Жарти жартами, а нині сосиски м'ясом не пахнуть – це факт. Смачні і несмачні, дорогі й дешеві сосиски, сардельки, ковбаси всіх сортів не пахнуть м'ясом. І лишень привид м'ясної ковбаси з’явився на обрії (згідно новим стандартам у ковбасних виробах вищого сорту вміст м'яса має бути 100%), Держспоживстандарт узяв та й скасував нововведення. Вірніше, відклав його з 1 серпня на 1 квітня наступного року.

Заступник міністра економіки Андрій Близнюк пояснив, що до впровадження нових стандартів не готові виробники, та й споживачі ковбаси, мовляв, вже звикли їсти те, що сьогодні продається. Дійсно, що це буде: купив рулон туалетного паперу за 49 гривень кілограм, прийшов додому, нарізав – а там... м'ясо! Та вегетаріанцям доведеться відмовитися від споживання ковбаси!

Утім, до цього навряд чи дійде. Чому? Тому що, як відомо, гроші теж не пахнуть. М'ясом. А пахнуть все тим самим папером. Виробникам продавати сою, папір, рослинні жири і відходи від м'ясного виробництва за ціною м'яса вигідно. Тому в квітні вони теж напевно будуть не готові до переходу на нові стандарти. А Міністерство економіки і Держспоживстандарт – саме ті установи, які можуть захистити наші права – завжди опиняються на боці виробника. Це теж питання грошей.

Досить пригадати, як вводили в Україні маркування генетично модифікованих організмів. Не має значення, шкідливі ГМО чи ні, і що там у черговий раз довели науковці (дуже шкода, але результати їхніх досліджень теж часто виявляються питанням грошей). Вирішили маркувати, а споживач хай сам вибирає. Рік мурижили своє рішення. Двічі відклали. Нарешті, зібралися і ввели обов'язкову маркування. І що ж? Держспоживстандарт заявив, що виробники не готові вішати правдиві етикетки, і сам він не готовий перевіряти правдивість їхніх етикеток. Лабораторій немає.

У результаті все залишилося, як було. А тут і СОТ наспіло зі своєю вимогою ГМО не маркірувати, імпортні товари не перевіряти, список продуктів для обов'язкової сертифікації скоротити. Відчуваєте, чим пахне? Зовсім не м'ясом. Навіть якщо нові стандартні будуть прийняті, у продаж як і раніше надходитиме ковбаса із сої з туалетним папером. Добре ще, якщо без стафілокока (цього року газета «Дзеркало тижня» замовляла дослідження ковбас Інституту гігієни і медичної токсикології, і результати виявилися гнітючими). І, порушуючи Закон про інформацію та інші нормативні документи, ніхто не повідомить нам, які небезпеки приховує у собі продукт на прилавку. Лабораторій немає, перевірок немає, відповідальних немає.

Як би не хотілося зізнаватись у безсиллі, але проти ковбасних справ бізнесменів боротися нам буде складно. Єдиний варіант – не купувати ковбасу і сосиски, які не пахнуть м'ясом, щоб продаж поганого продукту не був вигідним. Адже ми живемо не в Радянському Союзі, де потрібно було бігати за сосисками. Хай виробники сосисок побігають за нами.