
Тему для роздумів учасникам зовнішнього тестування з української мови та літератури запропонували в гірших традиціях вітчизняних шкіл і університетів – «Ми йдемо у майбутнє, озираючись на минуле». Харківські вчителі, яким дали перевіряти твори дітей з інших областей (з яких саме - викладачі не знають), занотували найкращі пасажі з цих творів, після чого цитати з’явилися на сайті www.glavnoe.kharkov.ua. Пропонуємо їх вашій увазі без редакторських правок:
«Треба вчитися з першого класу, а як так, то все майбутнє пройде у селі з навозом».
«Який ти будеш спеціаліст, коли ти пробайдикував усю школу, а потім тобі купили диплом на базарі, то вже краще дома в селі сидіти або підти в армію».
«Майбутнє – це не те що буде попереду, а що було по заду».
«Усі знають, куди хочуть поступити. Наприклад, я на художника чи менеджміса».
«Минуле і майбутнє – дві речі, які не мають клонів у своєму виді».
«Ще до нашого приходу в життя батьки піклуються про майбутнє: дехто оздоблює кімнату, а більшість збирають гроші».
«Може, дехто пошкандибає кроками батьків».
«Мене завжди оточують люблячі очі татусі і матусі».
«Наше майбутнє йде, яке ми не побачимо глазами не по чуствуєм руками. Все йде, все минає, а цього ніхто не побаче».
«Дії наших поколінь не викликають будь-якого феномену».
«Нова мед. техніка підняла рождаємість, а смертність впала».
«...І не забувати видатних людей, які є творцями грунту майбутнього, й самі ми повинні удобряти цю почву».
«Я учениця 11-го класу, і озираючись у минуле, караю себе, чого я була така дурепа».
«Згадайте Юрія Цезаря, згадайте жовті плями нашого минулого».
«Ми побудуємо державу, яка засяє на світовому ринку».
«Метеорологічні дослідження не завжди точні. А от якщо всі пташки прилетять і черв’яки повилазять – біжи за парасолькою».
«У житті ти спочатку насолоджуєшся, а потім шкодуєш».
«У романі «Собор» одна героїня вовтузилася у машині з бригадиром, і незабаром про це знало все село».
«Минуле – це майбутнє, тільки перемордонізоване».
«А скільки прикладів можна навести з нашого життя. Ось, наприклад три дні назад пройшов дощ. На вулиці, звісно, було мокро, моя подруга взула, дуже відкрите взуття. І вона промочила ноги. А вчора знову був дощ. І знову моя подруга взула те саме взуття, яке тільки висохло. І звісно, промочила ноги. Отже, до майбутнього треба йти, озираючись на минуле».
«Людина винайшла мотоцикл, продала коника – і що вийшло?»
«У майбутньому я себе не представляю, це ж що получається? Я повинна бути дорослою і тільки й знати, що працювати».
«До минулого треба йти через майбутнє”, - без коментарів, не чого в голову не прийшло».
«Коли здавали прості екзамени, ми ні про що не думали, а почалися тести – ми впали в паніку».
«Моє майбутнє залежить від батьків – у них є кошти».
«Катерина спаскудила своє майбутнє, не слухаючи батьків».
«Яке може бути майбутнє, якщо не знаєш минулого, навіть своїх сусідів».
Нагадаємо, що 8,8% учасників тестування отримали за українську мову і літературу «двійки», і не мають права вступати цього року до вищих навчальних закладів.
- Перший тест здали
- Зовнішнє тестування під загрозою зриву
- Абітурієнти написали тести з історії
- Два на два

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.



