Ближче до перспективного клієнтаТриденна виставка 23 топ-лотів Sotheby’s у київському Музеї мистецтва ім. Ханенків – частина добре продуманої стратегії Аукціонного дому. Минулорічне відкриття представництва в Росії та невпинне зростання кількості російських та українських колекціонерів, що беруть участь в торгах, примусило керівництво Sotheby’s замислитись над «покращенням сервісу» для нових клієнтів. До слова, торги творів російського і українського мистецтва минулоріч принесли лондонському Аукціонному дому $180,8 млн. Сім років тому ця цифра була меншою у 30 разів – становила $6 млн.
 |
|
«Наші клієнти – люди ділові, а отже, дуже зайняті, – пояснює Джо Віккері, глава відділу російського мистецтва Sotheby’s в Лондоні, – тому ми робимо все можливе, аби вони отримали змогу познайомитись із найважливішими лотами та зробити свій вибір, не виїжджаючи за межі свого міста». Надалі заплановано ще цілий ряд заходів, які дозволять українським колекціонерам тримати руку на пульсі міжнародного аукціонного процесу. Деталі поки не розголошуються.
 |
| Щоб представити лоти Sotheby’s, в Україну завітав представник Дому в Росії лорд Полтімор. |
Українське лише contemporary art
Попри активне становлення колекціонерства в Україні та впевнене зростання цін на твори українських митців, власного відділу в Sotheby’s у нас не має. Аналогічно не існує окремих аукціонних колекцій українського мистецтва. Україна представлена в межах російського відділу.
«Аукціони українського мистецтва можливі лише у контексті сучасного мистецтва, – вважає Михайло Каменський, головний директор відділу Sotheby’s в СНД, – відділяти українське мистецтво початку та середини століття немає сенсу. Це призведе до нескінченних суперечок. Не без проблем буде і з сучасним мистецтвом: чий художник, скажімо, Олег Кулик (сучасний митець, відомий своїми провокативними фотографіями, а також перформенсом, у якому він цілком органічно вживався у роль собаки. – Авт.): український чи російський? Проблема залишається відкритою».
За переконанням Михайла Каменського, виведення українського contemporary art на світовий аукціонний ринок – питання часу. Якщо вірити головному директору Sotheby’s в наших краях, експерти аукціонного дому постійно аналізують тенденції в сучасному українському мистецтві, спостерігають за кураторськими проектами, особливо зосереджують увагу на діяльності PinchukArtCentre.
«Українське мистецтво сьогодні розвивається швидше за російське, – каже Каменський, – це все завдяки потужній приватній підтримці, яка існує в Києві». Однак це все ще у розвитку. «Спочатку мусять розвиватись ваші галереї, ваші колекції, ваші аукціони, – наголошує Джо Віккері, – а вже коли буде визначено головних осіб, буде сформовано внутрішній ринок, тоді можна сподіватись на створення українського сектору на Sotheby’s».
Крім того, наголошують представники Аукціонного дому, нормальній циркуляції творів мистецтва з та в Україну перешкоджає законодавство: колекціонери змушені платити мито за ввіз та вивіз творів мистецтва на тих же підставах, що й за товари (тоді як, для прикладу, у законодавстві північного сусіда твори мистецтва розглядаються в окремих статтях та не обкладаються митом).
 |
| «Натюрморт з фруктами», Наталія Гончарова - найдорожча картина, представлена в Києві. |
Український топ-лот не вліз у літак
Для доставки до Києва 23 полотен кінця ХІХ – початку ХХ століття знадобився окремий літак. Серед унікальних полотен – ранній твір представника «Паризької школи» Марка Шагала (1887-1985) «Алла» (1909-1910). У світі збереглось лише декілька картин цього періоду творчості всесвітньовідомого майстра. «Алла» брала участь у першій персональній виставці Шагала, яка принесла йому славу. На торгах, що відбуватимуться 9-10 та 12 червня, за картину планують отримати до $3,5 млн.
Вперше з часу свого створення в Україну потрапила робота «амазонки українського авангарду» Олександри Екстер (1884-1949) «Жінка з птахами» (1927-1928).
 |
| «Жінка з птахами», Олександра Екстер |
Полотно належить до паризького періоду творчості художниці та виказує потяг авторки до експресіонізму й використання творчої спадщини минулих століть (композиція твору натякає на живопис французького рококо XVIII ст.). Верхня межа вартості полотна українки на Sotheby’s становить приблизно $1,3 млн.
Інша українка – щоправда написана олією по дереву («Портрет молодої українки», Володимир Маковський (1846-1920)) вартує від $49 700 до $70 000. Твір походить із приватного англійського зібрання.
 |
| «Портрет молодої українки», Володимир Маковський |
У стінах Музею Ханенків (під триденну експозицію звільнили зали іспанського та французького живопису) помістились також твори Івана Айвазовського («Пушкін і графиня Раєвська на березі моря біля Гурзуфа і Партеніта», естімейт: $2,4–3,6 млн), Василя Кандинського («Kalmunz – Vilsgasse II», естімейт: $800 тис.–1,2 млн), Костянтина Коровіна («Вид з тераси», естімейт: $1,2–1,6 млн), Михайла Ларіонова («Осінні сутінки», естімейт: $299–398 тис.).
 |
| «Вид з тераси», Костянтин Коровін |
 |
| «Осінній присмерк», Михайло Ларіонов |
Найдорожчим із представлених полотен заявлено «Натюрморт із фруктами» однієї із провідних російських авангардисток Наталії Гончарової. Одним із його власників свого часу був поет, арт-критик та друг митців-модерністів Гійом Аполлінер. За полотно, що походить із приватного французького зібрання та не виставлялось раніше, на аукціоні планують отримати приблизно від $4 до 6 млн.
 |
| «Натюрморт з фруктами», Наталія Гончарова |
Прикро, але кияни не зможуть побачити полотна, на яке представники Sotheby’s покладають найбільші надії серед творів українських художників. Це картина «Материнство» (1910) українського авангардиста Володимира Баранова-Россіне.
Через історичні обставини на сьогодні в Україні немає жодного твору цього визначного художника і винахідника (йому належить ідея та створення «оптофонічного фортепіано» (1916), приладу, що дозволив поєднати звук та зображення (1919 року Баранов-Россіне отримав на нього патент). Відсутність картини на виставці в Києві організатори пояснюють її великими розмірами. Залишається сподіватися, що стараннями українських колекціонерів полотно таки повернеться на батьківщину свого автора.
Після закриття виставки в Києві всі 23 топ-лоти переїдуть до московського музею архітектури ім. Щусєва, де теж пробудуть три дні (23-25 травня).

|
| «Алла», Марк Шагал |
 |
| «Дитина з лялькою», Марія Васильцева |
 |
| Микола Реріх |
 |
| «Натюрморт з червоними квітами і персиками» (1910), Наталія Гончарова |
 |
| «Коронація Михайла Федоровича в 1613 році. Соборна площа, Московський Кремль», Костянтин Коровін |
 |
| «Збирання квітів», Борис Кустодієв |
 |
| Під триденну експозицію у Музеї Ханенків звільнили зали іспанського та французького живопису. |
 |
| Торги предствленними в Києві картинами відбудуться в Лондоні 9-10 та 12 червня. |
фото: Саша Єремєєв