
Ще в дитинстві Віталій Ребриков умів розрізняти марку автомобіля за звуком його двигуна. Хто б міг подумати, що хлопчаче захоплення переросте в захоплення всього життя.
- Все ще розрізняєте машини по звуку двигуна?
- Вже немає. Рідкісні паскудства зараз творять і з двигунами, і з глушниками. Часом я боюся, що скоро дизельний двигун важко буде відрізнити від бензинового.
Задля досягнення поставленої мети потрібні фанатики
- Ви пропрацювали у «Вікінгу» звичайним продавцем автомобілів «Volvo» шість років, а потім пішли продавати BMW. Коли за кілька років вам запропонували повернутися, скажіть, що вас змусило сказати «так»?
- Мені захотілося побачити «Вікінг» у розквіті сил і бути до цього причетним. Хочу разом з цією компанією дійти до вершини. Оскільки зараз ми знаходимося десь на початку шляху, але хочемо стати, звісно ж №1. При цьому важливо не тільки заробити гроші. Це можна зробити простішим способом і з меншим ризиком. Потрібно, щоб і душі було приємно. Коли я думаю над цим, розумію, що задля досягнення такої мети в короткі терміни потрібні класні працівники. Взагалі добре б знаходити фанатиків.
- У сенсі, щоб працювали фанатично чи за невеликі гроші?
- Щоб фанатично і віддано працювали і, можливо, спочатку за невеликі гроші. Але я завжди наполягаю на тому, що якщо люди працюють наднормово або в пізню зміну, щоб це оплачувалося додатково. Працівник має відчути, що його самого відзначили, а його працю оцінили.
«Безглуздо не користуватися людською дурістю»
- За вашими спостереженнями, наскільки українці цікавляться альтернативними видами пального? Наприклад, хоч би газом?
- Volvo давно ставить на автомобілі газові установки, але особливою популярністю в Україні вони не користуються. Купуючи за 70-80 тисяч євро автомобіль, далеко не кожен замислюється, щоб поставити газову установку.
- Виходить, альтернативні види пального розраховані на економію та екологію, поки доступні тільки небідним людям, але це їх не цікавить у принципі?
- Не зовсім так. Потрібно розглядати тенденції. На сьогодні дуже великим є вплив на світ компаній, які видобувають нафту. Вони саме вкрай зацікавлені в тому, щоб альтернативних видів пального довго не було. Але з розвитком соціальних течій, коли в деяких країнах від виду пального залежить страхова політика чи політика оподаткування, має значення, їздиш ти на «євро 2» або на «євро 5». Наприклад, якщо ви замовляєте автомобіль для Каліфорнії у США, то машина має бути обладнана додатковими системами очищення відпрацьованих газів. Там вже просто дуже невигідно мати автомобіль на 76-му бензині. Їздити ти на нім, звісно, зможеш, але платити за це треба буде значно більше. А хіба у нас когось зупинить смужка газону в місті, від паркування саме на ній? Крім того, ви подумайте, скільки має бути газу і в якому об'ємі замість звичайного бензобака, щоб зберегти 315 кінських сил і розгін за 7 секунд, на що розраховані деякі нові моделі. Адже людина купує цю машину заради розгону.
![]() |
фото: Саша Єремєєв |
- Якби ви мені сказали заради відчуття безпеки, з огляду на престиж, нарешті, було б зрозуміло, але заради розгону за 7 секунд з урахуванням міських пробок і якості наших доріг. мені, м'яко кажучи, не зрозуміло, а за великим рахунком смішно.
- А чому ще кількасот років тому люди платили шалені гроші за чистокровних породистих скакунів? Це елементарний азарт.
- Але ж наші дорожні умови не дозволять власнику такої машини навіть випробувати цю функцію розгону, не говорячи вже про демонстрацію. Або такому водієві, як справжній кокетці, образно кажучи, достатньо знати, що вона в красивій спідній білизні?
- Для декого головне, щоб їхній сусід знав про це. Позаздрив чи навпаки похвалив. Заради цього й здійснюються більшість покупок.
- І, схоже, найдурніші, теж.
- Ми такі, такими створені. Я завжди говорю своїм продавцям: ви ніколи не зрозумієте психологію людини, яка купує автомобіль преміум-класу. Ви ніколи не зможете мислити як він, тому що заробляєте в 10, 20, а то й у 100 разів менше, ніж він.
Один клієнт якось дивився нову модель «Laguna». (Ми займаємося також продажем автомобілів «Renault»). Наші продавці все показували й розповідали, дали проїхатися. Він слухав, дивився і нарешті видав: «Мені все подобається. Дійсно, класна машина, але я її у вас не куплю». Ми здивувалися, грошей у нього точно вистачає. А він говорить: «Ви розумієте, якщо мої знайомі побачать мене на Лагуні, вони викреслять мій номер телефону зі свого записника». Розумієте, вони дуже невільні люди. А з іншого боку, не користуватися тим, що людина хоче випендритись просто безглуздо.
![]() |
фото: Саша Єремєєв |
- Розкажіть, чим ще Ваші клієнти аргументують свій вибір?
- Завжди по-різному. А є люди, яким іноді потрібно себе уявити в ролі покупця престижного автомобіля. Хоча вони його ніколи не придбають.
- Це схоже на жіночу розвагу ходити магазинами і міряти дорогі шуби та коштовності?
- Так. Тільки деякі чоловіки «міряють» автомобілі. Особливо, якщо потрібно замалюватися перед своєю панночкою.
- До речі, новинка від Volvo, яка була представлена на женевському автосалоні ХС-60, адже це не перший варіант позашляховика. Чому така підвищена увага до цих моделей?
- Намітилася така тенденція. З'явилися клієнти з характерними вимогами: вони люблять їздити в більш прямосидячій позі, при цьому дивитися на інших автомобілістів з висоти у прямому сенсі та, до всього цього, вони вважають, що автомобіля «має бути багато».
- Все-таки, як по-вашому, питання альтернативних видів палива стане актуальним тільки, коли нафта все-таки закінчиться?
- Я думаю, коли у нас зміниться культура. Коли ми перестанемо забудовувати наші красиві набережні в столиці і в Криму. А поки люди як брали машини з шестилітровими двигунами, так і братимуть, повірте.
- Скажіть, а пост виконавчого директора компанії – це межа Ваших мріянь? І якби у Вас були гроші, Ви вклали б їх в автобізнес?
- Автобізнес – це перспективно. Були б гроші, вклав би. Взагалі якщо говорити про цілі і мріяння, хотілося б добитися в житті того, щоб стати титарем, тобто, людиною, що дає гроші на храм.

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.





