
ДТП під саксофон
ДТП на одній зі жвавих вулиць Києва. Даїшники вправно орудують рулеткою. Серед дороги – поранена машина. На тлі багатокілометрової пробки господар тривожно говорить по мобільному телефону. З напівживої автівки линуть звуки саксофона Колтрейна, що виявляють у власнику автомобіля солідний смак і знання джазу.
Загалом, ситуацію можна назвати стандартною, коли б не чудовий музичний супровід аварії. Згодом з'ясовується, що причиною ДТП є особливо щемкий пасаж великого музиканта.
![]() |
фото: flickr.com |
Меломани в небезпеці
Аксіома: «музика за кермом відволікає» настільки очевидна, що озвучити її в товаристві автомобілістів – все одно, що сказати: «у машини чотири колеса». Усі це знають самі. І, все ж таки, аудіосистема в салоні — справа честі для переважного числа водіїв.
Аргументи, які наводять на своє виправдання шанувальники музичного супроводу в ддорозі кермом, вельми різноманітні. Від безглуздого виправдання «щоб не заснути» до солідного мотивування «мало часу, а життя без Вівальді – не життя».
Але погодитеся, стомленій людині мало чим допоможе музичний фон, навіть якщо це мотиви з серії: «умц-умц-умц». Якщо серйозно стомився, заснеш навіть під звуки артилерійської канонади, і жодні децибели тобі не допоможуть. До того ж, добре знайомі мелодії, часто діють як снодійне.
Експерти асоціації автомобілістів Великої Британії, вивчаючи питання безпеки на дорогах, дійшли висновку, що гучний звук і швидкий ритм знижують концентрацію і уважність на дорозі. До того ж, за короткий час нервова система водія стомлюється. Що й призводить до ДТП.
![]() |
фото: idioteka.ru |
Серйозна музика вимагає серйозного до себе ставлення. Справжній меломан може годинами обговорювати музичну фразу. Людина, слухаючи подібну музику, веде внутрішній діалог з твором. Тут не до світлофорів. Концертний зал чи спокійна домашня обстановка – це саме ті місця, де людина може спокійно чи не дуже вислухати автора, не ризикуючи при цьому чужим і, звісно, своїм життям.
Емоційний радіофон
Радіоефір настільки неоднозначний, що сприймати його як приємне доповнення до їзди зовсім не має сенсу. Постійна зміна виконавців, серед яких трапляються ті, яких ви щиро ненавидите, дратує не менше ніж пробки на дорогах. Доводиться постійно перемикати канали, що безумовно відволікає. До того ж, стиль ведення деякими ді-джеями радіопрограм викликає цілий спектр емоцій, від гидливого гребування до гомеричного реготу. І те й інше, смертельно небезпечно при їзді стежками сучасного урбаністичного мурашника. Крім того, немає гарантій, що в новинних блоках, ведучий не приголомшить вас якою-небудь неприємною новиною.
Зворотний бік
З іншого боку, як стверджують психологи, звуковий фон іноді просто необхідний водієві для підтримки психічної рівноваги. Адже машина — це закритий простір. Монотонний звук мотора, і таке ж монотонне звучання траси, можуть легко приспати людину, а музика в цьому випадку, зіграє роль такого собі допінгу і підтримає організм у робочому стані.
Людмила Мова, психолог, доцент кафедри практичної психології Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова:
«Звичайно, музика за кермом може бути причиною ДТП. Будь-яка пісня чи мелодія здатна нагадати людині яку-небудь приємну чи неприємну життєву колізію, що, звісно ж, відверне увагу водія від дороги. Крім того, весела музика може підбадьорити людину настільки, що замість уважності та зосередженості у водія з'явиться непотрібні за кермом азарт чи прагнення до ризику. Знову-таки, головна причина подібних аварій — горезвісний людський чинник. Водій зі стійкою психікою спроможний сам розібратися, яка музика найкомфортніша для нього а, отже, безпечна. Проте якщо стан водія так сильно залежить від музики, може такій людині краще й зовсім не сідати за кермо».

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.





