Чи спортсменові доводиться обирати засіб пересування з того, що пропонує сьогодні автомобільна промисловість. На ці питання богатир відповів «ПіК України».

- За яким принципом Ви вибираєте собі машину?

- Слава Богу, що я можу дозволити собі вибирати машину. Насамперед, машина мені повинна сподобатись зовні. Друге, що перевіряю, це сідаю у крісло водія і пробую, чи зручно там. Я досить часто їжджу і хочу почуватися у водійському кріслі як у себе вдома. Наступний крок, який роблю, це сідаю на сидіння позаду водійського крісла і відсуваю водійське крісло якомога далі. Це для того, щоб уявити, чи буде зручно їхати людині, що сидить позаду мене, коли я за кермом. Якщо всі ці параметри мене влаштовують, залишилося дізнатися характеристики автомобіля, скажімо, потужність двигуна.

Mitsubishi Pajero Вірастюк вибрав для дружини.

- І що для Вас буде вирішальним?

- Можливо, я говорю неправду. Бо насправді люблю досить потужні машини. Але не останню роль відіграє у цьому питанні надійність марки.

- Орієнтуєтесь на «бренди»?

- Частково так. Але, крім того, читаю відгуки в Інтернеті: що пишуть люди, які вже поїздили на тому чи іншому автомобілі. Наприклад, ще рік тому в мене була Toyota Land Cruiser 100. Перед тим, як купувати цей автомобіль, я дуже добре знав його. Бо, коли працював у Львові водієм, від’їздив саме на такій машині два роки і був абсолютно задоволений. Я переконався, що цей автомобіль класний.

- Знаю, що Ви мали низку переговорів з представниками кількох світових автомобільних брендів, які пропонували Вам придбати їхню продукцію. Цікаво, чому Ви, зрештою, нещодавно купуючи автомобіль, обрали Mitsubishi Pajero?

- Було з чим порівняти. Ключову роль відіграло співвідношення «ціна-якість». Можливо, десь були інші переваги, такі як додаткова безпека або престижність. Але зважаючи на назване співвідношення, мій вибір зупинився на Mitsubishi Pajero. Тим більше, я обирав автомобіль для дружини. Суть у тому, що до того у неї був легковий варіант – Mitsubishi Lancer. Але я принципово наполіг на тому, що їй треба пересаджуватися на позашляховик.

- Звідки такі переконання?

- Думаю, що позашляховик - більш універсальна і практична машина як в місті, так і поза його межами, і на природі. Він і безпечніший, і люди в ньому почуваються зовсім по-інакшому. А крім того, я переконався, якщо ти їдеш на позашляховику, то і водії більше поважають і остерігаються такої машини.

- То на чому ж їздить Василь Вірастюк?

- Зараз я їжджу на Mercedes Coupe. Це машина для душі. Напевно, це дуже розкішно мати машину для душі. Але вважаю, що позашляховик – це все-таки родинна машина: усі розмістились, сіли й поїхали. А на «мерсі» мені подобається їздити, коли є настрій. Особливо, вихідними, бо стояти в міських пробках у будні дні якось не дуже приємно.

- Чи були у Вас проблеми з ДАІ?

- Траплялося. У мене і права забирали. Але переважна більшість з представників Державтоінспекції, коли впізнають мене, просто просять автограф.

- Не відчуваєте з їхнього боку страху чи поваги до Вашої сили?

- Я ж не поводжу себе агресивно щодо працівників ДАІ. Якщо я винен, то визнаю це. Виходжу з машини і кажу: «Я - винен, а що мене тепер розстріляти?» І найголовніше - це спрацьовує. Коли ти поводишся чемно, а не вискакуєш з машини з піною біля рота і не починаєш доводити, що він - баран, а я - ангел, вони так само нормально ставляться.

До речі, коли дружина була вагітною, то жоден «даїшник» не взяв на себе сміливість оштрафувати її. Вона сказала, що готова бути вагітною постійно, щоб мати деякі переваги, у тому числі на дорозі.

А ось мотоцикл - зовсім новинка в гаражі богатиря.

Переборовши протести сім'ї, Вірастюк купив собі залізного коня.

Тепер у спортсмена в заліку - 5-денний досвід мотоцикліста.

фото: Саша Єремєєв