Ще один подарунок Лифареві
02 квітня 2008, 13:10
Саша Вахненко
Сьогодні в Києві відкривається традиційний весняний фестиваль балету «Серж Лифар де ля данс».
Якщо 1 квітня – це день, відомий всім дурням України, то про свято наступного дня знають хіба що вибрані – ті, хто не мислить своє життя поза світом хореографії і балету. 2 квітня – день народження Сержа Лифаря. Він з'явився в цей світ в Києві, а прославився як блискучий французький танцівник.
До України пам'ять про іменитого співвітчизника повернулася лише в 1994-1995 рр. (через вісім років після його смерті), коли було засновано Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів ім. Сержа Ліфаря, а також фестиваль «Серж Лифар де ля данс». Відтак обидві події стали знаковими в балетному житті Європи, а конкурс здобув солідного патрона в особі Всесвітньої Ради Танцю ЮНЕСКО.
Фестиваль і конкурс постійно чергуються: на сьогодні це вже ІХ фестиваль «Серж Лифар де ля данс», який передує VI Міжнародному конкурсу ім. Лифаря. Фестиваль стартує сьогодні, 2 квітня, і триватиме до 4 квітня. Упродовж трьох вечорів в Національній опері України відбуватимуться гала-концерти й виступи іноземних гостей.
Завіса першого дня фестивалю відкриється перед молодими виконавцями – учнями Академії танцю, які виконають уривки з декількох балетних постановок Лифаря.
Другий вечір фестивалю беруть на себе артисти Словацького Президентського балету під керівництвом відомого хореографа Ондрея Шота. Кілька років тому словаки вже відвідували Україну. Цього разу вони приїхали з усесвітньою прем'єрою балету «Одіссей». Художній керівник фестивалів і конкурсів ім. Лифаря Юрій Станішевський трактує приїзд словацьких гостей, як показове явище західної культури. У своїй постановці вони поєднали класичний підхід до танцю, який так цінується нині Європі, і модерн, популярний у нас.
До України пам'ять про іменитого співвітчизника повернулася лише в 1994-1995 рр. (через вісім років після його смерті), коли було засновано Міжнародний конкурс артистів балету і хореографів ім. Сержа Ліфаря, а також фестиваль «Серж Лифар де ля данс». Відтак обидві події стали знаковими в балетному житті Європи, а конкурс здобув солідного патрона в особі Всесвітньої Ради Танцю ЮНЕСКО.
 |
Завіса першого дня фестивалю відкриється перед молодими виконавцями – учнями Академії танцю, які виконають уривки з декількох балетних постановок Лифаря.
Другий вечір фестивалю беруть на себе артисти Словацького Президентського балету під керівництвом відомого хореографа Ондрея Шота. Кілька років тому словаки вже відвідували Україну. Цього разу вони приїхали з усесвітньою прем'єрою балету «Одіссей». Художній керівник фестивалів і конкурсів ім. Лифаря Юрій Станішевський трактує приїзд словацьких гостей, як показове явище західної культури. У своїй постановці вони поєднали класичний підхід до танцю, який так цінується нині Європі, і модерн, популярний у нас.
Останній, третій день фестивалю, відзначиться гала-концертом професійних виконавців, серед яких виступатимуть декілька лауреатів конкурсу ім. Лифаря. Неоромантичний балет «Шахерезада» (музика Римського-Корсакова) представлять артисти Національної опери України.
Фестивалю «Серж Лифар де ля данс» вже більш як 10 років. За час його існування Київ відвідали артисти найвідоміших сцен світу: московського Великого театру, Маріїнського театру з Санкт-Петербурга, лондонського «Ковент Гарден», міланського «Ла Скала». І звичайно, паризької «Гранд-опера», де понад 30 років працював Серж Лифар.
 |
| Серж Лифар, «Ікар», 1930-40 рр. |
 |
| 1930 р. |
 |
| 1930 р. |
 |
| 1930 р. |
 |
| 1 вересня 1978 р. |
 |
| Могила Сержа Лифаря на цвинтарі Сен-Женев'єв де Буа в передмісті Парижу. |
фото JAMD, abc-people.com, ALLPosters
Коментарі(0)
НОВИНИ
04 грудня 2008
03 грудня 2008
02 грудня 2008
01 грудня 2008
30 листопада 2008
28 листопада 2008
27 листопада 2008
Анджеліна Потороча, шеф-кухар «ПіК»
Президентові піднесли передноворічний сюрприз. Його кіндера відправили у відставку – і без його відома. «Це класика дворових переворотів» – кивав Яценюк на те, що Ющенко в цей час був у Варшаві. Таки та-а-а-к. Балога постарався на славу.
АВТОРСЬКА КОЛОНКА
Татьяна Сорокина
02.12.2008 15:11:00
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
01.12.2008 9:00:00
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.
Степан Процюк, спеціально для «ПіК України»
28.11.2008 16:40:00
Культ молодості
Він присутній у нашому житті кожноденно. Усміхнені юні обличчя з рекламних біґбордів, не спотворені ні зморшками, ні одухотвореністю. Такі собі гермафродитні гурії, дівчата-унісекс. Звісно, реклама буває різною – і унісекс може змінюватися різними відтінками еротичності. Проте у кожному випадку існує те, що я називаю культом, експлуатацією чи навіть расизмом молодості. Мовляв, ось юні обличчя, юні господарі держави, юні творці бізнесу і мистецтва – вклоняйтеся їм і шануйте!БЛОГИ
02 грудня 2008
Навіщо Ющенкові потрібен Плющ?
Я двічі передивився виступ Президента на ICTV – один раз у прямому ефірі, інший у запису. Віктор Ющенко спробував аргументувати свій вибір спікера, який він одразу ж поширив на всю фракцію НУНС. Можливо я чогось не зрозумів, але логіки я не побачив.
