безпеки Міністерства екології Віктор Моїсеєнко. «У нас є відомості про забруднення підземних джерел, на які зараз усі країни переходять для забезпечення питною водою», - повідомив Віктор Моїсеєнко.
Ситуацію з водними ресурсами в наший країні можна без перебільшення назвати катастрофічною. Експерти заявляють про реальну шкоду, яку завдає нашому здоров'ю вода низької якості. Практично всі верхні води належать до 3-го класу забруднення, тобто, забруднені й погано піддаються очищенню. «Жодне джерело питної води в Україні не відповідає європейським стандартам, – стверджує перший заступник розділу Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – І лише 10% джерел відповідають українським стандартам, які давно пора переглянути».
![]() |
| фото: УНІАН |
Що ж у результаті витікає з наших кранів? Витікає очищена за застарілими технологіями вода, до того ж хлорована. Тобто «збагачена» канцерогенними хімічними сполуками. Трохи статистики: щороку в Україні реєструється близько 160 тисяч нових випадків онкологічних захворювань.
Крім того, українське комунальне господарство перебуває переважно в зношеному стані. Тобто не найчистіша хлорована вода надходить у наші оселі іржавими трубами. «У Запоріжжі був випадок, коли ми перевіряли воду з кранів, і виявили в ній свіжі фекальні забруднення, - розповідає заступник директора НДІ екологічних проблем Олександр Васенко. – Виявилось, що каналізаційна труба була прокладена поряд з трубою водопостачання, і через тріщини в обох трубах вода з каналізації потрапила в крани». Від такого розвитку подій сьогодні не застрахований ніхто, вважає Олександр Васенко.
![]() |
Ще більше фахівці критикують воду з колодязів. У багатьох селах є водопостачання, але немає каналізації – відповідно, вся побутова хімія, вся сільськогосподарська хімія, всі відходи потрапляють у землю і в ґрунтові води, з яких потім жителі сіл черпають воду відрами. «Воду з колодязів пити просто небезпечно, особливо в регіонах, де розвинена промисловість, - говорить Олександр Васенко. – Тим більше, якщо мова йде про хімічну промисловість».
![]() |
фото: novzai.ru |
Найбільш захищеною вважається вода з бюветів. Але й її не рекомендують пити без кип'ятіння, оскільки труби в бюветах теж 30-річної давності. Власне, кип'ятіння – це головна порада всім жителям країни, незалежно від джерела води. Хлоровану воду з кранів потрібно обов'язково відстоювати, також можна користуватися різноманітними фільтрами – залежно від того, які саме хімічні проблеми має вода в регіоні. Ну і, звісно, можна купувати бутильовану воду. Хоча, говорить Тетяна Тимочко, її виробники також далеко не завжди вказують на етикетках правду.
Зрозуміло, що всі ці мінімальні заходи із забезпечення власної безпеки – не вихід. Забруднення води – це загальнодержавна проблема, яка вимагає вирішення на державному рівні, так само як і заміна труб. Основними забруднювачами верхніх вод є великі підприємства. Підвищення квот на забруднення води, посилення контролю за шкідливими викидами – усім цим чиновники мають зайнятися терміново і дуже серйозно. Утім, прості громадяни і тут можуть трохи допомогти собі самі. «Ну не мийте машину на березі озера!», - закликає Тимочко. Відразу згадується торішній зліт позашляховиків, після якого найбільш відчайдушні водії плавали на своїх джипах по Дніпру.

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.






