23 квітня – Усесвітній день книги і авторських прав. День, започаткований ЮНЕСКО у 1996 році, уже став святом у близько 200 країнах світу. На державному рівні його святкують в Іспанії, оскільки 23 квітня – день народження Мігеля де Сервантеса, який відзначають врученням меморіальної премії письменника.

Свято всесвітнє, а от в Україні – маловідоме, вирішили українські письменники і влаштували акцію «Ударимо автопробігом по безкнижжю і нехлюйству!». Участь в ній взяли 10 авторів, зокрема, епатажна Світлана Поваляєва, автор жорстокої еротичної прози Юрко Покальчук, детективіст Андрій Курков, авторка жіночих романів Ірен Роздобудько, казкар Іван Андрусяк.

Всі вони у супроводі журналістів і на чолі із зеленим «горбатим» кабріолетом (ЗАЗ 965), фірмовою машиною братів Капранових, проїхали по маршруту кількох центральних книгарень Києва. Організатором пробігу виступила газета «Друг читача».

Стартували на Контрактовій площі біля Києво-Могилянської академії, де колись знаходилася книгарня, яку закрили минулого року. Цю подію письменники відзначили встановленням меморіальної дошки. Закінчився автопробіг під стінами Кабінету міністрів України. Уряду пощастило отримати від кожного автора по книжці з дарчим підписом.

Подарунки приймав радник віце-прем’єра з гуманітарних питань Максим Розумний. Очевидно, таким чином, письменники хотіли засоромити українських політиків, які не беруть участь у святкуванні Дня книги як це роблять їхні колеги у Західній Європі.

Популяризувати, а не протестувати

«Мета акції – нагадати, що є таке свято книги і самим його відсвяткувати», – зазначив один із учасників автопробігу Дмитро Капранов. Письменник, який разом із братом Віталієм, влаштовує резонансні акції та літературні перформенси вважає, що культура читання в Україні занепала і майже не розвивається.

Хоча ситуація на національному книжковому ринку не така плачевна як була ще кілька років тому. Пригадується, що ті ж Капранови у 2004 влаштували перед Кабінетом міністрів протестну акцію «Рукописи горять»: палили перед урядом рукописи, які не могли бути видані через ПДВ на українську книгу. Сьогодні українські письменник не стільки протестують, як популяризують. У цивілізованих країнах День книги – це свято, коли політики власною персоною беруть участь у літературних імпрезах, зазначає Дмитро Капранов.

Чи не найслабше місце в процесі українського книговидавництва – мережа книгозбуту. Минулий рік, який в Україні відзначався як Рік української книги, запам’ятався скандальним закриттям кількох столичних книгарень (наприклад, книгарні «Знання», що на Хрещатику). Про те, що відбувається в регіонах, якось мало повідомляється, але ситуація там ще гірша ніж у столиці: паралельно зі зменшенням кількості книгарень вражає убогість асортименту, і у багатьох випадках це стосується української книги.

«В Україні книжка випала з побуту і книгарня стала рідкісним явищем. У цивілізованих країнах одна книгарня припадає на 10 тисяч населення, у нас – на сто тисяч, і тільки півтори книги друкується на одного українця в рік», – критикує книговидавничі реалії в Україні Дмитро Капранов.

У світ літератури – на мопеді

Останнім часом збалансувати ситуацію у даному питанні беруться самі книгарні. Так, минулого року в Києві відкрилося чудовий книжковий магазин «Є». На українському ринку з’явився представник польської мережі книгарень «ЕМПіК». У даних книгарнях повсякчас відбуваються літературні акції та читання.

Ще однією подіє Дня книги стало оголошення «Місяця української сучасної літератури», яку проводить мережа магазинів «Книжковий супермаркет». Починаючи з 26 квітня і до 17 травня, щосуботи у різних точках мережі відбуватимуться зустріч з українськими письменниками. Щоб якось заохотити українців до спілкування з інтелектуалами, організатори придумали промо-акцію – розіграш мопеду. Отримає його той, хто назбирає найбільше письменницьких автографів.