
Сьогодні Президент знову почав змінювати указами долю Київського національного університету ім. Т.Шевченка. Спершу він змінив формулювання причини звільнення ректора Віктора Скопенка. Відтепер слід вважати, що ректор пішов на пенсію. Також від обов'язків в.о. ректора усунуто Володимира Литвина, який, утім, входить до наглядової ради університету.
А тим часом посаду в.о. ректора отримує Леонід Губерський, який чотирнадцять років керував Інститутом міжнародних відносин при КНУ. За фахом Губерський філософ, але впродовж років роботи в ІМО зміцнив свої позиції настільки, що заручився підтримкою колективу інституту, а також багатьох політичних діячів і бізнесменів. Як відомо, в цьому інституті навчався син Президента Андрій Ющенко, і говорять, що Віктор Андрійович з Леонідом Васильовичем мають добрі стосунки.
Швидше за все, звільнення Скопенка – питання політичне. По-перше, під час президентської кампанії 2004 року ректор підтримував ставленика Кучми Віктора Януковича. Коли почалася Помаранчева революція, він не хотів відпускати студентів на Майдан. Крім того, останнім часом Скопенко чинив активний тиск на Губерського: погрожував реструктуризацією інституту, дорікав у поганому веденні господарства тощо. Це могло підштовхнути лояльного до Губерського Президента підписати дивний указ про скасування призначення Скопенка ректором 2000 року.
Про те, що такий указ фактично позбавляє юридичної сили всі підписані за 8 років ректорства Скопенка документи (включно з дипломами), заговорили хором усі експерти. Скопенко ж подав позов до суду з вимогою скасувати рішення про своє звільнення. Сьогоднішній указ Президента вносить зміни до указу попереднього, але назвати таке рішення абсолютно правовим теж не можна.
Екс-міністр освіті Станіслав Ніколаєнко нагадує, що згідно Закону України про вищу освіту Президент не має права призначати і звільняти ректорів своїми указами. «Це все можна було зробити по-іншому, просто попросити написати заяву, не травмувати людину (Скопенка – прим.авт.), не влаштовувати весь цей цирк, – заявив Станіслав Ніколаєнко «ПіК Україні». – Що ж до призначення Губерського, то це не кардинальне питання. Можна Губерського, він непоганий адміністратор, можна іншого проректора. Але не Литвина, мені здається, університет – це не рівень такого політика, як Литвин. Все одно виконувати обов'язки ректора, згідно з законом, можна не більше двох місяців, а потім мають відбутися вибори ректора». Можливо, балотуватися на виборах ректора буде навіть Віктор Скопенко – раніше він заявляв про такий намір.
Автору: что ж за стереотиность? Или конъюнктурность? Снова родители, отцы, личные Ваши предположения... Магдалина как бы кается - и мы ей как бы верим: "Це могло підштовхнути лояльного до Губерського Президента підписати дивний указ про скасування призначення Скопенка ректором 2000 року". Или не могло. Скопенко сняли правильно - только поздновато. А новому изданию хорошо бы иметь более свежие взгляды...

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.



