Щоправда, учасники тут не такі імениті і здебільшого представляють українську школу, до того ж, зі старими проектами. Але є тут і дещо нове. Роботу, яка користується найбільшою популярністю серед відвідувачів «Мистецького арсеналу» і слава про яку передається із вуст в уста, створила грузинська художниця Тамара Квісітеджта. Man and Woman – рухома інсталяція, що складається із двох фігур – чоловіка і жінки. Складені із залізних пластин вони рухаються кожен навколо своєї осі, щоб у якусь мить і в якійсь точці зустрітися й перетнутися. На ці кілька секунд чоловік і жінка стають одним цілим, тобто WoMan. Дана інсталяція привезена спеціально на «ГОГОЛЬFEST» і взагалі є першою роботою грузинки, що представлена в Україні.

Тамара Квісітеджта. Man and Woman.

Мить зустрічі.

Щоб хоч трохи орієнтуватися в експозиції візуального мистецтва, виставленого на «ГОГОЛЬFEST», варто розібратися в її концепції. Отже, на першому поверсі, в центральній частині, розміщені 12 боксів. Тут царюють галереї. Позаяк цьогоріч «ГОГОЛЬFEST» мав на меті створити певну цілісність українського арту, а не просто представити різнобій художників, було вирішено створити неформальне об’єднання, так званий «Картель кураторів». До нього входять галереї, що зголосилися взяти участь у візуальній частині фестивалю. І на них, власне, було покладено місію підбирати художників.

На першому поверсі «Мистецього арсеналу» розташовані 12 боксів «Картелю кураторів».

«Картель» складається із відомих галерей: як то ЦСМ «Совіарт», «Галерея Ательє Карась», «Я Галерея», Інститут проблемного мистецтва, «Цех». Це все київські імена. Регіональне contemporary art представляють Львів (Влодкауфман), Харків (Харківська муніципальна галерея та Українська асоціація дизайнерів-графіків «4-й Блок») і Херсон (центр «Тотем»).

Пояснюючи, чому на виставці практично відсутні нові проекти українських художників, координатор візуальної програми Руслана Хазіпова сказала, що відбором учасників займалися саме галереї і саме вони вирішували кого і що виставляти. Хоча організатор фесту Влад Троїцький від самого початку заявляв, що його ідеєю було представити в одному просторі фестивалю те, що вже напрацьовано українськими кураторами, так би мовити показати сформоване обличчя нашого сучасного візуального мистецтва.

Сьогодні, до речі, розпочинається дводенне засідання «Картелі кураторів», на порядку денному якого «представлення досягнень за 2007р.».

А ми тим часом коротко оглянемо ці осягнення.

Отже, прогулюючись прохолодним залом «Мистецького арсеналу» можна вкотре помедитувати на живописну серію Матвія Вайсберга «7 Днів», що разом із Man and Woman компонує проект «Створення світу» (галерея «Боттега»).

«Я Галерея» Павла Гудімова виставила проект Марії Бикової «Містофікація. Сучарх». За задумом автора, великі кольорові фото київських новобудов і висоток мають показати одноманітність і оманливу привабливість, а насправді примітивність сучасної української архітектури. Для цього вона навіть винайшла термін «сучарх» – сучасна архітектура і створила словесний портрет українських архітекторів. Отже, вони жадібні і захланні (нікому не показують своїх проектів до моменту втілення), не кияни (не мають уявлення про столичний стиль), резиденти східних країн (оскільки багато київських будівель прикрашені башточками-мінаретами), які живуть у будинках без вікон (бо не бачать навколишнього життя).

Марія Бикова. «Містофікація. Сучарх».

Погратися в національного дурника пропонує херсонська галерея «Тотем». Під знімками людей з лисиною та вусами Тараса Шевченка нам пропонують скористатися послугами «Генолічильника». У фанерний бокс кидаєш 50 коп., засовуєш палець в отвір і чекаєш, яка лампочка загориться: зелена – ти генетично «чистий» українець, червона – вибачай. На результати ображатися не варто: що ще можна чекати від фанерного ящика? А от замислитися тут є над чим.

«Генолічильник» від херсонської галереї «Тотем».

Харків’яни звернулися до теми ідолів і пророків. Поклоніння фетишам/символам, що заміщають богів, і відсутність віри – у проекті Харківської муніципальної галереї (артефактні дерев’яні фігури й композиції віддаленого нагадують роботи Романа Петрука).

Проект Харківської муніципальної галереї.

Це колесо ще й рухається.

Численні авангардистські, наївні, графічні плакати виставляє харківський «4-й» блок. Проект «Народжені в Україні» рясніє образами Леся Курбаса, Марії Приймаченко, Катерини Білокур, Олександри Екстер, Віри Холодної, Кіри Муратової...

Харківський «4-й» блок представляє проект «Народжені в Україні».

Віра Холодна.

Олександра Екстер.

Доповнює 12-ку «Картелі кураторів» проект далекого від сучасного візуального мистецтва Влада Троїцького. Проте у Троїцького є нюх і друзі. Відтак режисер-постановник підійшов до власної експозиції як досвідчений організатор: зібрав знані імена укр.суч.арту, оформив їх роботи з цвинтарною простотою і назвав по-гоголівськи «Живі гроші – мертві душі». Олександр Ройтбурд, Вадим Бондаренко, Микола Маценко, Володимир Будников, Наталя Мариненко. Настійливо рекомендуємо зайти на територію «Мертвих душ».

Щоби продовжити екскурсію по експозиції, тисніть тут.

Цвинтарний проект від Троїцького.

Роботи Павла Макова («Українська парсуна», ліворуч) і Наталі Мариненко (10 ує (убитих єнотів), праворуч).

фото: Саша Єремєєв