«У Москві пройшла операція з примусу «Спартака» до вильоту з Ліги чемпіонів», – гірко жартували спартаківські інтернет-фани після домашнього розгрому від «Динамо». Треба віддати їм належне – почуття самоіронії дуже корисна штука.

13 серпня 2008-го року – запам'ятайте цю дату. Той, хто був у «Лужниках» цього вечора, не забуде його ніколи. Уболівальники «Спартака» так і не зможуть «змити ганьбу зі свого лиця», а нечисленні, але дуже галасливі вболівальники «Динамо» обов’язково складатимуть жалісні казки для своїх дітей під кодовими назвами: «Я ЦЕ бачив» і «Я ТАМ був».

Ваш покірний слуга теж був ТАМ. Загальна температура у ложі преси зашкалювала від самого початку поєдинку. Було дуже спекотно і неймовірно хвилююче. Не подумайте, ворожнечі не відчувалося абсолютно. За одним столиком могли сидіти як російські, так і українські «акули пера», і ніхто не збирався приховувати своїх емоцій. Хоча без косих поглядів, звісно, не обійшлося. Часов, спопеляючи косих. Але ж від цього ще ніхто не вмирав, правда? Тим більше, у нас був привід для радості.

Утім, починалося все зовсім не безхмарно для українського «флагмана». Склалося враження, що в перших 10-15 хвилин гри динамівці просто звикали до синтетичного газону. Ноги не корилися навіть майбутньому героєві матчу, Ісмаелю Бангура. Не виходив навіть такий технічний прийом, як прийом м'яча. «Круглий» відскакував у абсолютно непередбачуваних напрямах, атаки захлиналися.

Ісмаель Бангура Фото: ФК "Динамо"

Та й у захисті без проблем не обійшлося. Найбільше клопоту завдав київським оборонцям Микита Баженов. Перший тривожний дзвінок у виконанні лівого вінгера москвичів (саме таке амплуа понад усе підходило до нього в цьому матчі) пролунав вже на 4-й хвилині гри. Тоді прорив Баженова, порушуючи правила, зупинив Бетау. Незабаром, «Спартак» все ж таки добився свого. Прибраний на замаху Несмачний, зрячий удар у дальній кут, і 1:0. Червоно-біла фан-трибуна влаштовує перше фаєр-шоу. Перекричати «спартачів» у цей момент неможливо. У «Лужниках» шалена акустика – рев «спартак, спартак» проходить крізь мозок, як електромагнітна хвиля високої потужності. У голову лізуть не найкращі думки, які стають зовсім поганими, коли Вукоєвіч виносить м'яча з порожніх воріт після удару Бистрова.

Фото: ФК "Динамо"

27-а хвилина. Перший удар по воротах «Спартака». Вукоєвіч б'є прямо в руки Плетікосе. Починається пристрілка. Наступає момент перелому. Динамівці нарешті пристосувалися до газону, і розпочали рішучі атакуючі дії.

У такі моменти не обійтися без усмішки Фортуни. Один невеликий поштовх від пані Долі, і розумієш, що в силах перевернути все з ніг на голову. «Динамо» перетерпіло складні хвилини і все-таки дочекалося миті успіху. Спасибі тобі, Сантос Моцарт. Бразилець одним пасом заслужив нове заслання в дубль. А Бангура, хай живе його чуття бомбардира, сповна скористався неузгодженістю «спартаківської» оборони. 1:1. Фаєр-шоу тепер уже на гостьовій трибуні. Українська частина пресс-ложи схоплюється зі своїх місць і несамовито святкує успіх. Надалі, торжествувати будемо тільки ми.

Фото: ФК "Динамо"

Ось так почалася та сама казка, яку очевидці подій розповідатимуть своїм дітям. Відмінні атаки динамівців. Гол Мілевського під завісу першого тайму. Гол Бангура у хвіртку Плетікосе на самому початку другого. Знущальна гра біло-синіх і повний смуток москвичів.
Як ви думаєте, що понад усе засмучувало симпатиків «Спартака»? Ні, навіть не рахунок на табло. «Динамо» цього вечора показало гру мрії фанів «червоно-білої» команди. Артем Мілевський показав те, чого вони довгими роками безуспішно чекали від Єгора Тітова.

Фото: ФК "Динамо"

Артем Мілевський Фото: ФК "Динамо"

«Спартак» був розбитий їхньою ж зброєю. І не варто тужити з приводу розмивання стильових граней. Кияни не грали цього вечора у виключно спартаківський футбол. «Динамо» показало футбол сучасний. Зробило саме те, що було потрібне для успіху. І добилося розгрому, виправдавши найсміливіші очікування своїх уболівальників

«Не тільки Шовковський і Алієв знають, що означає матч «Динамо»-«Спартак», – елегантно дорікав журналістам після гри Мілевський. Саме Артем поставив жирну крапку в історичному протистоянні. І напевно, він, як ніхто інший, мав право на дифірамби після гри. 4:1 – два роки тому «Динамо» в гостях з таким самим рахунком обігравало в кваліфікації ЛЧ «Металургс» з Лієпая. Ставки зросли, і вже практично невідворотна Ліга Чемпіонів сприймається зі стриманим оптимізмом.

Що ж до «Спартака». Здається, назва для нової книги відомого російського журналіста Ігоря Рабінера лежить на поверхні: «Як убивали Спартак-3. Історія одного матча»*. Ласкаво просимо до Києва!**

* На цей момент у активі цього автора дві книги на згадану тему: «Як вбивали Спартак» і «Як вбивали Спартак-2».

** Банер саме з таким текстом розгорнули київські фанати наприкінці матчу.

Олександр Золотогорський, спеціально для «ПіК» з Москви