«Не такі вже вони й складні, – заявила київська випускниця Христина по виході з Ліцею №100, де облаштовано один з пунктів тестування. – Усе те ж саме, що було в пробних тестах». «Якщо готуватися, то писати тест було не складно», – погоджується з нею хлопець на ім'я Петро. Писати, може, і не складно, а ось вступити до університету за результатами зовнішнього тестування в нинішньому році, швидше за все, буде нелегко.

ЦІЛКОМ ТАЄМНО
У ліцеї №100 сьогодні писали тексти з мови й літератури близько 300 випускників-абітурієнтів. Підготовка до тестування розпочалася о восьмій ранку. Викладачі з різних шкіл Подільського району Києва за жеребом визначили, які діти (поіменно) у якій аудиторії складатимуть іспит. До речі, серед інструкторів, які були присутні на тестуванні, не було жодного вчителя з мови й літератури – спеціально, щоб не могли підказувати.

Але це так, квіточки, а не запобіжні заходи. Найбільш таємничі дійства відбуваються в Українському центрі оцінювання якості освіти – там група фахівців працює над тестами так, щоб жоден із авторів не мав доступу до тесту в цілому, там вибирають в останню мить один з варіантів тестів, зашифровують і дешифрують роботи. Правильність відповідей на тестові завдання перевіряє комп'ютер, і лише твір читають живі фахівці.

«Власне тестів ще немає, - говорить Валентина Кулачина, уповноважений представник Київського регіонального центру оцінювання якості освіти. – Їх роздадуть інструкторам пізніше, і ті в аудиторіях у присутності дітей розрізатимуть конверти». Та поки що інструктори клеять на стіл наклейки з прізвищами-іменами-по батькові учасників тестування. Кожен повинен сісти за свій стіл. Тих, хто запізнився і забув паспорт до тестування не допускають. Утім, через декілька місяців буде друга сесія – для тих, хто з якихось причин не зміг узяти участь в першій.

До 10 години ранку у дворі ліцею зібралося чимало дітей. Обговорюють ніяк не тести, а як зазвичай: дівчата – хлопців, а хлопці – комп'ютерні ігри. І ніби зовсім не хвилюються. На початку 11-ї всіх запускають до вестибюлю, де вивішені списки з прізвищами і номерами аудиторій. Випускники, яким пощастило писати тест в одній аудиторії зі знайомими, верещать і обіймаються.

Нарешті інструкторам роздали тести. Діти розсілися в аудиторіях. Усі речі склали на столи в кутках аудиторій. Інструктори повинні супроводжувати дітей усюди, куди їм може треба вийти – навіть до туалету. Три години тиші – потрібно розв’язати завдання з мови, літератури, а також написати твір. «Твір – це найскладніше», – розповів після завершення тригодинного марафону учасник Роман. Тему для твору дітям обрали в кращих традиціях українських вузів – «Ми йдемо в майбутнє, озираючись на минуле». До речі, запитання тестових завдань і відповіді на них повинні найближчими годинами з'явитися на сайті центру оцінювання. Щоб всі охочі могли переконатися в їх адекватності, пошукати помилки і скласти власну думку про рівень завдань.

ПОДАРУНОК ВІД КАБМІНУ
Учора Кабінет міністрів збирався на засідання, щоб вирішити питання про відміну тестування. У результаті рішення питання було перенесене на завтра. Що саме не подобається Юлії Тимошенко в зовнішньому тестуванні, залишається незрозумілим. Систему було розроблено в Міністерстві освіти за Станіслава Ніколаєнка. Попередні три роки тести проводилися в, тестовому, пробачите за тавтологію, режимі. Усі охочі могли пройти тестування, і у вузи поступали або за сертифікатами, отриманими за результатами тестів, або за вступними іспитами.

Зробити зовнішнє тестування обов'язковим цього року вирішив уже уряд Тимошенко. Міністр освіти Іван Вакарчук підписав усі необхідні документи. Процес підготовки проводився досить відкрито, багато писали про пробні тести, які пройшли близько 50% абітурієнтів. І раптом, напередодні першого тесту, глава уряду заявляє про можливу відміну тестування через якісь проблем. Що називається, прокинулися...

І одночасно прокинулася Партія регіонів. Зареєструвала у Верховній Раді законопроект про відміну зовнішнього тестування. Дмитро Табачник виступив спочатку на прес-конференції, увечері – на телебаченні. Так, Табачник заявив, що зовнішнє тестування фактично анулює атестати про вищу освіту. А згідно з українським законодавством атестат є необхідним документом для вступу до вузу. Відповідно, стежимо за логікою екс-віце-прем'єра, зовнішнє тестування – незаконне. Тому ПР і вимагає його відміни.

Але випускники та їхні батьки можуть бути спокійні: атестати ніхто не відміняв. Як, до речі, і випускні іспити в школі. Ті випускники, які пройшли тестування, можуть вимагати, щоб його результати було зараховано як випускні іспити. А ті, хто не задоволений результатами тестування, можуть іти складати іспити в звичайному режимі. Зовнішнє тестування, нагадаємо, замінює вступні іспити у ВНЗ. І їх головна мета – подолати корупцію в навчальних закладах, яка часто не дає розумним і талановитим дітям здобути освіту. Але без атестата (увага, Дмитре Володимировичу і його послідовники), документи до вузу в жодного абітурієнта не візьмуть, це і справді необхідний для здобування вищої освіти документ. Крім того, атестат людина отримує раз у житті, а тестування, коли є охота вступати до ВНЗ, можна здавати хоч щороку.

Єдине, чого такою політикою досягли Юлія Тимошенко і депутати від Партії регіонів, це паніка серед батьків випускників. За добу після заяви Прем'єр-міністра вони «обірвали слухавки» у Центрі оцінювання якості освіти і управліннях освіти, аби дізнатися: що робити?

ВУЗИ ЧИНЯТЬ ОПІР
План дій для абітурієнтів нині один: складати тести, і подавати документи до університетів.

Нині всі вузи, окрім творчих, зобов'язані зустрічати абітурієнтів за балом зовнішнього тестування. Виняток становить Києво-Могилянська академія, яка незрозумілим чином вибила в Міністерстві освіти право проводити свої внутрішні тести. Президент цього університету Сергій Квіт пояснює таку особливість тим, що до Могилянки рік од року вступають найкращі випускники, у яких напевно будуть тільки дуже високі бали. Для довідки – минулого року на тестуванні тільки четверо людей отримали найвищий бал.

Ба більше, як розповіла «ПіК України» Валентина Кулачина, деяким дітям довелося по кілька разів переписувати заяви на тестування. Тому що вузи міняють вступні іспити. На думку Кулачиною, це робиться спеціально, щоб діти вимушені були складати вступні іспити до університетів. «Зараз діти напишуть тести, – міркує Кулачина, - а потім вузи поміняють іспити і виявиться, що писати потрібно було тести з інших предметів». Ось за цим би урядовий контроль встановити...

Але цілком імовірно, що вузи й уряд у цій ситуації виступають єдиним фронтом. Можна тільки уявити собі, скільки заробляють колективи популярних вузів, якщо, згідно з дослідженнями, хабар за вступ до вузу зазвичай дорівнює приблизно половині від плати за 6 років навчання. І якщо Києво-Могилянській академії вдалося домовитися з Міністерством освіти, то чом би не припустити, що ректорам вдалося домовитися з Кабінетом Міністрів?

Серед абітурієнтів же немає єдиної думки, що краще – тести чи іспити. «До вступних іспитів легше підготуватися, - вважає учасниця тестування Віка. – І складати усно легше». А що ж корупція? «Так не у всіх вузах корупція», - дивується Віка, яка хоче вступати до Київського університету туризму, економіки і права. «Я думаю, що дуже скоро з тестами буде те ж саме, що і зі вступними іспитами, - міркує випускник Антон. – Тобто буде така ж корупція. Проблема в тому, що ми не привчені складати тести, у нас немає таких навичок, нас до цього ніхто не готує».

А Романові, майбутньому абітурієнтові Київського міжнародного університету, легше складати тексти, ніж іспити. «З літератури запитання складні, потрібно обов'язково читати твір, щоби відповісти, - говорить Рому. – Але якщо читав, то жодних проблем. Крім того, в тестах можна вгадувати». 29 квітня абітурієнти писатимуть тести з математики.

фото: Стас Алексєєв