Рішення Донецької міськради «Про хід виконання Комплексної Програми розвитку освіти в м. Донецьку на 2006-2010 роки» наробило галасу. Нагадаємо, воно було ухвалене 20 травня і, зокрема, наказувало «не допускати: планового збільшення числа учнів, які навчаються українською мовою, розширення мережі україномовних шкіл і класів та планового збільшення числа дитячих дошкільних установ і груп з українською мовою навчання». За таке рішення проголосували 55 депутатів з 58 зареєстрованих у залі.

Проте не минуло і двох днів, як міський голова Олександр Лук'янченко спочатку охрестив документ «нетолерантним», а потім відмовився його підписувати і відправив на повторний розгляд у сесійний зал.

В управлінні освіти виконкому донецької міськради «ПіК України» запевнили, що знати не знали про те, в якому вигляді рішення потрапило на розгляд депутатів. «Ми готували документ без подібних доповнень, – говорить начальник управління Валентин Лактіонов. – Це особисте рішення секретаря міськради».

Це звучить доволі переконливо. Секретар Микола Левченко давно має репутацію затятого супротивника української мови. Не раз у своїх інтерв'ю він заявляв про підтримку акцій на захист російськомовного населення і про необхідність «дати відсіч тиску на російську мову».

І ось ця риторика почала втілюватись у життя. Проте з порушенням регламенту місцевої ради і, що найголовніше, Конституції України. У останній, нагадаємо, чітко визначено, що «держава забезпечує всесторонній розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Будь-яке обмеження її використання, відповідно, може трактуватися як порушення основного закону країни.

На сьогодні в Донецьку налічується 34 школи з українською мовою навчання, тоді як загалом у місті 169 шкіл. Утім, ще три роки тому відсоток україномовних шкіл у місті складав 15,6%, а сьогодні вже як-не-як 21,9%. За словами Лактіонова, жодного планового збільшення числа україномовних шкіл у місті немає. «Це все – виключно побажання батьків, – говорить він. – Скільки вони заяв подають, стільки відповідних класів і шкіл ми відкриваємо». Отже депутати своїм обмеженням намагалися надати школярам ведмежу послугу – вступати ж після російськомовних шкіл дітям, здебільшого, в українські вузи, і батьки, судячи з кількості звернень, вже це зрозуміли.

У парламентському комітеті з питань освіти і науки «ПіК України» заявили, що мають намір оскаржити дії донецьких депутатів у прокуратурі. Крім того, голова комітету Володимир Полохало вважає за необхідне законодавчо заборонити органам місцевого самоврядування втручатись у державну освітню політику.

Що ж до причин ухвалення скандального рішення, то донецькі чиновники називають його політичною грою. А Володимир Полохало припустив, що «це ще один наказ з-за кордону» (мається на увазі – з Москви – прим.авт.) Що б це не було, факт залишається фактом: у середовищі донецьких депутатів панує українофобія. І чи не підуть вони на конфлікт з мером– відкрите питання.