З першого дня «ГОГОЛЬFEST» заінтригував київську публіку виставою від «Російського інженерного театру «АХЕ». Пітерські театральні інженери привезли «Мокре весілля» - постановку, яку можна відтворити на площах або під небесноподібним склепінням київського «Мистецького арсеналу».

«Російський інженерний театр «АХЕ».

«Мокре весілля» - вистава про творців і їхні творіння, які перетворюються на екзекуторів та жертв. Чотири дійові особи: жерці (режисери Максим Ісаєв та Павло Семченко), молода і молодий. Текст відсутній. За діалоги акторам правлять саморобні механізми, якими вони передають один одному якісь месиджи у вигляді сипучих матеріалів, рідини або кулінарних виробів. Найбільше простору у виставі надається рідині – чи то вино, чи молоко, чи басейн посеред сцени, в якому без жалю до свого тіла й емоцій глядачів (температура в «Арсеналі» настільки низька, що пара йде ротом) купаються всі актори.

Наступного дня квитки на театральну частину «ГОГОЛЬFEST» купити було неможливо. Значна відповідальність тут лежить на режисерові Андрію Жолдаку, який приїхав до Києва з культурного екзилу в Берліні. Після того, як Жолдак перетворив своє ім’я в Україні на скандальний бренд, його вистави користуються незмінною популярністю. На «ГОГОЛЬFEST» режисер представив спектакль «Один день Івана Денисовича» (Харківський державний академічний театр ім. Т.Г. Шевченка).

«Один день Івана Денисовича» (Харківський державний академічний театр ім. Т.Г. Шевченка). фото: УНІАН

Існує легенда, що Олександр Солженіцин (за чиїм оповіданням здійснена постановка) був обурений вільною інтерпретацією власного твору та епатажними ходами, використаними Жолдаком у виставі. Глядач від Жолдака також завжди у шоці. Але завжди йде, як мазохіст на його постановки, із насолодою чекаючи на душевні екзекуції. Жолдак знає, що потрібно аудиторії: «Я тут не для того, щоб догоджати публіці, а для того, щоб її приголомшити», - якось заявив він. Настрій на шок від «Івана Денисовича» почався відразу після перевірки квитків: глядачів до сцени вели темними галереями «Арсеналу», світло відбивалося тільки від ліхтарика проводжаючого, а з боків стояли наглядачі в лікарсько-білосніжній екіпіровці і зі здоровенними вівчарками, чий гавкіт моторошно відбивався від стін колишньої казарми.

«Один день Івана Денисовича» (Харківський державний академічний театр ім. Т.Г. Шевченка). фото: УНІАН

Вистава Жолдака візуалізує світ сталінських таборів – по ідеї одну з галактик організованого всесвіту закладів, створених – страшно подумати – людьми для людей. Там придушують все світле (гідність, співчуття, радість) і розвивають найогидніше (ґвалт, злобу, заздрість). Антагонізми у виставі підсилені кольорами – тут є місце тільки чорному і білому. Емоції викликають важкою виразною музикою і дикими криками. Враження формують розбиттям тисяч яєць, що є метафорами нереалізованих життів.

Набагато добрішим до свого глядача виявися російський театр «Дерево», що має дрезденську прописку. Минулого року він став лауреатом в номінації «Новація» фестивалю «Золота маска». У Київ режисер театру Антон Адасінський вирішив привезти акцію «Вовче танго». «Фішка» «Дерева» - повна імпровізація, свобода тіла й гра з глядачами.

«Дерево» часто проростає на вуличних виставах. фото: derevo

Те, що «Дерево» поставило в стінах «Арсеналу» заворожило з перших рухів акторів. Уявіть собі територію, по якій пересуваються четверо чоловіків: з голеними головами, босі, роздягнуті до пояса, в чиїх рухах-танцях бачаться шлюбні ігри богомола й конвульсивні рухи брейку. Дзвінкий сміх – і у цей світ вриваються чотири літні грації: тонкі дівчатка на будь-який смак –
білява і руда, кучерява й голомоза. Утворюються пари, у хід ідуть сокири, вода, вогонь. Все їхнє сценічне життя – це танець. Стихія і пристрасть – місцями дещо комічна (власне, саме тут, як часто буває, маска повертається до глядача драматичною посмішкою) – підсилюються неперевершеним голосом електронної гітари.

Театр «Дерево», акція «Вовче танго».  фото: derevo

Вся музика належить авторству композитора Ігоря «Рокера» Тімофеєва. «Те, що ми робили – була імпровізація. За три години до вистави ми сказали Рокеру, що будемо приблизно робити, він трохи подумав і зіграв те, що ви почули», - розповів після гри актор Максим Діденко.

Сучасний театр – абсолютно незвичний для київської публіки. На відміну від загальноприйнятого «невідоме – лякає», новаторські поставки, показані в перші дня «ГОГОЛЬFEST», заворожували від початку і тримали до кінця.

Сьогодні виставою театру з Дебрецена завершується серія угорських постановок, а вже завтра в «Арсеналі» знову виступатимуть молоді росіяни. Студія «СаунДрама» ставить музичне дійство «Гоголь. Вечори».

Попереду в театральній програмі «ГОГОЛЬFEST» ще зокрема: київський «Дах», львівський театр ім. Леся Курбаса, україно-румунський «Київ Модерн-Балет», сольний проект Георгія Делієва (за участю Бориса Барського).