Проблема пестицидних звалищ є в усіх регіонах. По країні їх – хоч греблю гати, говорить директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко. «Заходиш на ферму, а там хімікати всюди розкидані, біля них корови стоять і доярки сплять», – говорить він у розмові з «ПіК України». Вірогідність проникнення пестицидів у ґрунт дуже висока – вони можуть потрапити в рослини на городах і організми худоби на випасах. «У 1970-х ДДТ (найвідоміший і найнебезпечніший пестицид, використання якого наприкінці 70-х заборонили, – прим.авт.) так дозастосовувались, що його знайшли навіть у яйцях пінгвінів», – говорить Борейко.

Наразі склад з пестицидами – лише мала дещиця горлівських проблем. Крім отрутохімікатів, на заводі в жахливих умовах зберігаються тонни відходів виробництва. Найнебезпечніших із них – метанітрохлорбензолу – зібралося лише в чистому вигляді 2350 тонн, та ще 11,5 тисяч тонн – у могильниках у суміші з іншими шкідливими речовинами. «А для того, щоб убити людину, досить кілька грамів хімікату», – говорить Трунов.

Жалюгідний стан заводу пояснюється просто – з 2001 року виробництво зупинено, а проти підприємства порушено справу про банкрутство. Тому грошей ані підприємство, ані місцева влада добитися від держави не можуть. Зокрема, на головний проект – установку для утилізації того самого метанітрохлорбензолу. За приблизними підрахунками, для цього необхідно близько 27 млн грн. На сьогодні гроші виділені тільки на робочий проект – 4,2 млн гривень. Але й цього вже недостатньо – нарікає Трунов. За сьогоднішніми цінах, роботи коштують вже 5,4 млн. Проте на виконання максимально можливого їх об'єму Трунов все ж таки сподівається. І невпинно скаржиться на вище керівництво країни – мовляв, Мінпромполітики з 2002 р. хімзаводом взагалі не цікавиться.

Начальник відділу боєприпасів і вибухових речовин оборонного департаменту міністерства Владимир Кравченко в інтерв'ю «ПіК України», в цілому, підтвердив байдужість свого відомства до вирішення горлівських проблем. Проте будь-які звинувачення на адресу міністерства він визнав некоректними і пояснив: після того, як заведено справу про банкрутство, підприємство з підпорядкування відомства вийшло і ним опікується виключно комітет кредиторів і суд. Водночас він стверджує, що й у виділенні заводу 4,2 млн гривень є заслуга Мінпромполітики. «Просто виділили їх через Мінприроди – так сказав Мінфін, а ми відповіли, що нам все одно, аби гроші були», – говорить Кравченко.

Тим часом, Держпромнагляд і далі сурмить про небезпеку і скаржитися на невиконання керівництвом підприємства його рекомендацій. «Комітет неодноразово видавав розпорядження щодо усунення перерахованих порушень, проте через відсутність коштів порушення не усувалися», – сказав засттупник начальника Донецького територіального управління Держпромнагляду України Ігор Буряк. У зв'язку з цим, відомство вирішило надіслати листа зі своїми висновками прямо в Кабмін. Може, держава все ж таки зверне увагу на бомбу сповільненої дії на Донбасі.

А ось місцева влада більші надії покладає на потенційних інвесторів. За словами Трунова, перспективи співпраці вже є. «Правда, тротил виробляти там вже навряд чи будуть», - каже він. Проте чітких прогнозів того, хто, коли і що робитиме на підприємстві, озвучити не може поки ніхто.