Постанову ухвалено проти редакторів видання Олега Медведєва та Ярослава Білика, а також журналістки Тетяни Чорновіл, чиї статті про юність олігарха та його справи в епоху первинного накопичення капіталу, власне кажучи, й викликали цей судовий позов.
«Ми маємо намір рішуче домагатися виконання постанови у цій справі», – повідомив адвокат Ахметова Марк Макдауґалл.

Нагадаємо, позов був поданий до лондонського суду 30 березня 2007 року. «Приводом для розгляду стала низка статей, де містилися численні брехливі заяви на адресу Ахметова», – сказано у прес-релізі юридичної компанії «Ейкін Ґамп Страусс Гауер енд Фельд», яка представляла інтереси Ахметова.

Інший адвокат Ахметова, Лора Тайлер, так прокоментувала рішення Лондонського суду: «Ми вважаємо, ця справа повинна ясно показати тим, хто навмисно публікує неправдиві заяви в інтернеті, що будь-яке безвідповідальне використання неперевіреної інформації не залишиться безкарним».

Юрій Пильчевський

Однак шеф-редактор інтернет-холдингу «Оглядач» Юрій Пильчевський не згоден із вердиктом лондонського правосуддя. «Рінат Ахметов не виграв суду в «Оглядача», – заявив він. За словами пана Пильчевського, на те є ціла низка причин: «Наших журналістів не запрошували до Лондона на засідання суду, а просто повідомили про його вердикт. Останній контакт із адвокатами був наприкінці жовтня – на початку листопада. Якби Ахметов хотів чесного розгляду, він запросив би журналістку Тетяну Чорновіл до Лондона. Цього не відбулося. Швидше за все, Ахметову й не потрібно було, щоб відповідач був присутній на суді. Крім того, ми не отримували рішення суду. Висловлюючись футбольною мовою, що її так любить Ахметов, відбувся дивний матч, під час якого одна команда вийшла на поле, забила голи, а інша просто не грала».

Тетяна Чорновіл

Журналістка «Оглядача» Тетяна Чорновіл, чиї статті настільки обурили Ахметова, прокоментувала ситуацію таким чином: «Ніхто не знає точно біографії Ріната Ахметова. Вона оповита міфами, і ми просто вирішили заповнити прогалину. Тим паче, що ми писали не тільки про недоліки, а й про добрі справи Ахметова. Наприклад, як він відремонтував школу чи підвіз бабусю на машині. Незрозуміло, чому така пильна увага саме до наших статей. У ЗМІ трапляються куди гостріші публікації».

Тарас Шевченко, медіа-юрист:

«Узагалі Лондон давно вже став «столицею дифамаційних позовів». Британське законодавство дозволяє ухвалювати такі постанови. Для цього заявникові треба тільки довести, що в нього є ділові партнери в Британії. У випадку з Рінатом Ахметовим довести це не становить труднощів. І присутність на суді відповідача, згідно з британським законодавством, не обов'язкова. Цікаво: раніше Ахметов заявляв, що подасть позовну заяву також до суду США. Але зі США ніяких відомостей у цій справі не надходило. Це свідчить про те, що справу в цій країні або було програно, або взагалі позову до США не подавали. До речі, окрім 100 тис. доларів які «Оглядач» повинен виплатити Ахметову, відповідачі також зобов'язані відшкодувати всі судові витрати позивача».

Яким чином рішення Лондонського суду буде виконано в Україні, юристи поки не коментують, посилаючись на те, що це, мабуть, найскладніше питання в даній справі. Механізми, що дадуть змогу реалізувати в повному обсязі постанову британського правосуддя, невідомі.

Джерело: «ПіК України», «Оглядач».