Вперше премію було вручено 1947 року. Тут варто зупинитися на історії відомого італійського напою. Слово «стрега» з італійської перекладається як «відьма». Цей лікер почали виробляти у 1860 році, у містечку Беневенто, легендарному місці зльоту відьом з усього світу. За переказами, місцеві чарівниці славилися умінням варити любовне зілля. З цієї історії і народився лікер «Стрега», який згодом дав назву всесвітньовідомій літературній премії.

У 1986 році, після смерті Марії Беллончі, керування премією перейшло до Фонду Марії та Джоффредо Беллончі. Особливістю Премії «Стрега» є склад журі, до якого входять 400 представників італійської культурної еліти. До речі, вони ще досі називаються «Недільні друзі». До початкового списку претендентів на премію може потрапили будь-яка нова книга італомовного автора, що тримала підтримку двох «друзів». Короткий список фіналістів, після якого оголошують переможця, оприлюднюють щороку у перший четвер липня. Премію «Стрега» присуджують за найкращий роман, написаний за останній рік.

У ювілейний 2006 рік, на 60-річчя заснування премії, спеціальну нагороду отримав основний закон країни – Конституція Італії, прийнята у 1946 році. Відзнаку отримував екс-президент Оскар Луїджі Скальфаро.

Лауреати Премії «Стрега»:

1947 – Енніо Флайяно (1910-1972), «Час убивати» (Ennio Flaiano, Tempo di uccidere)

1948 – Вінченцо Кардареллі (1887-1959), «Віллі Тарантола» (Vincenzo Cardarelli, Villa Tarantola)

1949 – Джанбаттіста Анджолетті (1896-1961), «Пам’ять» (Giambattista Angioletti, La memoria)

1950 – Чезаре Павезе (1908-1950), «Гарне літо» (Cesare Pavese, La bella estate)

1951 – Коррадо Альваро (1895-1956), «Майже життя» (Corrado Alvaro, Quasi una vita)

1952 – Альберто Моравіа (1907-1990), «Оповідання» (Alberto Moravia, I racconti)

1953 – Массімо Бонтемпеллі (1878-1960), «Вірна коханка» (Massimo Bontempelli, L'amante fedele)

1954 – Маріо Солдаті (1906-1999), «Листи із Капрі» (Mario Soldati, Lettere da Capri)

1955 – Джованні Коміссо (1895-1969), «Кіт переходить дорогу» (Giovanni Comisso, Un gatto attraversa la strada)

1956 – Джорджо Бассані (1916-2000), «П’ять феррарських історій» (Giorgio Bassani, Cinque storie ferraresi)

1957 – Ельза Моранте (1912-1985), «Острів Артура» (Elsa Morante, L'isola di Arturo)

1958 – Діно Буццаті (1906-1972), «Шістдесят оповідань» (Dino Buzzati, Sessanta racconti)

1959 – Джузеппе Томазі ді Лампедуза (1896-1957), «Сервал» (Giuseppe Tomasi di Lampedusa, Il gattopardo)

1960 – Карло Кассола (1917-1987), «Дівчина Бубе» (Carlo Cassola, La ragazza di Bube)

1961 – Раффаель Ла Капріа (нар. 1922), «Смертельно поранений» (Raffaele La Capria, Ferito a morte)

1962 – Маріо Тобіно (1910-1991), «Нелегал» (Mario Tobino, Il clandestino)

1963 – Наталія Ґінзбурґ (1916-1991), «Сімейна лексика» (Natalia Ginzburg, Lessico famigliare)

1964 – Джованні Арпіно (1927-1987), «Затінок пагорбів» (Giovanni Arpino, L'ombra delle colline)

1965 – Паоло Вольпоні (1924-1994), «Світова машина» (Paolo Volponi, La macchina mondiale)

1966 – Мікеле Пріско (1920-2003), «Туманна спіраль» (Michele Prisco, Una spirale di nebbia)

1967 – Анна Марія Ортезе (1914-1998), «Бідні та прості» (Anna Maria Ortese, Poveri e semplici)

1968 – Альберто Бевільаква (нар. 1934), «Котяче око» (Alberto Bevilacqua, L'occhio del gatto)

1969 – Лалла Романо (1906-2001), «Слова поміж нас легкі» (Lalla Romano, Le parole tra noi leggere)

1970 – Ґвідо Пйовене (1907-1974), «Холодні зорі» (Guido Piovene, Le stelle fredde)

1971 – Раффаелло Бріньєтті (1921-1978), «Золотий пляж» (Raffaello Brignetti, La spiaggia d'oro)

1972 – Джузеппе Дессі (1909-1977), «Країна тіней» (Giuseppe Dessì, Paese d'ombre)

1973 – Манліо Канконьї (нар. 1916), «Молодь, будь веселою» (Manlio Cancogni, Allegri, gioventù)

1974 – Ґульєрмо Петроні (1911-1993), «Смерть річки» (Guglielmo Petroni, La morte del fiume)

1975 – Томазо Ландольфі (1908-1979), «Випадково» (Tommaso Landolfi, A caso)

1976 – Фауста Чаленте (1898-1994), «Чотири дівчини Візельберґер» (Fausta Cialente, Le quattro ragazze Wieselberger)

1977 – Фульвіо Томіцца (1935-1999), «Найкраще життя» (Fulvio Tomizza, La miglior vita)

1978 – Фердінандо Камон (нар. 1935), «Вівтар для матері» (Ferdinando Camon, Un altare per la madre)

1979 – Прімо Леві (1919-1987), «Ключ «зірочка» (Primo Levi, La chiave a stella)

1980 – Вітторіо Ґоррезіо (1910-1982), «Простодушне життя» (Vittorio Gorresio, La vita ingenua)

1981 – Умберто Еко (нар. 1932), «Ім’я рози» (Umberto Eco, Il nome della rosa)

1982 – Ґоффредо Парізе (1929-1986), «Буквар №2» (Goffredo Parise, Il sillabario n.2)

1983 – Маріо Поміліо (1921-1990), «Різдво 1833 року», (Mario Pomilio, Il Natale del 1833)

1984 – П’єро Чітаті (нар. 1930), «Толстой» (Piero Citati, Tolstoj)

1985 – Карло Зґорлон (нар. 1930), «Армія втрачених рік» (Carlo Sgorlon, L'armata dei fiumi perduti)

1986 – Марія Беллончі (1902-1986), «Приватне відродження» (Maria Bellonci, Rinascimento privato)

1987 – Станіслао Нієво (1928-2006), «Райські острови» (Stanislao Nievo, Le isole del paradiso)

1988 – Дзезуальдо Буфаліно (1920-1996), «Нічні брехні» (Gesualdo Bufalino, Le menzogne della notte)

1989 – Джузеппе Понтіджа (1934-2003), «Великий вечір» (Giuseppe Pontiggia, La grande sera)

1990 – Себастьяно Вассалі (нар. 1941), «Химера» (Sebastiano Vassalli, La chimera)

1991 – Паоло Вольпоні (1924-1994), «Дорога на Рим» (Paolo Volponi, La strada per Roma)

1992 – Вінченцо Консоло (нар. 1933), «Вночі, дім за домом» (Vincenzo Consolo, Nottetempo, casa per casa)

1993 – Доменіко Реа (1921-1994), «Плебейська німфа» (Domenico Rea, Ninfa plebea)

1994 – Джорджо Монтефоскі (нар. 1946), «Батьківський дім» (Giorgio Montefoschi, La casa del padre)

1995 – Марія Тереза Ді Лашіа (1954-1994), «Прогулянка в затінку» (Maria Teresa Di Lascia, Passaggio in ombra)

1996 – Алессандро Барберо (нар. 1959), «Гарне життя та інші війни пана Піле, джентльмена» (Alessandro Barbero, Bella vita e guerre altrui di Mr. Pyle, gentiluomo)

1997 – Клаудіо Маґріс (нар. 1939), « Мікрокосмоси» (Claudio Magris, Microcosmi)

1998 – Енцо Січіліано (1934-2006), «Гарні моменти» (Enzo Siciliano, I bei momenti)

1999 – Дачіа Мараіні (нар. 1936), «Темрява» (Dacia Maraini, Buio)

2000 – Ернесто Ферреро (нар. 1938), «N.» (Ernesto Ferrero, N.)

2001 – Доменіко Старноне (нар. 1943), «Геть стогін» (Domenico Starnone, Via Gemito)

2002 – Марґарет Мадзантіні (нар. 1961), «Не вмирай» (Margaret Mazzantini, Non ti muovere)

2003 – Меланія Дж. Мадзукко (нар. 1966), «Життя» (Melania G. Mazzucco, Vita)

2004 – Уґо Ріккареллі (нар. 1954), «Прекрасний біль» (Ugo Riccarelli, Il dolore perfetto)

2005 – Мауріціо Маджані (нар. 1951), «Нічний мандрівник» (Maurizio Maggiani, Il viaggiatore notturno)

2006 – Сандро Веронезі (нар. 1959), «Тихий хаос» (Sandro Veronesi, Caos Calmo)

2007 – Ніколо Амманіті (нар. 1966), «Як Бог накаже» (Niccolò Ammaniti, Come Dio comanda)

Офіційна Інтернет-сторінка премії «Стрега»: http://www.fondazionebellonci.com