
Сьогодні хто завгодно може вільно купити в аптеці наркотичні медикаменти. Про це вчора на прес-конференції в Києві заявив директор громадської організації «Об'єднання «Молодь України» Сергій Кушнірук. Його слова підтверджує начальник Служби у справах неповнолітніх міста Києва Микола Кулеба. Перш за все йдеться про сильне знеболююче – трамадол, який має відпускатися виключно за рецептом, а реалізується з-під поли, втридорога і без жодних приписів. «При цьому трамадол – проблема не тільки неблагополучних сімей, – стверджує Кулеба. – Навпаки, більшість «трамадольників» – діти з пристойних родин».
![]() |
Так виглядає трамадол - сильнодіючий препарат, що обезболює і має наркотичну дію. фото: kp.ua |
Складно сказати, скільки саме українських дітей, підлітків, молодих людей вживають трамадол. Сергій Кушнірук стверджує, що мільйони, але ця цифра не виглядає реальною. Згідно єдиному дослідженню, проведеному в Україні на тему наркоманії, залежними від різних наркотиків є півмільйона наших громадян. Серйозні громадські організації вважають, що наркоманів у наший країні півтора мільйони. У різних регіонах популярні різні наркотики, наприклад, у Харкові – ефедрин, у Києві – героїн і ЛСД, у сільських районах – так звана ширка, вариво з опіатів. А от у районному центрі Чернігівської області Прилуках, де населення всього 70 тисяч, на ширці «сидить» 500 осіб, а на трамадолі – 1500.
Екс-генерал-майор СБУ Валерій Кравченко оцінює кількість жертв трамадола, як сотні тисяч. «Потреба Мінохоронздоров'я в трамадолі становить 4 мільйони капсул, – розповів Валерій Максимович. – При цьому до останнього часу в Україні вироблялося 95-100 мільйонів капсул. А якщо трамадол виробляють, то його треба збувати. Це вигідний бізнес для фармацевтів. Аптекарі продають препарат наркоманам по 5 гривень за капсулу, тоді як офіційна ціна становить 4 гривні за упаковку. Хто відмовиться від такого надприбуткового бізнесу? До речі, ми не тільки виробляємо трамадол, а ще й купуємо його за кордоном!»
У лютому Кабінет міністрів ухвалив постанову про скорочення виробництва трамадолу вдесятеро. Питання в тому, хто і як контролюватиме обсяги виробництва. Адже продавати трамадол без рецепту теж заборонено... За останні чотири місяці, як повідомив вчора заступник начальника управління боротьби з незаконним оборотом наркотиків Олег Шутяк, виявлено 2,5 тисячі фактів незаконного розповсюдження наркотичних препаратів. «Та скільки б ми не порушували кримінальних справ відносно провізорів аптек, анулювати їхні ліцензії неможливо», – поскаржився Шутяк.
![]() |
Акція проти трамадолу у Львові. Такі вистави зазвичай ніяк не впливають на представників влади. фото: gazeta.lviv.ua |
Дійсно, постанову, яка дозволить позбавляти ліцензій аптеки, що торгують наркотиками, ніяк не ухвалять. «У Верховній Раді це лобіюють таким чином, що власники аптек тільки штрафом відбуваються, – розповідає Кравченко. – Та й у постанови про скорочення виробництва трамадола було дуже багато супротивників. Ми не можемо покластися на політиків, тому що вони не мають політичної волі, не можемо покластися на правоохоронні органи, тому що вони кришують цей бізнес, не можемо покластися на СБУ. Залишається сподіватися тільки на громадянське суспільство».
За приклад вдалого суспільного проекту Валерій Кравченко наводить фонд «Місто без наркотиків», створений в Єкатеринбурзі. Його жителі кілька років тому очистили своє місто від наркоторговців. Шукали дрібних і крупних дилерів, писали на їхніх дверях попередження, робили сюжети на телебаченні та в газетах, на своєму сайті повідомляли про всіх торговців. Про міліціонерів, що покривають торгівлю наркотиками, теж повідомляли. У результаті міліція змушена була приєднатися до боротьби городян.
![]() |
Акція "ОБРИДЛО" під Кабінетом Міністрів у 2005 році. фото: prochurch.info |
Сергій Кушнірук пообіцяв учора, що збере тисячі людей для пікетування Верховної Ради, Кабінету міністрів і Секретаріату Президента, якщо впродовж тижня влада не зробить реальних кроків для обмеження торгівлі наркотичними препаратами. А якщо пікети не допоможуть, Кушнірук обіцяє почати голодування. Метод, звісно, більш видовищний і простий, ніж акції єкатеринбуржців. Але й абсолютно не ефективний.

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.






