Акція проводилася наприкінці червня на заповідній косі протяжністю 5 км у районі впадання річки в Чорне море. Цю ділянку очистили, а все сміття розподілили по країнах-виробниках. «Якщо етикетка на пляшці або пакеті збереглася, то сміливо заявляли, що це Україна чи Угорщина, або Австрія, чи будь-яка інша країна», - кажуть в заповіднику.

Українського сміття знайдено було найбільше всього – 23,5%. Приблизно стільки ж відходів приписали Румунії – 23%. Забруднення з боку Болгарії становило 4%, крім того, у водах Дунаю попадалися упаковки виробництва Австрії, Німеччини, Угорщини, Молдови, Чехії, Хорватії. Проте називати Україну найбільшим забруднювачем річки, за словами працівників заповідника, некоректно. Ці цифри – лише умовність, яка зайвий раз повинна звернути увагу громадськості на величезну кількість побутових відходів у навколишньому середовищі.

Нескладно зрозуміти, чому Україна виявилася лідером – район дослідження був на її території. «Наше сміття просто ще не встигло потонути або зачепитися за щось», - з посмішкою пояснює ситуацію «ПІК Україні» директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Малу кількість сміття з країн у верхів'ях Дунаю організатори акції пояснюють наявністю дамби, що перегороджує річку на кордоні Сербії і Румунії і затримує велику частину побутових відходів. До того ж, третина сміття не піддавалася сортуванню (пластикові пляшки без етикеток, одноразові стаканчики, навіть кросівки, лампи денного світла, іграшкові машинки, відра тощо) і могла належати будь-якій з придунайських країн.

Проте еколог Борейко не заперечує, що в Україні ситуація з переробкою побутових відходів катастрофічна. За його словами, в країнах верхів'я Дунаю працюють держпрограми з переробки побутових відходів. Не секрет, що в багатьох країнах ЄС сміття сортується, починаючи з кожної окремо узятої квартири чи будинку. «У нас таких досконалих програм немає», - каже Борейко. Та й екологічна свідомість українців «кульгає». «Я жахаюся, коли бачу на деревах по берегах гірських річок Карпат пакети і пляшки під час падіння рівня води», - дивується експерт.

А переробка подібних відходів – досить прибутковий бізнес. Борейко розповідає випадок, який відбувся з швейцарським інвестором. Він хотів побудувати завод з переробки побутових відходів у районі Миколаєва. «Але чиновники заламали такі хабарі, що той розвернувся і поїхав», - каже Борейко. А тим часом, у світі побутові відходи вважають «золотом». Крім того, що їх переробляють, деякі країни за рахунок пляшок і упаковок розширюють свою територію. Штучна суша не рідкість в Голландії – на такій «землі» ефективно вирощують сільськогосподарські культури. А японці з відходів будують нові острови і ферми з вирощування молюсків.