Неофіційно українські психіатри називають візит колег перевіркою від Єврокомісії. Офіційно лікарі приїхали в межах підписаної між Міністерствами охорони здоров'я Німеччини й України договору про співпрацю. Кілька днів вони працювали в Одеській області, Криму й Києві.

«У пацієнтів немає місця для особистого майна, немає власних тумбочок, відсутній якийсь простір поза лікарняним ліжком, у якому вони коротають обтяжене хворобою життя, – мовиться в декларації, яку німці відвезуть до свого Міністерства охорони здоров'я. – Санітарні вузли в лікарнях також жахливі – такі, що повністю руйнують інтимність. Лікарні переповнені, у палатах ліжко приставлене до ліжка, що не передбачає жодної можливості для індивідуального життя. Для багатьох пацієнтів не існує іншої перспективи, окрім невтішного перебування в лікарні».

«Розклад дня для хворого – перебування в ліжку, крім часу, коли він їсть – говорить голова комісії, головний лікар німецьких клінік Нільс Перскен. – Тоді як міжнародний досвід свідчить, що умови перебування психіатричних хворих можуть бути такими ж, як у соматичних». Крім того, чимало пацієнтів узагалі могли б жити не в лікарнях, а в суспільстві. Але зменшення кількості пацієнтів у психіатричних лікарнях неможливе тому, що в країні не створили соціальних служб, реабілітаційних центрів, денних стаціонарів, які могли б надавати медичну, терапевтичну, соціалізаційну допомогу хворим поза клініками.

Створення інфраструктури, яка, з одного боку, дала б змогу пацієнтам отримувати допомогу за місцем проживання, а з іншого – розвантажила психіатричні лікарні, – одна з основних рекомендацій, які українські лікарі отримали від комісії, що приїжджала. Проте в цьому немає нічого нового – таку необхідність зрозуміли ще від перших років незалежності, але досі ані державних коштів, ані мільйонів допомоги від міжнародних організацій не вистачило навіть для того, щоб почати реформування системи надання психіатричної допомоги.

Присутня на обговоренні декларації (до речі, лікарі казали, що Мінохоронздоров'я намагалося зробити все, щоб на обговорення не потрапили журналісти) Ольга Коллякова, глава відділу спеціалізованої медичної допомоги міністерства, зробила традиційну для чиновників заяву, що «ця зустріч – перший крок вперед» до реформування галузі. І відзвітувала, що останні 2,5 року міністерство моніторило ситуацію.

«Міністерство охорони здоров'я дає гроші на ліжко, а ліжка стоять у лікарнях, – говорить «ПіК України» головний психіатр Львівської області Юрій Закал. – Міністерство праці й соціальної політики вкладає гроші в інтернати, а це вже остання стадія. Треба змінити всю внутрішню структуру надання психіатричної допомоги, нам потрібна національна програма з реформування. Якщо державі все це не потрібно, то можна все й так залишити. Але в певний момент все це призведе до катастрофи». За його словами, лікарі, які приїжджали з Німеччини й Польщі, пройнялися українською ситуацією – «адже їм тепер із цим жити». Запросили українських колег приїжджати вчитися; можливо, якось педалюватимуть питання реформ в Україні на міжнародному рівні.

Як висловився Нільс Перскен, в країні мають розуміти, що зі сферою психіатричної допомоги, яка відстає від всіх інших, країна не зможе йти вперед. За його словами, німецька делегація відчуває особливу відповідальність за догляд за психіатричними хворими в Європі, тому як нацистський режим свого часу знищив чимало хворих, зокрема й українських.

Ось що побачила в українських психіатричних лікарнях іноземна делігація:

Фотографії надано Юрієм Закалом, який супроводжував німецьких та польських лікарів по українським клінікам.