Умови передбачені в указі Президента Віктора Ющенка, який вчора був оприлюднений на офіційному сайті глави держави.
В указі про виконання рішення РНБО від 13 серпня визначаються обмеження щодо пересування військових формувань Чорноморського флоту поза зонами їхньої дислокації. (Повний текст указу міститься тут)

В документі визначається, зокрема, що якщо кораблі флоту зберуться полишити свою базу, російське керівництво зобов‘язано повідомити українську сторону про свій намір не менше ніж за 10 днів. А тоді вже Україна визначатиметься, чи надавати дозвіл на пересування російських формувань, чи ні. Та і то, терміном лише до 1 місяця. Хоча яким чином керівництво нашої держави буде зобов‘язувати російську сторону до виконання указу Президента України, в Секретаріаті глави держави не уточнюють. В експертному середовищі сумніваються, що подібний указ можливо виконати взагалі. Такої думки дотримується директор військових програм Української асоціації євроатлантичного співробітництва Олександр Маначинський. «Нехай Костенко (Юрій Костенко, лідер Української народної партії. – «ПіК України») і Балога візьмуть ланцюг і заблокують вхід до порту», - резюмує він. На думку експерта, виходом із ситуації може бути готовність двох сторін до підписання необхідних документів, аби усунути конфліктну ситуацію. Та схоже, до такої готовності поки далеко, адже за весь час незалежності, Україна і Росія не спромоглися його підписати. Головною причиною цього Маначинський вважає низький рівень підготовки керівництва держави та чинні міждержавні договори. «Так, є норми міжнародного права. Але є і міждержавні угоди. Зокрема, великий договір, в якому наша влада називає Росію стратегічним партнером», - пояснює пріоритетність для України Олександр Маначинський. Експерт дивується, чому питання про переміщення російських військових формувань виникло тільки зараз. «Ми що, не знали про те, що готується на Кавказі?» - закидає він.

Між тим, переміщення російських військових, які базуються у Криму, поза межами України залишається невизначеним через небажання Росії.

Григорій Перепелиця

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії при МЗС України Григорій Перепелиця брав участь у підготовці проекту угоди, яка мала б визначити відповідні норми. Він каже, що неодноразово на рівні міждержавних комісій виносив проект документу для підписання. Але Росія, за його словами, завжди відмовлялася розглядати цей проект, а офіційно свою думку з цього приводу ніколи не висловлювала. На думку експерта, указ Президента лише «підсилює» умови (про переміщення військових формувань ЧФРФ територією поза зоною дислокації. «ПіК України»), які прописані у договорі про перебування російського флоту в Україні. А от додаткового документу поки немає. Експерт наводить приклад подібної ситуації із розміщенням військової бази США на території Туреччини. «Тоді (під час війни в Іраку. – «ПіК України») американці, відповідно до норм міжнародного права, зробили запит до Туреччини, але та відмовила у використанні американської військової бази для нанесення ударів по Іраку», - зазначає Григорій Перепелиця.

Міжнародне право дозволяє вести війну. Але, при цьому, військові частини країн-учасників конфлікту повинні знаходитися на своїй території. Іншими словами, росіянам зовсім необов‘язково наражатися на ймовірні порушення норм міжнародного морського права, і повертати свої кораблі одразу до Севастополя. Керівництво Росії під час військових дій на території Грузії скористалося другим командним пунктом, базою у Новоросійську. «Запасний командний пункт має всю систему управління флотом», - зазначив президент Атлантичної ради України Вадим Гречанінова. За його словами, саме на цій базі три кораблі ВМС Росії поповнювали запаси зброї.

Так чи інакше, російське керівництво вважає виникнення указу Президента України наслідком внутрішньополітичної кризи в Україні, яка затягнулася. Про це заявив керівник МЗС Росії Сергій Лавров. «Ми б хотіли, щоб перманентна криза, яка присутня в українській політиці, булла якнайскоріше усунута», - зазначив він.