Префект Конгрегації для Східних Церков власне відповідає за розвиток Східних Церков, які з’єднані із Римом. Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою серед них і налічує близько 5 мільйонів вірних. На відміну від інших вітчизняних традиційних церков греко-католики рідко коли встрягають у міжконфесійні конфлікти, не експлуатують політичні гасла і без галасу, зате із впертістю, розбудовують свою структуру.

Приїзд кардинала Сандрі є цьому підтвердженням. Ще б пак, лише в один день напередодні візиту – 8 липня – обласні ради Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей скликали позачергові засідання, і депутати проголосували за єдиний пункт порядку денного – звернення до Папи Бенедикта XVI, яке передали через Кардинала. Головною вимогою в цьому зверненні було питання Патріархату УГКЦ.

Заново це питання греко-католики озвучили перед кардиналом Сандрі 12-13 липня під час традиційної прощі до Марійського духовного центру Зарваниця (село на Тернопільщині). Тут виступили не лише голови згаданих обласних рад, але й молодь та священики. Це все супроводжувалося участю 110 тисяч вірних, саме такі дані подало МВС.

Очевидці, що супроводжували кардинала в його турі по Україні (поза чисельними зустрічами із представниками УГКЦ, Леонардо Сандрі відвідував представників влади та Главу УПЦ (МП) Володимира Сабодана) свідчать, що ставлення гостя із Ватикану до питання Патріархату впродовж офіційного візиту еволюціонувало.

Сам по собі «патріархат» означає самоуправність Церкви. Великою мірою, говорячи мовою православ’я, – це «автокефальність». Українські греко-католики давно були готові проголосити Патріархат, але цього не відбулося почасти через постанову затверджену ІІ Ватиканським Собором, що патріархати надають або Вселенські собори, або римські Папи.

Тоді ж, на ІІ Ватиканському Соборі опинився й Глава греко-католиків – Йосип Сліпий. На той час він відбув 18-річне покарання-заслання, а греко-католицька Церква мала статус найбільше переслідуваної церкви у світі. Проте, вимога-прохання Сліпого надати УГКЦ статус Патріархату не знайшла підтримки серед римського кліру, та й не завжди свої ж ієрархи поділяли цю потребу.

І хоча Українська греко-католицька Церква уже давно вийшла із підпілля, Україна здобула свою державність, а вірні УГКЦ неодноразово заявляли про зрілість своєї Церкви й потребу мати Патріарха, великою перепоною до надання Патріархії була й залишається боязнь Риму конфліктувати із Москвою.

Востаннє, питання Патріархату УГКЦ дуже широко обговорювалося на міжнародній церковній арені в 2004 році. Тоді Ватикан поцікавився ставленням Москви щодо ймовірного надання УГКЦ статусу патріархату. Реакцією однієї Російської Православної Церкви це не обмежилось. Весь православний світ приєднався до тривалого діалогу не на користь греко-католиків. Останніх розрадив Папа Римський Іван Павло ІІ, який перед смертю заявив, що УГКЦ давно заслужило статус Патріархату, але треба почекати Богом визначеного дня…

Чи стане візит Кардинала Леонардо Сандрі кроком на зустріч прагненням мільйонів греко-католиків і чи виявиться Папа Бенедикт XVI тим «історичним» Папою, на якого очікував ще Йосип Сліпий – питання, на яке відповість час.