Сільради перешкоджають розширенню заповідника. Всупереч дорученню Президента, всупереч рішенню і клопотанню Міністерства охорони природного навколишнього середовища, Канівський природний заповідник не розширюватиметься.
Три ділянки з природними умовами, що добре збереглися, мали увійти до складу Канівського заповідника, щоб не зникнути з лиця України. «Зараз на середньому Дніпрі знайти цілу велику ділянку неможливо, все роздано або знищено, – говорить директор заповідника Микола Чорний. – Тому ми вирішили створити кластерний заповідник. Включити в нього Трахтемірівський регіональний ландшафтний парк, а також шматок лісу (на південь від заповідника – прим.авт.), який дуже добре зберігся, але зараз там почали поспішно вирубувати дерева, яким по 150-200 років. І третя ділянка на лівому березі – там біля Прохорівки уціліли луки».
 |
| Червоним позначено нинішню територію заповідника, синім - території, що хочуть приєднати. |
Процедура розширення заповідника проста й зрозуміла. Спочатку яка-небудь організація подає в Міністерство охорони навколишнього природного середовища прохання. Ситуація з Каневом спрощується ще й дорученням Президента Віктора Ющенка від 29.01.2008 про розширення заповідника і в перспективі – створення на його базі національного біосферного заповідника. Міністерство в місячний термін має розглянути прохання і вирішити, чи буде заповідник розширюватися. Після чого починається узгодження з тими органами державного самоврядування, чиї території потрапляють під розширення.
«Тільки Прохорівська сільрада прислала нам відмову, решта взагалі проігнорували звернення, – продовжує Чорний. – Але ми попросили повторного розгляду, побували на всіх сесіях, пояснювали, яка користь буде громаді. І люди голосували переважно «за». Тоді голови сільрад сказали, що таке питання потрібно вирішувати на сільському сході». А тим часом шматок землі під Прохоровкою віддали під розширення сіла, вирубали і забудували. «Ще буквально рік, і заповідати буде нічого!» – говорить Чорний.
«Позиція сільради – це свідоме затягування часу для того, щоб закінчити дерибан землі», – говорить перший заступник начальника Державної служби заповідної справи Микола Стеценко. Є тільки один спосіб вплинути на рішення сільрад – застосувати політичну волю, вилучити землі з ведення норовистих сільрад, виплатити їм компенсації і таки розширити заповідник. «Але скажемо відразу, що такої політичної волі у нас в країні немає», – заявляє директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
 |
| Цьогоріч заповіднику виповнюється 85 років. |
Тим часом екологи і керівництво заповідника мріють, що на його базі в перспективі можна було б створити національний біосферний заповідник на 60 тисяч гектарів. Нині його розмір – 2027 гектарів, намічені для при з'єднання 3 ділянки – ще 12 тисяч. Для створення біосферного заповідника потрібне рішення ЮНЕСКО. Тоді б, говорить Микола Чорний, можна було зробити зонування – щоб все, і природний заповідник, і історико-культурний (адже в Каневі розташована могила Тараса Шевченка), і селяни, які привалюватимуть туристів стародавніми промислами, відчували себе комфортно.
Але спочатку потрібно вирішити питання приєднанні трьох вищезгаданих ділянок, інакше про біосферний заповідник можна забути. Ці території, запевняють екологи, збереглися такими ж, якими були 200 років тому – такими, як їх бачив Шевченко, коли просив поховати його на дніпровських кручах.
 |
| Сьогодні заповідники покривають 5% території України, і керівництво Міністерства охорони навколишнього природного середовища неодноразово заявляло, що заповідні території будуть розширюватися. Це один з необхідних компонентів сталого розвитку, про який сьогодні так багато говорять в світі. |
 |
| Канівський заповідник лежить на перетині двох екологічних коридорів, навколо на п’ять областей - жодного іншого заповідника. |
 |
| Земля біля Канівського заповідника коштує по кілька тисяч доларів за сотку, тому територія стрімко обростає триповерховими котеджами за трьохметровими заборами. |
 |
| Жук-олень. В Канівському заповіднику налічується 37 видів червонокнижних безхребетних... |
 |
| ... і 33 види червонокнижних хребетних тварин. |
 |
| Боброва стежка. |
 |
| Щоліта тут проходять практику студенти Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Цього року їм вперше довелося перелазити через паркан новоспеченої дачі для того, аби вийти до Дніпра. |
 |
| А ось і будівництво. |
