Маленьке містечко Бург в кантоні Базель-Ланд сьогодні залишилося без почесного громадянина, тоді як весь світ – без батька-засновника «чарівної» отрути, яка 50 років тому заволоділа богемами усієї Західної Європи та Америки. Швейцарець Альберт Хофманн прожив 102 роки і, судячи з усього, до останньої миті пам’ятав відчуття, які принесла йому випадкова доза білої субстанції. В 1938 році під час роботи на хімічний концерн Sandoz він намагався створити стимулятор кровообігу. Проте синтезований ним зі спорині та злакового грибка продукт не виправдав надій. Досліди на тваринах показали: бажаного ефекту субстанція не справляє. Але в 1943 році, коли Хофманн повернувся до дослідів, Lysergsäurediethylamid (за першими літерами – LSD) виявив несподівані властивості, потрапивши в організм самого вченого.

Ефект

«Перед очима все хиталося і змінювалось, як у кривому дзеркалі. Мене охопив незвичайний, дуже сильний страх. Я опинився в іншому світі», - таким був звіт Хофманна про дію його винаходу. А сусідка, яку він зустрів по дорозі додому, змалювала його, як «підступного чаклуна з кольоровою гримасою». При цьому медичне обстеження показало: тиск, пульс і дихання в нормі.

На сьогодні відомо, що достатньо половини мікрограму ЛСД на кілограм маси тіла людини для отримання галюциногенного ефекту на кілька годин. До того ж дія ЛСД дуже індивідуальна: більшість людей переживає ейфорію, але дехто – панічних жах (серед тих, хто долучився до ЛСД цей стан називається Horror-Trip).

У повоєнні роки ЛСД швидко став «модним» наркотиком. Письменники, філософи і музиканти описували ефект ЛСД як путь до нової, чистої свідомості. А музиканти культової британської рок-групи Beatles присвятили наркотику пісню – Lucy in the Sky with Diamonds (LSD), які стала гімном прихильників препарату.

І антиефект

Однак, як і будь-який інший наркотик, ЛСД недовго залишався «чистим блаженством». Дуже швидко після початку ери його популярності відкрився і зворотній бік медалі: все частіше з’являлися новини про «подорож до світу жахів». Сповнені ілюзії вміння літати жертви ЛСД один за одним падали з мостів та багатоповерхівок. Інші ж закінчували свою подорож у психіатричних клініках. Європейські країни швидко відреагували на гучні випадки: в 60-ті роки ЛСД було заборонено.

Сьогодні вчені-психотерапевти знову взялися за ЛСД. Багато хто з них переконаний, що наркотик бути корисним в лікуванні важких психопатологій. Швейцарський уряд два роки тому, коли Хофманну виповнилося 100 років, дав попередню згоду на дослідження препарату для важко хворих пацієнтів.

Сам Хофманн називав LSD «медициною для душі» і був дуже засмучений загальносвітовою забороною цієї речовини. «LSD успішно використовувався протягом 10 років в психоаналізі» - говорив він. Альберт Хофманн є автором більше як 100 наукових робіт та автором чи співавтором декількох книг, зокрема «LSD – моя важка дитина», яка частково є його автобіографією. «Я думаю, що в еволюції людини ніколи не було так важливо мати таку речовину як LSD» - сказав Хофманн у свій 100-річний ювілей 11 січня 2006 року під час міжнародного симпозіуму, присвяченому LSD. «Це лише інструмент для перетворення нас у те, чим нам належить бути» - вважав він. Причиною смерті вченого став інфаркт.

Портрет Альберта Хофмана роботи Роберта Венози. фото: maps.org