ДОСЬЕ
Наскільки страшна малярія?
Щороку від захворювання гине близько трьох мільйонів людей, більшість з них діти, причому 90% смертей припадає на Африку. Решта – на тропічні регіони Америки й Азії. Цією хворобою заражається півмільярда людей кожного року. У багатьох локальних спільнотах Африки не залишається жодної людини, яка би протягом року не захворіла на малярію. Оскільки медичне обслуговування є у багатьох районах недоступним або занадто дорогим, хворі часто звертаються до лікаря у крайніх випадках, коли симптоми хвороби стають нестерпними. Часто вже буває запізно.
Чому малярія поширена переважно у тропічних регіонах?
Регіональне поширення малярії, – тропіки і субтропіки, – пояснюється особливістю малярійних плазмодіїв. Їх переносять самки малярійних комарів, але для того, щоб зробити комара заразним, плазмодій, який потрапив у його тіло, повинен пройти у ньому цілий життєвий цикл. Він триває приблизно два тижні, майже стільки ж як життя самого комара. Більшість комарів помирає до того, як стануть заразними. Що гарячішим є клімат, тим швидше проходить перетворення плазмодію, тому тропіки – ідеальне середовище для розповсюдження хвороби.
Яких заходів вживає міжнародна спільнота у боротьбі з малярією?
Започаткована у 1998 р. ініціатива Roll Back Malaria має на меті до 2010 р. зменшити наполовину кількість смертей, спричинених малярією. Планувалося, що до 2005 р. 60% людей у малярійних регіонах будуть спати під сітками, обробленими інсектицидами. Попри очевидну позитивну тенденцію лише кілька країн змогли наблизитися до цієї мети. У середньому лише 5% дітей віком до п’яти років у субекваторіальній Африці сплять під такими сітками.
«Зупинити до 2015 р. і почати зменшення кількості захворювань на малярію » є одним із завдань Цілей розвитку тисячоліття. Однак у звіті за 2007 рік про виконання Цілей ООН визнала, що ситуація з хворобою в субекваторіальній Африці не покращилася, і за теперішніх темпів досягти мети до 2015 року не вдасться.
З 2001 р. боротьба з хворобою ведеться в рамках Усесвітнього фонду по боротьбі зі СНІД, туберкульозом і малярією (Global Fund to Fight AIDS, TB, and Malaria). Він був створений за ініціативи вчених гарвардського університету і за підтримки ООН, уряду США і країн Великої Вісімки.
У відзначення першого дня малярії 25 квітня 2008 р. Генсек ООН Бан Кі-мун оголосив про початок нової кампанії, метою якої є припинити на планеті смертність від хвороби. За планом Генсека, до 2010 р. усі країни повинні мати необхідні засоби для ефективної боротьби із захворюванням. Програма повинна торкнутися «усіх людей, які знаходяться під ризиком, особливо жінок і дітей в Африці», йшлося у зверненні Бан Кі-муна з приводу дня малярії. Ініціатива Генсека передбачає надання їм таких необхідних засобів, як сітки на ліжка, оброблені інсектицидами. У заклику Генсека ідеться також про необхідність побудови нових лікарень і центрів запобігання хворобі, інвестиціям у навчання медичних працівників і дослідження проблеми. Сам Бан Кі-мун визнав, що завдання побороти малярію є сміливим починанням, однак цілком досяжним.
Чому досі не вдалося подолати хворобу?
Незначні успіхи у всесвітній боротьбі проти малярії свідчать про недостатню координацію зусиль на глобальному рівні. Попри це позитивний досвід у боротьбі із епідемією є. Декілька африканських і латиноамериканських країн протягом останніх десятиліть уже змогли досягти великого успіху у подоланні малярії. Статистика смертей від малярії особливо бентежить з огляду на те, що хвороба лікується досить легко, до того ж існують відносно дешеві ліки проти неї. Однак вони недоступні для бідного населення країн, що розвиваються.
Які соціальні наслідки малярії у країнах, де вона поширена?
Далекі демографічні наслідки розповсюдження малярії руйнівні. Знаючи, що хвороба забирає життя дітлахів, батьки мають тенденцію народжувати більше дітей. В умовах злиднів вони можуть дати освіту, щонайбільше, лише одній з них, у більшості випадків це старший син. «Якщо діти у малярійних регіонах виживають, вони входять у доросле життя без належної освіти, з якою можна досягти успіху в житті», - резюмує в одній із своїх книг Джеффрі Сакс, американський економіст і радник Генсека ООН.
Який вплив на економіку справляє малярія?
Поширення малярії тісно зв’язане з проблемою бідності, тому боротьба проти них повинна вестися комплексно, у скоординований спосіб. У бідних країнах люди не мають достатньо коштів, щоб купити необхідні ліки або превентивні засоби, такі як антимоскітні ширми чи спреї. Уряди цих країн не мають змоги інвестувати у будівництво клінік і збільшити кількість медперсоналу. Однак не тільки бідність сприяє розповсюдженню малярії, але й навпаки: у цій злуці існує взаємозалежність.
Малярія, у свою чергу, негативно впливає на економічну ефективність країни. На це є кілька причин. По-перше, діти, уражені хворобою, не ходять до школи, таким чином у перспективі вони стають некваліфікованою робочою силою. По-друге, хворі дорослі неспроможні не тільки брати участь в економічній активності країни, але й просто заробляти на годування родини. До того ж, здоров’я людей, які перенесли кілька захворювань на малярію, страждає протягом усього життя через наслідки хронічної анемії. Бідність і малярія взаємно підсилюють один одного.
Які методи викорінення малярії?
Малярія – одна з ланок зачарованого кола, в якому опинилися країни, що розвиваються. У ньому присутня ще низка проблем, таких як СНІД, туберкульоз, нестача питної води, зростання цін на продовольство та ін. Розірвати це коло можна лише спільними зусиллями, у співпраці бідних і розвинутих країн, за наявності розробленої стратегії.
Щороку від захворювання гине близько трьох мільйонів людей, більшість з них діти, причому 90% смертей припадає на Африку. Решта – на тропічні регіони Америки й Азії. Цією хворобою заражається півмільярда людей кожного року. У багатьох локальних спільнотах Африки не залишається жодної людини, яка би протягом року не захворіла на малярію. Оскільки медичне обслуговування є у багатьох районах недоступним або занадто дорогим, хворі часто звертаються до лікаря у крайніх випадках, коли симптоми хвороби стають нестерпними. Часто вже буває запізно.
Чому малярія поширена переважно у тропічних регіонах?
Регіональне поширення малярії, – тропіки і субтропіки, – пояснюється особливістю малярійних плазмодіїв. Їх переносять самки малярійних комарів, але для того, щоб зробити комара заразним, плазмодій, який потрапив у його тіло, повинен пройти у ньому цілий життєвий цикл. Він триває приблизно два тижні, майже стільки ж як життя самого комара. Більшість комарів помирає до того, як стануть заразними. Що гарячішим є клімат, тим швидше проходить перетворення плазмодію, тому тропіки – ідеальне середовище для розповсюдження хвороби.
Яких заходів вживає міжнародна спільнота у боротьбі з малярією?
Започаткована у 1998 р. ініціатива Roll Back Malaria має на меті до 2010 р. зменшити наполовину кількість смертей, спричинених малярією. Планувалося, що до 2005 р. 60% людей у малярійних регіонах будуть спати під сітками, обробленими інсектицидами. Попри очевидну позитивну тенденцію лише кілька країн змогли наблизитися до цієї мети. У середньому лише 5% дітей віком до п’яти років у субекваторіальній Африці сплять під такими сітками.
«Зупинити до 2015 р. і почати зменшення кількості захворювань на малярію » є одним із завдань Цілей розвитку тисячоліття. Однак у звіті за 2007 рік про виконання Цілей ООН визнала, що ситуація з хворобою в субекваторіальній Африці не покращилася, і за теперішніх темпів досягти мети до 2015 року не вдасться.
З 2001 р. боротьба з хворобою ведеться в рамках Усесвітнього фонду по боротьбі зі СНІД, туберкульозом і малярією (Global Fund to Fight AIDS, TB, and Malaria). Він був створений за ініціативи вчених гарвардського університету і за підтримки ООН, уряду США і країн Великої Вісімки.
У відзначення першого дня малярії 25 квітня 2008 р. Генсек ООН Бан Кі-мун оголосив про початок нової кампанії, метою якої є припинити на планеті смертність від хвороби. За планом Генсека, до 2010 р. усі країни повинні мати необхідні засоби для ефективної боротьби із захворюванням. Програма повинна торкнутися «усіх людей, які знаходяться під ризиком, особливо жінок і дітей в Африці», йшлося у зверненні Бан Кі-муна з приводу дня малярії. Ініціатива Генсека передбачає надання їм таких необхідних засобів, як сітки на ліжка, оброблені інсектицидами. У заклику Генсека ідеться також про необхідність побудови нових лікарень і центрів запобігання хворобі, інвестиціям у навчання медичних працівників і дослідження проблеми. Сам Бан Кі-мун визнав, що завдання побороти малярію є сміливим починанням, однак цілком досяжним.
Чому досі не вдалося подолати хворобу?
Незначні успіхи у всесвітній боротьбі проти малярії свідчать про недостатню координацію зусиль на глобальному рівні. Попри це позитивний досвід у боротьбі із епідемією є. Декілька африканських і латиноамериканських країн протягом останніх десятиліть уже змогли досягти великого успіху у подоланні малярії. Статистика смертей від малярії особливо бентежить з огляду на те, що хвороба лікується досить легко, до того ж існують відносно дешеві ліки проти неї. Однак вони недоступні для бідного населення країн, що розвиваються.
Які соціальні наслідки малярії у країнах, де вона поширена?
Далекі демографічні наслідки розповсюдження малярії руйнівні. Знаючи, що хвороба забирає життя дітлахів, батьки мають тенденцію народжувати більше дітей. В умовах злиднів вони можуть дати освіту, щонайбільше, лише одній з них, у більшості випадків це старший син. «Якщо діти у малярійних регіонах виживають, вони входять у доросле життя без належної освіти, з якою можна досягти успіху в житті», - резюмує в одній із своїх книг Джеффрі Сакс, американський економіст і радник Генсека ООН.
Який вплив на економіку справляє малярія?
Поширення малярії тісно зв’язане з проблемою бідності, тому боротьба проти них повинна вестися комплексно, у скоординований спосіб. У бідних країнах люди не мають достатньо коштів, щоб купити необхідні ліки або превентивні засоби, такі як антимоскітні ширми чи спреї. Уряди цих країн не мають змоги інвестувати у будівництво клінік і збільшити кількість медперсоналу. Однак не тільки бідність сприяє розповсюдженню малярії, але й навпаки: у цій злуці існує взаємозалежність.
Малярія, у свою чергу, негативно впливає на економічну ефективність країни. На це є кілька причин. По-перше, діти, уражені хворобою, не ходять до школи, таким чином у перспективі вони стають некваліфікованою робочою силою. По-друге, хворі дорослі неспроможні не тільки брати участь в економічній активності країни, але й просто заробляти на годування родини. До того ж, здоров’я людей, які перенесли кілька захворювань на малярію, страждає протягом усього життя через наслідки хронічної анемії. Бідність і малярія взаємно підсилюють один одного.
Які методи викорінення малярії?
Малярія – одна з ланок зачарованого кола, в якому опинилися країни, що розвиваються. У ньому присутня ще низка проблем, таких як СНІД, туберкульоз, нестача питної води, зростання цін на продовольство та ін. Розірвати це коло можна лише спільними зусиллями, у співпраці бідних і розвинутих країн, за наявності розробленої стратегії.
АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Татьяна Сорокина
02.12.2008 15:11:00
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
01.12.2008 9:00:00
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.
Степан Процюк, спеціально для «ПіК України»
28.11.2008 16:40:00
Культ молодості
Він присутній у нашому житті кожноденно. Усміхнені юні обличчя з рекламних біґбордів, не спотворені ні зморшками, ні одухотвореністю. Такі собі гермафродитні гурії, дівчата-унісекс. Звісно, реклама буває різною – і унісекс може змінюватися різними відтінками еротичності. Проте у кожному випадку існує те, що я називаю культом, експлуатацією чи навіть расизмом молодості. Мовляв, ось юні обличчя, юні господарі держави, юні творці бізнесу і мистецтва – вклоняйтеся їм і шануйте!БЛОГИ
02 грудня 2008



