Від багатьох замків, що були в Західній Україні, збереглися тільки руїни. Тому три архітектурні перлини неподалік Львова викликають особливий трепет. Усі три замки більшою чи меншою мірою відновлено, і вони приваблюють туристів. До речі, жваві продавці «навколозамкових» сувенірів бігло розмовляють польською. Адже наші сусіди – нерідкісні гості в цих місцях. Поляки цікавляться своєю історією, а вона багато в чому пов'язана із львівськими землями.

Узагалі, в кожного з трьох замків Золотої підкови своя історія і своя неповторна атмосфера. І ви будете раді знайомству з кожним із них.

Давнє каміння Олеського замку

Історики припускають, що цей замок побудований 1327 року одним із синів галицько-волинського князя Юрія Львовича – Андрієм або Львом. Через 100 років його завоювали поляки, і замок з усіма прилеглими землями був переданий Яну із Сєнна, нащадки якого звались Олеськими. Звідси й назва.

Олеський замок пам'ятає ще часи Галицько-Волинського князівства.

Узагалі за свого життя замок пережив багато що: численні напади татар, запустіння й відродження, пожежі й землетруси (особливо сильні 15-хвилинні поштовхи наприкінці 19 століття). Та й деякі господарі поводилися мов руйнівники. Варто було комусь випадково знайти вмуровані у стіну скарби, як почалася справжня золота лихоманка. Незважаючи на цінний розпис та ліпнину, ламали стіни й знімали підлоги. Нині Олеський замок має гідний вигляд – у ньому розміщено філію Львівської галереї мистецтв. Можна поблукати залами й, розглядаючи середньовічну скульптуру, меблі та живопис, уявити життя господарів замку.

В Олеському замку знімалось багато фільмів. Його інтер'єр - готова декорація.

Одним із видатних людей, пов'язаних із замком, був польський король Ян ІІІ Собєський. Він народився в Олеську 1629 року. Все життя його супроводжували пророцтва й таємничі знаки, а почалося це саме тут. Під час народження майбутнього короля, на замок напали татари, та ще й гриміла гроза. І коли повитуха поклала новонародженого на мармуровий стіл, він розколовся від удару блискавки. Як тут не стати забобонним?

Пахне середньовіччям

Гуляючи замком, переймаєшся середньовічно-романтичним настроєм. Тим паче, що місцеві жителі із задоволенням розповідають про привиди Олеська (куди ж без них?). Щоб самому почути таємничі стогони, треба (звичайно, вночі) походити запущеним паркок і зарослим берегом річки.

В парку біля замку можно з легкістю відшукати романтичні закутки.

Саме в її води господар замку скинув тіло магната Адама Жолкевського. Той кілька разів сватався до його дочки, та коли під час гри в карти почув остаточне «ні», тут-таки наклав на себе руки.
Окрім екскурсії замком проникнутися середньовічним настроєм допоможе й обід у ресторані, розташованому просто в стінах Олеська.

В ресторані, який знаходиться у стінах замка, обов'язково спробуйте фірмові блюда галицької кухні, приготовані за старовинними рецептами.

Туристським групам там пропонують покуштувати страви зі столу самого короля, перевдягнутися в шати героїв того часу, взяти участь в обрядових танцях і подивитися рицарські турніри. Загалом, знайомство зі старовинним замком перетвориться на пригоду, яка запам'ятається.

Напроти палацу розташований монастир капуцинів.

Сплячий красень – Підгорецький замок

Коли сільською дорогою під'їжджаєш до майдану біля замку, аж дух перехоплює від побаченої краси. Напроти входу в парк височіє костьол, побудований наприкінці 18-го століття.

Костел Возвиження, який стоїть напроти воріт палацу є діючим.

Раніше дорога, яка веде від нього до замку, була оточена клумбами й переходила в тінисту алею. Зараз там пасуться корови й можна тільки здогадуватися про колишню вишуканість. Адже парк навколо палацу вважають найстарішим в Україні. Створений він в італійському стилі. У 17 столітті гості захоплювалися каскадами терас та водоспадів, алеями і скульптурами (нині вони зберігаються в Петербурзі). У такому чудовому місці потрібно тільки радіти життю. Так і задумали перші господарі Підгорецького замку. В середині 17 століття на замовлення коронного гетьмана Станіслава Конецпольського відомі архітектори Андре дель Аква та Гійом де Боплан побудували замковий комплекс дивовижної краси. Свого часу його вважали одним із найкращих у Європі. Над брамою було викарбувано: «Вінець ратних праць – перемога, перемога – тріумф, тріумф – відпочинок». Сюди приїжджали, щоб розважатися й відпочивати. Не раз заїжджали і європейські монархи. Кажуть, саме Підгірці надихнули Петра на створення Петергофа.

У радянські часи в цьому красивому палаці була туберкульозна лікарня.

Реставрація затягнулася

Дивовижної краси замок був побудований лише за 5 років. А ось реставрація його триває вже набагато більше. Місцеві жителі дивуються, адже ніби й гроші виділено, а віз і нині там. Впадає в око тільки наново покладена частина даху. Та це поки і все. Охоронець узяв із кожного з нас по дві гривні й дозволив зайти на територію внутрішнього дворика. Ніяких робіт тут не ведуть, довкруги будівельне сміття.

Замок реставрується надто повільно.

Попри запущений стан, замок вражає витонченістю і красою. Можна з упевненістю сказати, що після реставрації він перетвориться на справжню мекку для туристів і любителів старовини. Тоді в його стіни повернеться багато експонатів (кажуть, деякі з них зберігаються у Львові).

Майже неприступна фортеця – Золочівський замок

При під'їзді до брами самого замку ви не побачите – його прикривають високі земляні вали. Саме вони – особливість Золочівського замку. Коли в середині 17 століття почалося будівництво, на перший план у світі вийшла артилерія. І в оборонних спорудах слід було щось міняти. Тому Ян Собєський, коштом якого й було зведено замок, вирішив використовувати голландську модель: високі земляні вали, укріплені зовні кам'яною стіною. Ідея виявилася вдалою. Золочівський замок узяти нападом було дуже складно. Але 1672 року туркам це все-таки вдалося. Після того, як Ян Собєський став королем, фортеця була відновлена. Відтоді турки й татари обходили її стороною.

На радість туристів Золочевський палац з кожним роком виглядає все краще і краще. фото: dailylviv.com

Архітектурний прорив

Двоповерховий замок у стилі ренесанс вважався королівською резиденцією, але Ян III бував у ньому рідко. Хоча, як на ті часи, палац був будівлею «поліпшеного планування». У ньому провели навіть каналізацію і облаштували шість туалетів. Нині Золочівський замок активно реставрують, і для туристів відкрито перший поверх. Крім того, обов'язково слід подивитися Китайський палац – данину моді 18 століття на все східне. Фахівці кажуть, що це єдиний замок у своєму роді. В Україні більше немає нічого подібного. Зараз там виставлено творіння східних культур. Але зверніть увагу: екскурсія повторюється щогодини, а в перерві вхід закритий.

Для відвідувачів відкрита експозиція першого поверху: можна пройтись по камінному залу, зайти до каплиці і навіть відвідати маленький кінозал.

Таємні написи

Праворуч від входу в замок лежать великі камені з викарбуваними латинськими літерами. Що на них було написано і як вони опинилися в селі Новосілки Золочівського району, досі не відомо. Кажуть, що тут не обійшлося без ордену тамплієрів – неподалік був їхній рицарський замок. Загадка залишається без відповіді.

Спробуйте прочитати, що тут зашифровано!