Ще кілька місяців тому в Інтернеті і по телебаченню гуляло оголошення такого змісту: «Ласкаво просимо на кастинг у групу «Пающіє труси». Спробуйте свої сили і використайте свій шанс стати зіркою! До нової групи увійдуть четверо дівчат, які повинні вміти круто читати реп, і ще вони пройдуть тест на IQ, адже їм доведеться відповідати на різноманітні запитання. Група співатиме тільки під «фанеру»: одна дівчина співатиме живцем, а решта три – тільки відкривати роти. Пісні для групи писатиме сам Кузьма. Сенс пісень буде в тому, що нормальні мужики вже не в моді на наший сцені. Весь цей проект буде своєрідною енциклопедією того, якою не повинна бути українська естрада, але якою вона є. Не втратьте шанс!».

фото: РадіоМан

Створюючи нову групу, Кузьма висловив свій протест проти безголосих «тіток» з енним розміром бюста, що заполонили всі ефіри беззмістовною музикою. «Група «Пающіє труси» узагальнює в собі це ганебне явище, – говорить Кузьма, – і в цих текстах висміюватимемо попросту те, що робиться в шоу-бізнесі. Ми спробуємо просто таким чином змінити ситуацію. Щоб ті люди, які викидають у ефір неінтелектуальний продукт, боялися, що є такий Кузьма з «Пающімі трусами».

фото: РадіоМан

Ми відібрали п'ять абсолютно різних дівчат, які зовсім не вміють співати, ми будемо лупашити шоу-бізнес за його ж законами: у студії записуються одні, на сцену виходять інші, в кліпах одні – на концертах інші. На прикладі «Пающіє труси» можна буде отримати якусь патанатомію українського і російського шоу-бізнесу».

«ПіК України» зустрівся з дівчатами, щоб розпитати їх про життя-буття в новоствореній групі.

Надя Бендерська, Віка Ковальчук, Іра Рижова, Олена Слісаренко.

На інтерв'ю в караоке-клуб «ЦК» (тут – штаб-квартира «Трусів») з'явилися двоє: Олена Слісаренко і Віка (Кіка) Ковальчук.

Ще двоє (Іра Рижова і Надя Бендерська) підішли в ході розмови. Побачитися з п'ятою учасницею, Настею Бауер, нам не випало: у авто дівчини по дорозі відвалився бампер.

Іра скільки себе пам'ятає танцювала народні танці.

Віка сподівається, що її бабуся нескоро дізнається, що онука співає в "Трусах".

Олена ніколи раніше не думала про шоу-бізнес.

Про Надю "Труси" заспівали таке: "Нас троє з Броваров і косоглаза із Бішкєка".

- А як все для вас починалося? Ось йшли ви вулицею і побачили оголошення про набір у групу, або включили телевізор і побачили його там?

Олена: У мене було так. Моя сестра побачила (оголошення. – Ред.) на М1 і говорить: «Поїхали на кастинг!». Ми посварилися по дорозі, тому що після вечірки мені було трішки важкувато: у мене піднялася температура і був хриплий голос, я говорила, що не піду, але пішла. Я ніколи раніше не думала про шоу-бізнес, у мене був трішки інший напрям у житті...

- Чим ти займалася до того?

Олена: Я закінчила Національний авіаційний університет, я – економіст. Вчилася тому, що це затребувана професія. А в дитинстві я займалася малюванням, хотіла стати дизайнером одягу. Але в сім'ї не сприйняли і відрадили, тому пішла на економіста.

- Ти киянка?

Олена: Не зовсім. Я з Київської області, Макарівський район.

- Коли йшли на кастинг, не налякала назва групи?

Олена: Коли я прийшла на кастинг, була дуже впевнена, що хочу виступати. А коли мені сказали, що це все називатиметься «Пающіє труси», у мене не було голосу, і я просто почала реготати, як трактор. І, до речі, відразу запитала, чи не будемо ми такою групою як XS. І Бебешко відповів, що ми навпаки над ними стьобатимемося. І тоді я сказала, що звісно я за.

Віка: «Усі дівчата спочатку проходили через мене, а потім через Бебешка»

- Віка, а як ти потрапила у проект?

Віка: Річ у тому, що я вже рік працювала з Володимиром Бебешком. Я була директором модельної школи, а він працював у тому самому приміщенні. Задовго до кастинга ми якось увечері сиділи, і він говорить, що вони з Кузьмою задумали новий проект. «А що за проект?» – «Пающіє труси», – відповідає.

Володимир Бебешко дуже переживає за своїх підопічних.

- І якими були критерії?

Віка: Головне – ніякого голосу, у жодному випадку не танцювати, третій розмір бюсту, невисокого зросту. Ну, ось моя зовнішність – під неї і підбирали.

Олена: Ну і ще кожна мала бути особистістю, індивідуальністю, не схожою на інших. Ми всі різні.

- У оголошенні було написано буквально таке: «До нової групи увійдуть четверо дівчат, які повинні вміти круто читати реп, і ще вони пройдуть тест на IQ». Про IQ – це правда чи стьоб?

Дівчатка починають дружно сміятися.

Віка: IQ – а шо це, а як це? Я не знаю!

- А як батьки, родичі реагують, коли ви говорите: «Я співаю в «Пающіх трусах»?

Олена: Мої не здивувалися. Сказали: ось, нарешті, ти робиш те, що тобі подобається.

Віка: Я сподіваюся, що моя бабуся не скоро дізнається. Я просто не зможу їй це пояснити. Думаю, що ми з часом скоротимо назву. Адже нас вже зараз у багатьох Інтернет-виданнях називають «ПТ». А, може, «ПТУ». Ось і Бебешко говорить: «Віка у нас ідеал – така собі дівчинка з ПТУ». У мене образ дівчинки з ПТУ, яка прийшла, з ноги відкрила двері, яка ніхера не вміє співати...

- А як ви, люди далекі від шоу-біза, почуваєте себе всередині цієї системи?

Віка: У нас повний пофігізм. Нам все одно. Головне – Кузьма поряд. Коли Кузьма поряд – море до колін, океан до п'ят. Він же нам тато, мама, хрещений.

- Наскільки все це схоже на «Шанс»? Вас ліплять, говорять, яким має бути ваш образ?..

Віка: Не ліплять взагалі, які прийшли – такі є. Кузьму ми влаштовуємо так. Ми ж вже прийшли самодостатніми.

Тут підходить Ірина.

Ірина: Я завжди згадую слова Бебешка, який говорить, що іноді потрібно бути скромнішою, іноді змовчати, тому що ми які є, такі є, прості. А Кузьма каже: «Дівчата, не посміхайтеся, не посміхайтеся взагалі, саме те, шо є!». І у виразах – те ж саме. Нам часто говорять: дівчатка, м'якіше!

Віка: Ось на М1 Василина Фролова питає: що ви робите, коли збираєтеся? Нє, ну шо вона хотіла почути: ми ходимо в бібліотеку або шо? Ось ми і кажемо: бухаємо сидимо! А що таке?

- А зі справжніми «співаючими трусами» десь перетинаєтеся? Спілкувалися?

Віка: Он із «Шоколадом» у гримерці. Ми поводилися як завжди, спілкувалися між собою, а вони й сиділи собі скромненько, книжечку читали або щось там шепотілися.

- Колір волосся теж підбирали на кастингу? (Ірина – руда, Віка – брюнетка, Олена – блондинка. – Авт.)

Олена: Ні, ми всі залишилися, як були.

Іра: А я ось хотіла перед проектом перефарбуватися. Хоч я вже три роки руда, та й прізвище у мене відповідає: Рижова. Але я така – я можу і налисо підстригтися.

- Ірина, а як Ви потрапили на проект?

Іра: Я перетанцювала у різних балетах України і піджеїла (імпровізація на основі клубних танців. – Авт.). А взагалі я – «народниця»: все життя танцювала народні танці. А «народники» всі підтягнуті, у них жодної розкутості не немає. І я почала піджеїти, щоб хоч якась імпровізація була, я раніше ніяк не могла розслабитися. Мене почали запрошувати на всілякі балети. І ось один мій друг піджей зателефонував мені і сказав, що ось зараз такий проект починається. У мене хвилин 15 була істерика, а потім погодилася. Я просто по життю гуморист. Потім якось так само собою вийшло, що я почала приходить на записи, репетиції. Дівчатка вже були вчотирьох, а я – п'ята. Хоча спочатку мало було бути четверо. Навіть у пісні так: «Ми троє з Броварів і косоглаза із Бішкєка».

«Ми співаємо наживо двічі: на «Таврійських іграх» і на «Євробаченні»

- Кузьма казав, що в групі будуть троє відкривати роти, а одна співати. Хто ж із вас співає?

Іра: Ми всі записуємося. У кліпі хто відкриває рот, той і співає. А взагалі у нас усі уміють співати і всі співають.

- А наскільки те, що ви співаєте, співпадає з тим, що ви слухаєте? Яка у вас улюблена музика?

Іра: Я Льоньку Кравецького (американський співак Ленні Кравітц. – Ред.) слухаю, я більше по закордонній музиці. Взагалі я вважаю, що потрібно слухати різну музику.

- А які ваші улюблені групи?

Олена: Мені Мадонна подобається.

Віка: Джастін Тімберлейк.

- До речі, як з наполеонівськими планами? Куди хочете потрапити, що зробити?

Віка: Ось на MTV Music Awords, на «Євробачення». Взагалі ми співаємо наживо двічі: на «Таврійських іграх» і на «Євробаченні».

- Усе решта – під фанеру?

Віка: Під фанеру! (сміється)

- Фанера хоч ваша?

Віка: Наша, фанера наша. (сміються)

Іра: На «Таврійських іграх» було цікаво! Часу минуло небагато, слова не всі вивчили, а я ж звикла, що під фанеру співаємо. І тут нам говорять: там проблеми, треба живцем співати. Я іржу, у мене істерика: як, говорю?! Прямо під сценою вивчили: вийшли, заспівали.

- А зі шпаргалками не пробували?

Віка: Нє, це ж взагалі не по фен-шую. Непривабливо.

Іра: Ми взагалі добре виглядали. Ось Лама – вона жахливо заспівала. Хрипіла. Кошмар.

- Так беріть її до себе в групу.

Іра: Навіщо? Вона ексклюзивна, цікава, нехай співає.

- А якісь смішні історії траплялися?

Віка: Ось ми коли з'явилися, дуже багато хто питав, чому ми не в трусах співаємо. Нам говорять: обіцяли, що співатимуть у трусах і під фанеру, а тут мало того, що живцем співають, так ще й одягнені, упаковані.

Олена: Ось навіть у кліпі ми не повинні були бути в купальниках, але так вийшло.

- Хто робить для вас костюми, хто їх добирає? Ви колись все-таки погодитеся на труси?

Олена: Думаю, що у нас їх і не буде навіть, цих трусів.

Віка: Було багато ідей, зі знаменитими (не називатимемо імен) дизайнерами, але нічого не підійшло. Головний критерій – щоб подобалося Кузьмі, а Кузьмі нічого не підходило.

Іра: Перший час ми взагалі в своїх шмотках виступали. Чорне і своє.

Віка: А потім прийшла дівчинка і придумала варіант з комбінезонами. І нам усім сподобалося.

«Поющіє труси» скоро стануть брендом

Нарешті з'являється четверта учасниця проекту – Надя.

Іра: Ось це наша Надя, та, що з Бішкека.

- Надя, а як Ви потрапили в «Труси»?

Надя: Випадково. Прийшла в караоке у клуб «ЦК», а Бебешко сидів у журі. Він мені запропонував взяти участь, я погодилася. Наступного дня він призначив мені зустріч, сказав, що буде кастинг. Я приїхала пізніше, він сказав: о’кей, будеш без кастингу.

- Тобто кастинг був зовсім не страшний?

Надя: Не було кастингу.

Олена: У кого не було, у кого був...

- І скільки було охочих?

Олена: Коли я приїхала, залишилися четверо людей, чекати довго не довелося.

- Кузьма постійно говорить, що мінятиме склад багато раз. Вас це не лякає?

Віка: Можливо, буде кілька складів: два, три... Коли ми будемо такою ось фішкою як «Ласковый май», коли нас захочуть по всій Україні бачити і розриватимуть, не буде часу – тоді зроблять запасні склади. Але я сподіваюся, що все-таки наш склад буде основним. Це буде вже бренд «Пающіє труси».

Іра: Це грандіозний проект, скоро буде кошмар, скоро будуть говорить усі. Ось Кузьмі вже зараз телефонують з Росії, запрошують. Тобто там вже про нас знають. Але у Кузьми зараз немає часу, він постійно їздить: по три-чотири міста на день. Він постійно говорить «Не зараз, не зараз...»

- А чим ви зараз займаєтеся?

Іра: Ми зараз записуємо пісню українською і російською, природно. У вересні плануємо випустити десь п'ять-шість пісень.

- А коли чекати альбому?

Віка: Ось у Кузьми буде час...

Олена: Ми надолужимо, тільки-но у продюсерів буде час. Чому? Тому що всі чекають, всі хочуть нас бачити.

- Якщо щось піде не так, чим ви займетеся? Чи уявляєте ви тепер життя без «Трусів»?

Іра: Так не буде. Але все-таки кожна чимось займається. Ось я працюю на двох роботах. Я зараз працюю в компанії Red Bull і продовжую танцювати. Це як наркотик, я повинна викидати зайву енергію. Я без танців вже не можу.

- Підтягаєте всіх решту з хореографією?

Надя: Ми займаємося з хореографом!

Іра: Так, у нас буде незвичайна програма, не така як у всіх, як сказав наш хореограф Макс. Він говорить: «Ось є колективи, які танцюють. Є, які ходять. А ви у мене будете ТАКИЙ ексклюзивчик!» Ми від одного його руху, коли він показує, хвилин десять в істериці б'ємося – так це смішно!

Надя: Зараз ми репетируємо постановку до другої пісні. Вже буквально за тиждень вона буде готова. А може й швидше. І це буде бомба!