Конфлікт у Південній Осетії потрапив у широкий фокус ЗМІ та політиків лише після того, як переріс у повномасштабну війну двох суверенних держав, після того, як перетворився на страшне, а від того ефектне дійство, за яким ще й цікаво спостерігати. І політики взялися ліквідовувати наслідки конфлікту, не спромігшись подолати його причини. У той самий час, коли відбувається ескалація російсько-грузинського протистояння на Кавказі, у світі тліють десятки небезпечних локальних конфліктів, і їхні шанси потрапити у фокус світової уваги, на превеликий жаль, так само залежать від їхньої ескалації. Лише конфлікт в Іраку та Палестино-Ізраїльське протистояння отримують більш-менш ґрунтовне висвітлення в світових ЗМІ. Іншими словами, тільки коли конфлікти перетворяться в страшне й ефектне дійство, моторошне шоу, про них знову починають активно говорити.

Циклічні конфлікти: Кашмір

Сутички між правоохоронцями та місцевим населенням у Кашмірі відбуваються майже щодня. фото: ЕРА

Циклічними називають конфлікти, які тривають десятиліття й проходять періодичні фази військової ескалації й відносного затишшя. Прикладом може бути конфлікт у Кашмірі. Конфліктові у Кашмірі, мальовничому краї в північно-західній частині Індостану, вже понад півстоліття. За контроль над Кашміром мусульманський Пакистан воює з полірелігійною Індією. Більшість населення Кашміру сповідує іслам, третина населення – індуїсти. З 1846 по 1947 Кашмір існував фактично як незалежна держава, що формально підпорядковувалася індуїстським махараджам. На сьогодні дві третіх території Кашміру контролюються Індією, і одна третя – Пакистаном. За останні 12 років, за офіційними даними, в Кашмірі загинуло до 35 тисяч людей. Індія звинувачує Пакистан у підтримці ісламістських військових угруповань, які воюють проти Індії.

20 серпня 2008 р. Палаючі барикади на вулицях. фото: ЕРА

20 серпня 2008 р. Розлючений натовп напав на поліцейського. фото: ЕРА

19 серпня 2008 р. У Джамму під час антиурядової акції протесту постраждали мінімум 25 людей. Поліція застосувала сльозоточивий газ та гумові палиці. фото: ЕРА

12 серпня 2008 р. Срінагар, літня столиця Кашміру. Пожежа у місті почалась після обстрілу поліцією тисяч мусульман-протестувальників, що знехтували комендантською годиною та співали на вулицях анти-індійські лозунги. фото: ЕРА

Забуті конфлікти: Західна Сахара, Таїланд

Неподалік від алжирського міста Тіндоуф посеред пустелі розташований табір для біженців із Західної Сахари, території, яку на сьогодні контролює Марокко. Ось уже понад 30 років корінне арабське населення Західної Сахари живе в цьому пустельному гетто. Колись Західна Сахара була колонією Іспанії, остання відмовившись від своєї колонії в 1975 році, розділила її територію між Марокко та Мавританією. У цей же час постав Фронт Полісаріо, організація, яка впродовж останніх 30 років бореться за незалежність Західної Сахари від Марокко. У 1976 році фронт Полісаріо проголосив Сахарську Арабську Демократичну Республіку. ООН наполягає на проведенні референдуму, на якому б народ Західної Сахари самовизначився зі своїм політичним майбутнім.

Травень 2008 р. Табір для біженців із Західної Сахари - пустельне гетто . фото: ЕРА

Травень 2008 р. Люди живуть у таборі в жахливих умовах . фото: ЕРА

Ще одним прикладом відносно забутого західними ЗМІ конфлікту є конфлікт у трьох південних провінціях Таїланду, він спалахнув у 2004 році. Тоді місцеве мусульманське населення повстало проти офіційної влади, яка, на думку повстанців, дискримінує тайських мусульман. Повстанці висували сепаратистські вимоги щодо відокремлення від Таїланду, більшість населення якого сповідує буддизм, та приєднання до Малайзії. І хоча на півдні Таїланду частими стали вбивства буддистів мусульманами, конфлікт, окрім релігійного, має і політико-соціальний вимір. За роки протистояння, за різними даними, загинуло від двох до трьох тисяч людей.

31 липня 2008 р. Від вибуху бомби на базарі у провінції Наратхіват постраждали вісім осіб. фото: ЕРА

Гострі конфлікти: Дарфур (Західний Судан), Пакистан, Афганістан

Це конфлікти, які не мають ще такої тривалої історичної генези, як циклічні, і перебувають, на відміну від заморожених, у перманентному розвитку. Прикладом тут може вважатися конфлікт у Дарфурі, регіоні на Заході Судану. Власне, йдеться про справжню війну, яка почалася в 2003 році й фактично триває понині. Це протистояння між місцевими арабами та африканцями, однією з причин якого є гострий брак водних та земельних ресурсів, відповідно боротьба за них є умовою елементарного фізичного виживання. У кривавій, просто таки інфернальній (пекельній – ред.) за методами та наслідками війні, лише за офіційними даними, загинуло понад 400 тисяч людей, понад 2,5 млн. людей були переміщені з місць свого постійного проживання. Африканське населення Дарфуру звинувачує уряд Судану в геноцидальному винищенні та тотальній дискримінації неарабського населення.

Президент Судану Омар Аль-Башир без палиці на люди не виходить. фото: ЕРА

17 серпня 2008 р. Дархур. фото: ЕРА

До гострих локальних конфліктів можна віднести й збройне протистояння між пакистанськими військами та радикальними ісламістами Талібану на північно-західних територіях Пакистану, поблизу кордону з Афганістаном, де бойовики Талібану захопили всю повноту влади й проголосили в лютому 2006 року створення Ісламської Держави Вазірістан.

18.08.2008 р. Пакістанські солдати патрулюють під час комендантської години долину Сват за 250 км від Ісламабаду. фото: ЕРА

Ще один перманентно гострий конфлікт - війна в Афганістані, розпочата США та Великобританією після трагедії 11 вересня 2001 року й спрямована на усунення від влади й ліквідацію політико-ісламістського руху Талібан. Вона перейшла в стадію перманентного асиметричного протистояння: з одного боку, у цьому конфлікті задіяні потужні, добре озброєні військові сили західних демократій, з іншого, невловимі, всеприсутні, важко передбачувані бійці Талібану, які останнім часом знову активізувалися. В останній понеділок, 18 серпня цього року, Афганістан святкував День своєї незалежності. Проте святкуванням це навряд чи можна назвати: в Кабулі фактично було проголошено надзвичайний стан у зв’язку з загрозою терактів. Безлюдні вулиці Кабулу в нібито святковий день ще раз засвідчили, наскільки напруженою є ситуація в Афганістані. Крім того, на днях талібами було вбито 10 французьких вояків. Ця війна, як і війна в Іраку, перетворюється на безкінечний чорний тунель без обіцяного світла в кінці.

Серпень 2008. Кабул, Афганістан. Вибухи тут лунають постійно . фото: ЕРА

Заморожені конфлікти: Нагорний Карабах, Придністров’я

На пострадянському просторі, окрім Абхазії та Південної Осетії, є ще два анклави заморожених конфліктів: Нагорний Карабах і Придністров’я. 2 вересня 1991 року на території Нагорного Карабаху було проголошено створення Нагорно-Карабаської Республіки, незалежної держави, яка й досі залишається невизнаною міжнародною спільнотою. У 1991-1994 роках за контроль над Нагорним Карабахом розгорнувся повномасштабний військовий конфлікт між Азербайджаном та Вірменією, який так і не призвів до вирішення проблеми. За офіційними даними, за роки військового протистояння з боку Азербайджану загинуло близько 25 тис. людей, а з боку Вірменії – близько шести.

Табір для біженція з Нагорного Карабаху у Баку. 2005 р. фото: ЕРА

Заморожений конфлікт у Придністров’ї є ровесником Нагорно-Карабаського. У 1992 році конфлікт перейшов у фазу військової ескалації і був зупинений за допомогою російського військового втручання. І понині на території невизнаної світовою громадськістю Придністровської Молдавської Республіки дислокуються, за визначенням ОБСЄ і Ради Європи, «російські збройні сили». Віктор Ющенко виступав із власним Планом врегулювання конфлікту, проте він і надалі залишається невирішеним.

Потенційні конфлікти: Тибет, Крим

Прикладом потенційного збройного конфлікту можна вважати протистояння в Тибеті між місцевим буддистським населенням та китайською владою. Тибет був окупований Китаєм в 1951 році. Як і в грузино-російському конфлікті, велику роль у конфлікті навколо Тибету відіграє державна пропаганда: китайська сторона неодноразово звинувачувала Далай-ламу, духовного лідера тибетців, у сепаратистських намірах. Навесні цього року ситуація в Тибеті різко загострилася, в регіоні відбулися масові акції протесту проти політики «окитаювання» тибетських буддистів. Фактично конфлікт у Тибеті вже є як такий, проте його збройна ескалація є лише потенційною, і варто сподіватися, такою і залишиться.

Серпень 2008 р. Протести в Тибеті не вщухають. фото: ЕРА

З 8 серпня 2008 року в список потенційно конфліктогенних анклавів не без допомоги російської державної пропаганди та ЗМІ, вічно ласих до нових сенсацій, потрапив і Крим.

P.S. Цей перелік локальних конфліктів у різних регіонах світу є далеко не вичерпним. Це лише скорочений реєстр людських страждань і нелюдської ненависті та ворожнечі Але і його достатньо, щоб усвідомити, яким хронічно хворим є світ, у якому ми живемо, адже нічого страшнішого за війну в людському бутті вже бути не може.