
Те, що обсяги виробництва біопального, зокрема головних продуктів – біодизелю і біоетанолу – зростають скаженими темпами, констатують міжнародні організації. Згідно з доповіддю Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і Організації ООН з продовольства й сільського господарства (ФАО), уже в 2017 році світовий виробництво біоетанолу сягне приблизно 125 млрд. літрів, що вдвічі перевищує рівень 2007 року. Виробництву біодизелю експерти прогнозують іще більш приголомшливе зростання – до 2017 року пального вироблять майже 24 млрд. літрів порівняно з майже 11 млрд. літрів у кінці 2007 року.
Але слово взяли скептики. Серед них – авторитетний Всесвітній Банк, який минулого тижня, за інформацією британської The Guardian, у секретному звіті зробив висновки про те, що саме біопаливо стало причиною масової продовольчої кризи цього року. А факт того, що звіт досі не було опубліковано, британські журналісти пояснюють просто – щоб не злити президента США Джорджа Буша. Адже американська влада – палкі прихильники буму біопального – вбачають в альтернативній в останньому лише незначний чинник підвищення цін на продукти харчування – до 3%.
Але ВБ, як виявилося, не самотній – протестують проти засилля біопалива й екологи. У доповіді «Біоенергія, що не шкодить довкіллю» експерти ООН стверджують, що насамперед потрібно продумати систему вирощування й відновлення рослинних культур, повідомляє ВВС. Вони побоюються, що попит на біопальне може спричинити неконтрольовану вирубку реліктових лісів, збіднення екосистем і ерозії ґрунтів.
Поки міжнародні експерти і зацікавлені особи і компанії сперечаються про те, наскільки більше виробляти біопального, в Україні не можуть вирішити, чи виробляти його взагалі. Принаймні, на рівні найвищого керівництва країни. Ті, хто у виробництві рослинного «бензину» зацікавлений, для просування своїх ідей навіть створили профільну асоціацію. І звинувачують владу – мовляв, немає ніякої законодавчої бази для виробництва альтернативного пального. «Його й зараз виробляти можна спокійно, – говорить в бесіді з «ПіК України» головний редактор міжнародного журналу «Альтернативне пальне» Віталій Давій. – Але тільки якщо комусь захочеться таке виробництво прикрити, то юридично зробити це буде нескладно».
У тому, що в Україні все для виробництва біоетанолу й біодизеля є, упевнені й науковці. «У науковому плані база в нас є», – говорить заступник директора УкрНДІ пального Йосип Любінін. Тільки от до справи поки не доходить – реалізують біопальне в Україні лише 5 заправок в Чернівцях. Та й то – вироблене не в Україні, а в Молдові. «Коштує воно на 30-40 копійок дешевше, ніж 95-й бензин», – каже представник компанії-виробника Михайло Лабутін. І, судячи з усього, приносить чималий прибуток. За словами Лабутіна, окуповується таке виробництво приблизно за рік. Для порівняння – для окупності реконструкції українських НПЗ для виробництва бензину стандартів ЄВРО-3 і ЄВРО-4 потрібно 20 років, запевняє науковець Любінін.
Та й усі заяви міжнародних скептиків українські «альтернативники» заперечують. «Голодування людей, спровоковане вирощуванням технічних культур, – неправда, тим більше для України», – говорить Любінін. Водночас, зелене світло біопаливу в Україні навряд чи буде відкрито – у цьому навряд чи зацікавлені власники НПЗ і бензинові рітейлори. Давій заявляє, що їхня асоціація сподівається на кооперацію з «бензинниками» – мовляв, щоб вони перепрофілювали своє виробництво. Але поки що це здається малоймовірним.

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.



