
Дитяче Євробачення викликає не стільки ажіотажу, скільки доросле. Мало хто знає, наприклад, що переможцем торішнього дитячого Євробачення став Олексій Жигалкович з Білорусії. Проте, конкурс проводиться, і для маленьких учасників це не менш значуща подія, ніж розкручене доросле Євробачення для маститих зірок естради.
Уже надійшло 84 заявки з різних куточків України. За умовами конкурсу пісня має бути дитяча і написано її має бути самою дитиною. Хоча цього року допускається участь дорослих у підготовці пісні до конкурсу. Але їхнє втручання в дитячу творчість має бути мінімальним і швидше коректуванням.
![]() |
| В.о. президента НТКУ Василь Ілащук та перший віце-президент НТКУ Роман Недзельський. |
«Тематика пісень повинна бути дитячою. Деколи смішно чути, коли дитина співає про втрачену любов і розбите серце, а їй лише 9 років», – зауважив Роман Недзельський.
До речі, батьки юних зірок на конкурс не допускаються. Це робиться зі зрозумілих причин — спроби вплинути на рішення жюрі, не такі вже й рідкісні і деколи дуже нав'язливі. Саме тому склад жюрі став відомий тільки зараз.
Оцінювати конкурсантів цього року будуть:
1. Роман Недзельський (перший віце-президент НТКУ) – голова жюрі.
2. Михайло Чемберджі (ректор Київської дитячої Академії мистецтв) співголова жюрі.
3. Наталія Медведєва (викладач музики 1 категорії)
4. Олександр Злотник (композитор)
5. Олександр Зирін (журналіст)
6. Анатолій Матвейчук (поет)
Після відбіркового туру до національного фіналу (який транслюватиметься в прямому ефірі Першого каналу 21 вересня) пройде 10-12 учасників. Один із них представлятиме Україну на дитячому «Євробачення-2008». Цього року фінал конкурсу відбудеться 22 листопада на Кіпрі. Нагадаємо, що в 2009 Дитяче Євробачення відбудеться в Україні. Таке рішення ухвалила Європейська спілка мовлення після переговорів в грудні минулого року з українською стороною.
фото: Саша Єремєєв.

Татьяна Сорокина
Всенародному референдуму – так! Диктатурі меншості – ні!
Що робити нам, переважній більшості, коли вони, меншість, всередині себе один з одним ні про що не можуть домовитися? Ні проти кого дружити, ні з ким воювати, ні під якими гаслами кидатись у бійку, ні кого проштовхувати наперед, ні як себе рятувати... Наразі, повна криза!450 осіб тримають у заручниках і дурнях всю 45-мільйонну країну.
Незалежність – це консолідація. Якої нема…
За політичними баталіями та економічною кризою мало хто й згадує, що 17 років тому, а саме 1 грудня 1991 року, відбувся Всеукраїнський референдум, на якому волевиявленням народу було підтверджено Акт про державну незалежність України. І варто про це згадувати не тільки тому, що це справді історична для нашої країни подія. Але й тому, що перелік внутрішніх та зовнішніх викликів сьогодні навряд чи буде меншим для України, ніж у 90-их.




