Проте, заговорили. І результат одразу ж видно – за власним бажанням зі світом сьогодні прощається вже менше зеків. Якщо в 2007 році за 7 місяців було здійснено 30 суїцидів, то цього року руки наклали на себе 23 ув’язнених.

У Департаменті виконання покарань переконані, що головне пояснення такої тенденції – розширення мережі штатних психологів, як в колоніях, так і в СІЗО. «Зараз в українській пенітенціарній системі працює 309 психологів, - говорить психолог Департаменту виконання покарань Віталій Хведчук. – Причому переважну більшість з них мають вищу психологічну або педагогічну освіту». Ефективність роботи цих людей у відомстві вважають колосальною. За словами першого заступника голови Департаменту Миколи Ільтяя, в 2008 році тюремні психологи врятували життя 63 ув’язнених.

Головними мотивами, які штовхають зеків до суїцидів, у відомстві вважають те, що їм часто складно пристосуватися до умов позбавлення волі. Та і у багатьох з них нібито діагностують стійкі психічні розлади. За словами Хведчука, у 22%, які наклали на себе руки, з головою було, м'яко кажучи, не все гаразд.

Проте вік більшості самовбивць – до 30 років – говорить про інші мотиви: зеки просто не бачать життєвих перспектив, усвідомлюють, що все вже втрачено. «Багато хто йде з цього життя, тому що ми їх не чекаємо», – говорить психіатр, член наглядової ради при Департаменті виконання покарань Семен Глузман. А що стосується психічного здоров'я, то він переконаний, що хворими схильних до суїцидам вважати не варто.

Крім психологів вирішальну роль в порятунку зеків, за словами Глузмана, часто відіграють священнослужителі. Тільки нещодавно тюремники почали допускати їх ув’язненим по всій країні. «Раніше боялися, - говорить Глузман. – Зайві свідки по можливих справах нікому не потрібні».

Священики, головним чином, дають зрозуміти зекам, що в християнстві самогубство вважається одним із найбільш тяжких гріхів. «А також потрібно навчити сприймати життя як дар, який не можна відібрати у самого себе», - говорить диякон Костянтин Пантелей з УГКЦ. У цій церкві для роботи з пенітенціарною системою організовано окремий підрозділ.

Не дивлячись очевидну позитивну тенденцію, в українській пенітенціарній системі ще не все так добре. На запитання про випадки доведення до самогубства Ільтяй відповідає неохоче. Він стверджує, що тюремникові безглуздо підштовхувати ув'язненого до суїциду, адже відповідати за його смерть доведеться йому самому.

Проте факти надмірної жорстокості в українських в'язницях фіксуються не так часто - офіційно такий випадок був востаннє зафіксований в позаминулому році. Втім, як говорить Глузман, в кулуарах Департаменту визнають факти побиття зеків тюремниками. Але і пояснити, за його словами, це можна – в місцях ув’язнення мало хто хоче працювати, доводиться брати всіх підряд. Та і психологів поки все ж таки мало – приблизно по одному на 600 чоловік в колоніях і на 1060 у СІЗО. У Департаменті хочуть, щоб в колоніях було хоч би по одному на сотню, можливо, тоді і суїцидів стане менше.