Днями міністр транспорту і зв'язку Йосип Вінський підніс жителям Донецька несподіваний сюрприз – пообіцяв виділити 5,6 млрд грн на будівництво метрополітену. Усього ж, за словами начальника головного управління містобудування і архітектури Донецької міськради Станіслава Ващинського, для будівництва першої лінії метро потрібно 7 млрд грн.

Будувати метро в Донецьку почали ще 1993 року. Тоді змогли прокласти лише близько півтора кілометрів дороги, витрачаючи при цьому щороку мільйони на постійну підтримку у нормальному стані збудованих тунелів. Адже якби цього не робилося, то порожнечі могли затопити підземні води, а наземні споруди почали б масово руйнуватися.

Виходячи з таких млявих темпів будівництва шахтарської підземки, нинішні заяви вищих посадовців виглядають доволі обнадійливо. Проте щодо того, чи дійсно місту потрібний такий, вже наперед відомо, дорогий транспорт, як метро, єдиної думки ані у київських, ані у донецьких чиновників донині немає.

У Донецькій міській раді, яка також обіцяє підключитися до фінансування будівництва метро, стверджують, що метро обов'язково допоможе вирішити проблеми з «пробками» в години пік. «У нас же мільйонне місто. Йому метро ніяк не перешкодить», – заявив «ПіК України» начальник відділу транспорту Донецької міськради Федір Плошай.

Натомість проти будівництва метро в Донецьку донедавна виступали і голова обласної держадміністрації Володимир Логвиненко, і голова облради Анатолій Близнюк. Перший ще взимку цього року на одному з брифінгів заявив про те, що не бачить перспективи донецької підземки. Мовляв, не в'яжеться вона з планом міста. «Ми ж не рухатимемо будинки, як свого часу пересували на Кутузовському проспекті в Москві. Тут треба весь Донецьк пересувати, але куди? Ось питання», – заявив тоді він. А Близнюк зачепив ще й економічне питання, натякаючи на високу вартість проїзду і низьку окупність проекту при такій собівартості. Адже, наприклад, за інформацією «Власти денег», кілометр метрополітену, оснащеного рейками, зв'язком і електрикою, в Донецьку в середньому коштує 600 млн грн.

Ще одна проблема при будівництві метро в Донецьку – геологічна. Адже історично місто було шахтарським, і на його території стабільно залягали підземні виробки вугілля. Багато скептиків стверджують, що метро може просто провалитись у порожнечі. Проте в інституті «Укрметротунельпроект» – єдиній організації, яка займається проектуванням метро в Україні, вважають такі побоювання не більше ніж забобонами. «Там же виробки залягають на глибині кілометр і більше, – говорить в інтерв'ю «ПіК України» директор інституту Віктор Яникін. – Для цієї товщі тунель метро як укол голкою».

У деяких місцях Яникін все ж таки не виключає можливості обвалів. Особливо в місцях старих виробок у приповерхневих шарах – на так званих підпрацьованих територіях. Але й тут, за його словами, все розраховано і продумано. І навіть установа, яка займається такими територіями і консультує з приводу будівництва всіляких об'єктів на них, у місті також є.

Проте альтернатива метро в місті все ж таки існує – наприклад, міні-метро, проект якого розробив київський АНТК ім. Антонова. За словами супротивників «великої» підземки, це метро і дешевше, і менше, і саме підходить для донеччан за пропускною спроможністю – до 50 тис. пасажирів на годину. Враховуючи, що в Пролетарському районі міста, звідки в центр тягнутиметься планована лінія підземки, живе близько 250 тис. людей, цього виду транспорту цілком могло б вистачити.

фото: metro.donetsk.ua